Стаття 328. Права держателя цінного папера на пред’явника або векселя щодо відшкодування збитків

3. Суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо:

1. Касаційна скарга надходить до судді без справи. Суддя-доповідач на протязі трьох днів вирішує питання про відкриття касаційного провадження. На цій стадії суддя-доповідач може також прийняти ухвалу про повернення касаційної скарги скаржнику (якщо вона подана з пропуском строку та без клопотання про його поновлення) або про залишення касаційної скарги без руху (якщо вона не відповідає вимогам щодо форми та змісту, передбаченим у ст. 326 ЦПК).

Ці питання вирішуються ухвалою судді-доповідача, тобто одноособово, без виклику скаржника та осіб, які беруть участь у справі. Ухвалою про відкриття касаційного провадження суддя-доповідач одночасно із відкриттям провадження витребовує справу з місцевого суду. Касаційна скарга не може бути розглянута без витребування справи за наявними документами.

Одночасно суд надсилає копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів особам, які беруть участь у справі, і встановлює строк, протягом якого можуть бути подані заперечення на касаційну скаргу. За наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суддя-доповідач у разі необхідності (у разі обґрунтованості клопотання) ухвалою про відкриття касаційного провадження вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду. Зазначене питання може бути вирішене і на інших стадіях касаційного провадження.

1) справа не підлягає касаційному розгляду у порядку цивільного судочинства. Зокрема, якщо касаційна скарга повинна подаватися до іншого Вищого спеціалізованого суду, а також якщо скарга подана на рішення чи ухвалу, які не підлягають касаційному оскарженню;

2) справа не переглядалася в апеляційному порядку. Цю обставину суддя-доповідач встановлює з тексту касаційної скарги та додатків, серед яких повинно бути й судове рішення апеляційного суду;

3) є ухвала про закриття касаційного провадження у зв´язку з відмовою цієї особи від касаційної скарги на це саме рішення чи ухвалу. Зазначену обставину суддя-доповідач встановлює аналізуючи інформацію, наявну у діловодстві суду касаційної інстанції. Порядок одержання такої інформації ЦПК не регламентує;

4) є ухвала про відхилення касаційної скарги цієї особи або про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме рішення чи ухвалу;

5) касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи. Зазначена підстава відмови у відкритті провадження є найбільш поширеною. Оцінюючи обгрунтованість касаційної скарги, суддя-доповідач одноособово може не допустити до касаційного розгляду будь-яку справу. Оскаржити його ухвалу не можливо.

Переглядаючи ухвали Верховного Суду України про відмову у відкритті касаційного провадження, можна побачити універсальну фразу на зразок: "Із змісту касаційної скарги, оскаржуваних судових рішень, доданих до скарги, вбачається, що наведені в скарзі доводи не дають підстав для висновків про те, що судові рішення ухвалені без додержання норм матеріального і процесуального права, а викладені у скарзі доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи". Зазвичай, це уся мотивувальна частина ухвали. Верховний Суд України не відповідає на аргументи скаржника, не спростовує їх, і навіть не можна бути певним, що докладно аналізує їх обґрунтованість. Завжди можна обмежитися універсальною відмовною фразою. На нашу думку, це не правильно. Скаржник повинен знати, у чому саме його скарга є необґрунтованою.

Коментована норма створює суб´єктивні перешкоди у доступі до правосуддя. На нашу думку, обґрунтованість касаційної скарги повинна перевірятися судом, а не суддею-доповідачем, і висновок про необґрунтованість скарги повинен формуватися за наслідками її розгляду. Відтак, необґрунтованість скарги повинна бути підставою для відмови у її задоволенні, а не для відмови у відкритті касаційного провадження.

3. Якщо з касаційної скарги чи доданих до неї судових рішень вбачається неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, незалежно від обґрунтованості касаційної скарги та її доводів, суддя-доповідач повинен постановити ухвалу про відкриття касаційного провадження. Таке правило встановлене так би мовити "в інтересах законності" та спрямоване на усунення порушень закону, виявлених судом касаційної інстанції самостійно.

Зазначена норма дає підстави відкрити касаційне провадження у будь-якій справі незалежно від змісту касаційної скарги, оскільки правильність чи неправильність застосування норм права на цій стадії визначає суддя-доповідач одноособово та на власний розсуд.

Таким чином, у стадії відкриття касаційного провадження все залежить від судді-доповідача та його розсуду. Він може відмовити у відкритті провадження через необґрунтованість скарги, навіть якщо вона є обґрунтованою, і, водночас, відкрити провадження за скаргою, незалежно від її обгрунтування.