Головна Сервіси для юристів ... Закони Цивільний процесуальний кодекс України Стаття 252. Право суду зупинити провадження у справі Стаття 252. Право суду зупинити провадження у спра...

Стаття 252. Право суду зупинити провадження у справі

Цивільний процесуальний кодекс України (ЗМІСТ) Інши кодекси
  • 8582

    Переглядів

  • 8582

    Переглядів

  • Додати в обране

    1. Суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках:

    1) перебування учасника справи на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі;

    2) захворювання учасника справи, підтвердженого медичною довідкою, що виключає можливість явки до суду протягом тривалого часу;

    3) перебування учасника справи у довгостроковому службовому відрядженні;

    4) розшуку відповідача в разі неможливості розгляду справи за його відсутності;

    5) призначення судом експертизи;

    6) направлення судового доручення щодо збирання доказів у порядку, встановленому статтею 87 цього Кодексу;

    {Пункт 7 частини першої статті 252 виключено на підставі Закону № 460-IX від 15.01.2020 }

    8) звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави;

    9) прийняття ухвали про тимчасове вилучення доказів державним виконавцем для дослідження судом;

    10) перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об’єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

    2. Не допускається зупинення провадження у справі про стягнення аліментів з підстави наявності спору про батьківство (материнство), визначення місця проживання дитини, про участь одного з батьків або родичів у вихованні дитини, спілкуванні з дитиною.

    3. Суд не зупиняє провадження у випадках, встановлених пунктами 1-3 частини першої цієї статті, якщо відсутня сторона веде справу через свого представника.

    4. З питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу.

    Попередня

    253/525

    Наступна
    Додати в обране

    1. Приймаючи заяву до розгляду, суддя повинен перевірити, чи відповідає форма і зміст такої заяви як загальним вимогам, так і вимогам даної статті.

    В заяві обов’язково повинні міститись відомості про заявника (усиновителя): ім’я, місце проживання тощо. З метою встановлення відомостей про стан здоров’я усиновителя та його матеріального становища до заяви можуть бути подані медичний висновок про стан здоров’я заявника, довідка з місця роботи із зазначенням заробітної плати або копія декларації про доходи, документ, що підтверджує право власності або користування жилим приміщенням. Доцільно вказувати докази того, що заявник відповідає вимогам для усиновителя, що встановлені ст.211 СК.

    В заяві зазначаються відомості про дитину, яку усиновляють: ім’я, вік дитини, її місце проживання, відомості про стан здоров’я дитини. Наказом МОЗ України №2 від 04.01.1997 затверджено перелік захворювань, які дають право на усиновлення хворих дітей без дотримання строків їх перебування на обліку в Центрі по усиновленню дітей при Міністерстві освіти України.

    Частини 3-5 даної статті встановлюють додаткові документи, які необхідно подавати до заяви, у випадку усиновлення дитини особами, які не є громадянами України та усиновлення громадянами України дітей, які не є громадянами України.

    У випадку усиновлення повнолітньої особи, заява про усиновлення повинна містити дані про відсутність матері, батька або позбавлення піклування, а також згоду цієї особи на її усиновлення.

    2. Умови усиновлення слід розуміти як установлені сімейним законодавством України вимоги, додержання яких є обов’язковим під час здійснення зазначеного юридичного акта. Виходячи з цього та враховуючи специфіку справ про усиновлення, суди при прийнятті заяв повинні перевіряти відповідність форми та змісту такого документа як вимогам, визначеним у статті 252 ЦПК, так і вимогам, що випливають із глави 18 “Усиновлення” СК, а саме: чи наведено в заяві відомості про усиновителів, про дитину, яку бажають усиновити, про її батьків, братів та сестер; чи викладено мотиви, з яких особа хоче усиновити дитину; чи сформульовано прохання про внесення відповідних змін до актового запису про народження останньої. У разі недотримання зазначених вимог настають наслідки, передбачені статтею 121 ЦПК. (п. 2 Постанови Пленуму ВС України від 30.03.2007 р. № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав»

    logo

    Юридичні застереження

    Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

    Повний текст

    Приймаємо до оплати