Головна Сервіси для юристів ... Закони Цивільний процесуальний кодекс України Стаття 253. Строки, на які зупиняється провадження у справі Стаття 253. Строки, на які зупиняється провадження...

Стаття 253. Строки, на які зупиняється провадження у справі

Цивільний процесуальний кодекс України (ЗМІСТ) Інши кодекси
  • 5622

    Переглядів

  • 5622

    Переглядів

  • Додати в обране

    1. Провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених:

    1) пунктами 1, 3 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до залучення до участі у справі правонаступника чи законного представника;

    2) пунктом 2 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції;

    3) пунктом 4 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до закінчення строку для примирення, визначеного судом;

    3 - 1 ) пунктом 4 - 1 частини першої статті 251 цього Кодексу - на час проведення медіації, але не більше дев’яноста днів з дня постановлення судом ухвали про зупинення провадження у справі;

    {Частину першу статті 253 доповнено пунктом 3 - 1 згідно із Законом № 1875-IX від 16.11.2021 }

    4) пунктом 5 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до припинення врегулювання спору за участі судді;

    5) пунктом 6 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи;

    6) пунктами 1 та 3 частини першої статті 252 цього Кодексу, - до припинення перебування на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі; у службовому відрядженні;

    7) пунктом 2 частини першої статті 252 цього Кодексу, - на час хвороби учасника справи;

    {Пункт 7 частини першої статті 253 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2234-VIII від 07.12.2017 }

    8) пунктом 4 частини першої статті 252 цього Кодексу, - до розшуку відповідача;

    9) пунктом 5 частини першої статті 252 цього Кодексу, - на час проведення експертизи;

    10) пунктом 6 частини першої статті 252 цього Кодексу, - до надходження відповіді від суду на доручення щодо збирання доказів;

    {Пункт 11 частини першої статті 253 виключено на підставі Закону № 460-IX від 15.01.2020 }

    12) пунктом 8 частини першої статті 252 цього Кодексу, - до надходження відповіді від іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави на судове доручення про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів;

    13) пунктом 9 частини першої статті 252 цього Кодексу, - до закінчення виконавчого провадження з вилучення доказів для дослідження судом;

    14) пунктом 10 частини першої статті 252 цього Кодексу, - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

    Попередня

    254/525

    Наступна
    Додати в обране

    1. У розгляді справи про усиновлення може брати участь, як заінтересована особа, орган опіки та піклування, а у справах за заявами іноземних громадян, - уповноважений орган виконавчої влади, яким є Центр по усиновленню дітей при Міністерстві освіти і науки України.

    З висновком про доцільність усиновлення і відповідність його інтересам дитини в судовому засіданні повинні виступати представники органів опіки та піклування або Центру по усиновленню дітей при Міністерстві освіти і науки України. Тому в стадії підготовки справи вони мають бути повідомлені про час і місце судового засідання.

    До висновку мають бути додані документи, зазначені в частині 3 даної статті. Зокрема, відповідно до статті 217 СК усиновлення дитини здійснюється за вільною згодою її батьків. Згода батьків на усиновлення дитини має бути безумовною. Угода про надання усиновлювачем плати за згоду на усиновлення дитини батькам, опікунам чи іншим особам, з якими вона проживає, є нікчемною. Згода батьків на усиновлення може бути дана ними лише після досягнення дитиною двомісячного віку. Якщо мати чи батько дитини є неповнолітніми, крім їхньої згоди на усиновлення потрібна згода їхніх батьків. Письмова згода батьків на усиновлення засвідчується нотаріусом. Мати, батько дитини мають право відкликати свою згоду на усиновлення до набрання чинності рішенням суду про усиновлення.

    2. Згідно ст.218 СК для усиновлення дитини потрібна її згода. Згода дитини на її усиновлення дається у формі, яка відповідає її вікові та стану здоров’я. Дитина має бути проінформована про правові наслідки усиновлення. Усиновлення провадиться без згоди дитини, якщо вона у зв´язку з віком або станом здоров´я не усвідомлює факту усиновлення. Згода дитини на усиновлення не потрібна, якщо вона проживає в сім´ї усиновлювачів і вважає їх своїми батьками.

    Стаття 220 СК встановлює обов’язковість письмової згоди другого з подружжя, засвідченої нотаріально, у разі усиновлення дитини одним із подружжя.

    Стаття 221 СК закріплює необхідність письмової згоди опікуна або піклувальника у разі усиновлення дитини, над якою, або над батьками якої встановлено опіку або піклування.

    На усиновлення дитини, яка не має батьків і перебуває у закладі охорони здоров´я або навчальному закладі, потрібна письмова згода цього закладу (ст.222 СК).

    logo

    Юридичні застереження

    Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

    Повний текст

    Приймаємо до оплати