Головна Сервіси для юристів ... Закони Цивільний процесуальний кодекс України Стаття 185. Залишення позовної заяви без руху, повернення заяви Стаття 185. Залишення позовної заяви без руху, пов...

Стаття 185. Залишення позовної заяви без руху, повернення заяви

Цивільний процесуальний кодекс України (ЗМІСТ) Інши кодекси
  • 63274

    Переглядів

  • 63274

    Переглядів

  • Додати в обране

    1. Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

    Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов’язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

    {Частину першу статті 185 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 3200-IX від 29.06.2023 }

    У разі надходження до суду справи, що підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства, після закриття провадження Верховним Судом чи судом апеляційної інстанції в порядку господарського чи адміністративного судочинства, суд перевіряє наявність підстав для залишення позовної заяви без руху відповідно до вимог цивільного процесуального закону, чинного на дату подання позовної заяви.

    {Частину першу статті 185 доповнено абзацом згідно із Законом № 460-IX від 15.01.2020 }

    2. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

    Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов’язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 14 цього Кодексу.

    {Частину другу статті 185 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 3200-IX від 29.06.2023 }

    Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави невнесення у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, суд у такій ухвалі зазначає про обов’язок позивача внести відповідну грошову суму.

    {Частину другу статті 185 доповнено абзацом третім згідно із Законом № 4292-IX від 12.03.2025 }

    3. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, внесе у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошову суму у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

    {Частина третя статті 185 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4292-IX від 12.03.2025 }

    4. Крім цього, заява повертається у випадках, коли:

    1) заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано;

    2) порушено правила об’єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу);

    3) до постановлення ухвали про відкриття провадження у справі від позивача надійшла заява про врегулювання спору або заява про відкликання позовної заяви;

    4) відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи;

    {Пункт 5 частини четвертої статті 185 виключено на підставі Закону № 4073-IX від 20.11.2024 }

    6) позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду;

    7) до заяви не додано доказів вжиття заходів досудового врегулювання спору у випадку, коли такі заходи є обов’язковими згідно із законом.

    5. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п’яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

    6. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.

    У разі скасування ухвали про повернення позовної заяви та направлення справи для продовження розгляду суд не має права повторно повертати позовну заяву.

    7. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

    8. У разі повернення позовної заяви з підстави, передбаченої пунктом 6 частини четвертої цієї статті, судовий збір, сплачений за подання позову, не повертається.

    9. Заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду державного бюджету. Правила цієї частини не застосовуються до заяв про забезпечення доказів або позову.

    Попередня

    186/525

    Наступна
    Додати в обране
    КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

    Аналізуйте судовий акт: Під час представництва особи, яка досягла 14-ти років, адвокат надає суду документи, що підтверджують повноваження, без необхідності подання згоди батьків на укладення договору з адвокатом (ВС КЦС №369/13467/20 від 16.06.2021 р.)
     Цікаві та практично корисні висновки навів ВС КЦС у справі - в якій дитина намагалась отримати обмежувальний припис від своєї матері. Суд першої інстанції залишив заяву без розгляду, оскільки її було подано дитиною, а апеляційний суд - в якому до справи було залучено вже адвоката - апеляційну скаргу адвоката повернув заявнику на підставі статей 185356357 ЦПК України - бо представник не надав договір про правову допомогу (хоча було надано ордер). ВС КЦС в свою чергу - скасував ухвалу суду апеляційної інстанції - і ось чому.

    Неповнолітня особа (яка досягла 14-ти років) подала заяву про видачу обмежувального припису стосовно своєї матері строком на 6 місяців. Після звернення адвоката матері з клопотанням про залишення заяви без розгляду - ухвалою суду залишено заяву без розгляду, тому що згідно із Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (як вважає суд) сама дитина - не наділена правом особисто звертатися до суду із відповідною заявою про видачу обмежувального припису.

    Згодом, вже адвокат дитини звернувся до суду з апеляційною скаргою на це рішення. Втім, ухвалою суду апеляційної інстанції скаргу представника неповнолітнього залишено без рухуз підстав того, що адвокат до апеляційної скарги не додав договір про надання правової допомоги. У даному випадку - як вважав суд - наданий адвокатом ордер не є достатнім доказом на підтвердження його повноважень як представника неповнолітнього.

