Головна Сервіси для юристів ... Закони Цивільний процесуальний кодекс України Стаття 165. Підстави для відмови у видачі судового наказу Стаття 165. Підстави для відмови у видачі судового...

Стаття 165. Підстави для відмови у видачі судового наказу

Цивільний процесуальний кодекс України (ЗМІСТ) Інши кодекси
  • 20450

    Переглядів

  • 20450

    Переглядів

  • Додати в обране

    1. Суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо:

    1) заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу;

    2) заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано;

    2 - 1 ) заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов’язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його;

    {Частину першу статті 165 доповнено пунктом 2 - 1 згідно із Законом № 3200-IX від 29.06.2023 }

    3) заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу;

    4) наявні обставини, передбачені частиною першою статті 186 цього Кодексу;

    5) з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред’явлення позову в суд за такою вимогою;

    6) судом раніше виданий судовий наказ за тими самими вимогами, за якими заявник просить видати судовий наказ;

    7) судом раніше відмовлено у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої цієї статті;

    8) із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу;

    9) заяву подано з порушенням правил підсудності.

    2. Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

    3. У разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов’язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.

    4. Суддя з метою визначення підсудності не пізніше наступного дня з дня отримання заяви про видачу судового наказу перевіряє зазначене у заяві місцезнаходження боржника за відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

    {Частина четверта статті 165 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2234-VIII від 07.12.2017 ; в редакції Закону № 3200-IX від 29.06.2023 }

    5. У разі якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника.

    {Частина п'ята статті 165 в редакції Закону № 3200-IX від 29.06.2023 }

    6. Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника має бути надана протягом п’яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання (перебування) особи відповідного звернення суду.

    7. Суддя з метою визначення підсудності може користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.

    8. Якщо за результатами розгляду отриманих судом відомостей про місцезнаходження боржника - юридичної особи або фізичної особи - підприємця буде встановлено, що заява про видачу судового наказу не підсудна цьому суду, суд не пізніше десяти днів з дня надходження заяви постановляє ухвалу про передачу заяви про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами за підсудністю.

    9. У разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника, суд відмовляє у видачі судового наказу.

    Попередня

    166/525

    Наступна
    Додати в обране

    1. Свідки повинні бути об‘єктивними та неупередженими, а тому вони не повинні знати, що відбувається в залі засідань, що б ці події не вплинули на їх показання.

    Для цього свідки видаляються із залу судового засідання у відведені для цього приміщення. Таким приміщенням може бути будь-яке інше приміщення, окрім залу засідань, з якого вони не можуть спостерігати за засіданням. Традиційно свідки видаляються в коридор.

    Свідки видаляються із залу судового засідання в підготовчій частині ще до початку вирішення питань, пов´язаних із відводами, мож­ливістю слухання справи за відсутності учасників проце­су, які не з´явились, тощо.

    2. Те, що свідки видаляються із залу засідань, означає, що вони там повинні бути присутні. Іншими словами, свідки повинні брати участь у підготовчій частині судового засідання, а отже їх слід викликати на той самий час, що й осіб, які беруть участь у справі. Однак свідок може бути зайнятим і не може проводити весь день в суді, очікуючи, коли саме його викличуть дати показання. Тому поширена практика виклику свідка на інший, більш пізній час. Це робиться з розрахунку на те, що допиту свідка передує підготовча частина, а також пояснення та запитання осіб, які беруть участь у справі. З урахуванням інтересів учасників процесу, цю практику можна визнати обґрунтованою та такою, що не суперечить процесуальному законодавству.

    3. Необхідність видалення свідків із залу судового засідання зумовлена перш за все тим, що ознайомлення недопитаних свідків з поясненням сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, з показаннями допитаних свідків та з іншими процесуальними діями, що вчиняються в залі судового засідання, може вплинути на об´єктивність їх показань. А в обов´язок свідків вхо­дить давати правдиві показання відносно тих фактичних обставин, які їм відомі по справі, що розглядається су­дом. Крім того, свідки повинні давати правдиві відповіді на запитання суду та осіб, що беруть участь у справі.

    4. Для запобігання впливу на об´єктивність показань недопитаних свідків судовий розпорядник вживає заходів щодо того, щоб свідки, які допитані судом, не спілкувалися з тими, яких суд ще не допитав. Найбільш дієвим видається залишення допитаних свідків в залі засідань і допит усіх свідків в одному судовому засіданні.

    Якщо судове засідання відкладається або допитано не всіх свідків через їх неявку, то виконання вимог ч.2 коментованої статті стає неможливим. Адже зрозуміло, що проконтролювати чи спілкуються свідки між собою в перерві між засіданнями суду стає неможливим. З огляду на це, показання свідків, які допитуються після того, як частина свідків вже була допитана судом, можуть бути скореговані, а тому підлягають ретельній перевірці. Особливо це стосується свідків, які викликаються з ініціативи тієї самої сторони.

    logo

    Юридичні застереження

    Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

    Повний текст

    Приймаємо до оплати