1. Законна сила заочного рішення надає йому усі ті властивості, що характерні для звичайного рішення: неспростовність, виключність, обов’язковість та преюдиційність. У зв’язку з цим важливим є момент вступу заочного рішення в законну силу.
Щодо порядку набрання заочним рішенням законної сили ЦПК не встановлює жодних особливостей. Тому, за загальним правилом, заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом (ст.223 ЦПК).
Разом з тим, при такому підході законодавця поза увагою залишається те, що заочне рішення відповідачем і позивачем оскаржується не однаково, адже відповідач має ще й додатковий спосіб оскарження заочного рішення - до суду, що його постановив. А при існуючому законодавчому регулюванні легко припустити ситуацію, коли строк апеляційного оскарження заочного рішення щодо позивача вже спливе, а щодо відповідача лише почнеться (або ще і взагалі не настане). Як в такому випадку визначати момент вступу заочного рішення в законну силу? Це питання у ЦПК залишається невирішеним. Вважаємо за необхідне перш за все узгодити між собою строки оскарження заочного рішення (щодо відповідача і позивача, а також відносно до способу оскарження заочного рішення, який обирається відповідачем). А тоді і проблема законної сили заочного рішення вирішиться сама собою.
page
youtube