    Адвокат заперечував - він подав заяву про те, що ордер, який видано відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката, надання договору про правничу допомогу, його копії або витягу разом з ордером не потрібно, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або не визнаний судом недійсним, відсутні норми чинного законодавства, які забороняють неповнолітньому укласти договір про надання правової допомоги з адвокатом на умовах, що відповідають інтересам дитини та з метою захисту від протиправних посягань з боку батьків, родичів та інших осіб.  Втім, апеляційний суд повернув заявнику скаргу на підставі статей 185356357 ЦПК України. Читати повністю

    1. Відповідно до принципу усності судового розгляду всі наявні в справі письмові докази повинні оголошуватися в судовому засіданні і пред´являтися для ознайомлення особам, які беруть участь у справі, а в разі необхідності (їх суперечливість, сумніви в їх дійсності тощо) - і свідкам, експертам. Це правило поширюється і на письмові докази, одержані в порядку судових доручень, забезпечення доказів або огляду на місці.[71]

    2. Дослідження письмових доказів полягає в тому, що суд оголошує (зачитує) їх в судовому засіданні та пред’являє для ознайомлення особам, які беруть участь у справі. Якщо лише частина доказу має значення для справи, то суд оголошує лише цю частину.

    В тих випадках, коли письмові докази торкаються питань, з приводу яких призначалася експертиза або на які можуть дати відповідь свідки, вони пред’являються також для ознайомлення експертам і свідкам.

    Особи, які беруть участь у справі також можуть дати пояснення з приводу цих доказів. Пояснення повинні стосуватися лише цього конкретного письмового доказу. Пояснення доцільно використовувати для наголошення уваги суду на певних особливостях доказу.

    3. Досліджуючи письмові докази суд також перевіряє їх достовірність. У випадках оспорювання достовірності письмового доказу, суд може перевірити цю обставину шляхом опитування сторін, допиту свідків, порівняння з іншими письмовими доказами, призначенням експертизи

    Відповідно до п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції” від 12.06.2009р. №2 у разі подання заяви про те, що доданий до справи або поданий до суду особою, яка бере участь у справі, для ознайомлення документ викликає сумнів з приводу його достовірності або є фальшивим, особа, яка подала цей документ, може просити суд виключити його з числа доказів і розглядати справу на підставі інших доказів.

    При відсутності з її боку таких процесуальних дій, особа, яка подала заяву, має згідно із загальними правилами доказування (ст. 60 ЦПК) подати відповідні докази, що спростовують значення відомостей оспорюваного документа і могли бути підставою неприйняття його до уваги під час оцінки доказів. У разі необхідності за клопотанням особи, яка зробила таку заяву, суд відповідно до правил частини четвертої статті 10 ЦПК сприяє їй у збиранні цих доказів (призначає експертизу, витребовує інформацію від особи, за іменем якої видано документ, оголошує перерву або відкладає розгляд справи, якщо це потрібно, тощо).

    Заява про фальшивість письмового доказу спрямована на заперечення дійсності викладених у ньому доказових фактів. Якщо ці факти доказані іншими допустимими засобами доказування, то сторона, яка подала доказ, справжність якого оспорюється, вправі просити суд розглядати справу на підставі інших доказів, а цей до уваги не брати.

    Якщо заява про фальшивість надійшла, але особа, яка подала документ, не просить його виключити з числа доказів або фальшивість заперечує, слід керуватися загальною нормою про те, що кожна сторона зобов´язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ч. 1 ст. 61 ЦПК). Оскільки сторона покликається на фальшивість документа, то вона і повинна це довести. В більшості випадків, довести це можна лише шляхом проведення експертизи. Тому одночасно із поданням такої заяви зацікавлена особа повинна подавати до суду клопотання про призначення відповідної експертизи (почеркознавчої, трасологічної тощо).

    Якщо такого клопотання не надійшло, то суд розглядає справу на підставі наявних доказів з урахуванням письмового документу, щодо якого було подано заяву про фальшивість.

    Заява про фальшивість може бути обґрунтована лише сумнівами. Тому особа може заявляти про фальшивість усіх наявних у справі документів, тотальну фальсифікацію. Поряд із клопотаннями про призначення експертизи для перевірки достовірності документів, це може використовуватися для затягування розгляду справи.

    logo

    Юридичні застереження

    Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

    Повний текст

    Приймаємо до оплати