Стаття 259. Порядок ухвалення судових рішень

Цивільний процесуальний кодекс України (ЗМІСТ) Інши кодекси
  • 27157

    Переглядів

  • 27157

    Переглядів

  • Додати в обране

    1. Суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

    {Частина перша статті 259 в редакції Закону № 4173-IX від 19.12.2024 }

    2. Рішення та постанови ухвалюються, складаються і підписуються складом суду, який розглянув справу.

    {Частина друга статті 259 в редакції Закону № 4173-IX від 19.12.2024 }

    3. Якщо в одному провадженні об’єднані кілька взаємопов’язаних самостійних вимог, суд може ухвалити щодо будь-якої вимоги часткове рішення та продовжити провадження в частині невирішених вимог. Якщо за вимогами, об’єднаними в одне провадження, відповідачем є одна особа, ухвалення часткового рішення не допускається у разі обґрунтованих заперечень з боку відповідача.

    Суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

    4. Для постановлення ухвал, що оформлюються окремим документом, суд оголошує перерву.

    {Частина четверта статті 259 в редакції Закону № 4173-IX від 19.12.2024 }

    5. Ухвали суду, постановлені окремим документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до справи. Ухвали, постановлені судом без оформлення окремого документа, зазначаються у протоколі судового засідання. Суд може оформити такі ухвали окремим документом після закінчення судового засідання.

    {Частина п'ята статті 259 в редакції Закону № 4173-IX від 19.12.2024 }

    6. У виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як на десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як на п’ять днів з дня закінчення розгляду справи.

    Складання повної ухвали залежно від складності справи може бути відкладено на строк не більш як на п’ять днів з дня проголошення скороченої (вступної та резолютивної частин) ухвали.

    Скорочене (вступна та резолютивна частини) судове рішення має бути підписане всім складом суду і приєднане до справи.

    {Частина шоста статті 259 в редакції Закону № 4173-IX від 19.12.2024 }

    7. Виправлення в рішеннях і ухвалах повинні бути застережені перед підписом судді.

    8. Усі судові рішення викладаються письмово у паперовій та електронній формах.

    Судові рішення викладаються в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, шляхом заповнення відповідних форм процесуальних документів, у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), та оприлюднюються в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). На судове рішення, викладене в електронній формі, накладається кваліфікований електронний підпис судді (у разі колегіального розгляду - кваліфіковані електронні підписи всіх суддів, що входять до складу колегії).

    {Абзац другий частини восьмої статті 259 в редакції Закону № 2801-IX від 01.12.2022 }

    {Частина восьма статті 259 в редакції Закону № 1416-IX від 27.04.2021 }

    {Стаття 259 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1089-IX від 16.12.2020 }

    Попередня

    260/525

    Наступна
    Додати в обране
    КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

    Аналізуйте судовий акт: Шевченківський суд не визнає загальновідомого факту збройної агресії Росії проти України (Шевченківський районний суд м. Києва від 12 травня 2016р., рішення судді Юзькової О. Л. у справі № 761/9437/15-ц)

    Справа про встановлення факту «збройної агресії Росії проти України» є класичним прикладом того, як судді, в цьому випадку суддя Шевченківського районного суду м. Києва Юзькова О. Л., не хочуть брати на себе відповідальність за вирішення для конкретних людей важливих для питань. В порядку окремого провадження громадянином була подана про встановлення факту, яка була залишена судом без задоволення на підставі того, що «збройна агресія Росії проти України» є загальновідомим фактом, який не доводиться у суді при розгляді і не встановлюється судом. Отже, суд  традиційно використав процесуальну можливість не аналізувати доводи заявника і відмовити у задоволенні його заяви виключно з формальних підстав.
    Окрім цього суд також прийшов до висновку, що  наявність або відсутність факту збройної агресії Росії проти України жодним чином не породжує та і не може породити юридичні наслідки для заявника, зокрема спричинити виникнення, зміну або припинення його особистих чи майнових прав.
    Суд вважає, що право на життя та безпеку людини є абсолютними правами  і не може залежати від встановлення юридичного факту, підтвердження його наявності або відсутності.

    1. Рішення, постановлене у справі про встановлення факту, що має юридичне значення, повинно відповідати , перш за все, загальним вимогам , які встановлені статтею 215 ЦПК.

    Крім того, коментована стаття встановлює особливі вимоги до судового рішення про встановлення факту, що має юридичне значення. Суд повинен також навести в рішенні відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

    2 . З приводу постановлення рішень по цій категорії справ Пленум ВС у своїй Постанові зазначає, що рішення про встановлення факту, що має юридичне значення, яке набрало законної сили, є обов’язковим для органів, які реєструють такі факти або оформляють права, що виникають у зв’язку із встановленим судом фактом. В разі встановлення у судовому порядку факту реєстрації акту цивільного стану орган реєстрації актів цивільного стану провадить відповідний запис на підставі рішення суду.

    Якщо судом встановлений факт, що підлягає нотаріальному посвідченню, орган нотаріату зобов’язаний посвідчити такий факт, керуючись відповідними нормами закону.

    При постановленні рішення в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення, суди повинні мати на увазі, що відповідно до особливостей окремого провадження правила про розподіл судових витрат та відшкодування витрат на правову допомогу у цих справах не застосовуються (п. 18 Постанови).

    3. Рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не замінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.

    4. Рішення суду набирає законної сили в загальному порядку, а тому може бути оскаржене в апеляційному порядку.

    logo

    Юридичні застереження

    Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

    Повний текст

    Приймаємо до оплати