1. Коментованою статтею визначається порядок подання скарг у зв’язку з винятковими обставинами.
Для порушення провадження у зв‘язку із винятковими обставинами необхідно, щоб зацікавлена особа звернулася із письмовою скаргою до Верховного Суду України протягом 1 місяця з дня відкриття виняткових обставин.. Цей строк може бути поновлений, якщо він пропущений з поважних причин та про це заявлено клопотання.
Днем відкриття виняткових обставин є дата прийняття рішення судом касаційної інстанції, в якому правова норма розтлумачена та застосована інакше, ніж вона була застосована у рішенні, котре було ухвалене судом касаційної інстанції раніше і оскаржується.
Якщо зміна судової практики привела до неоднакового застосування закону після прийняття оспорюваного рішення, то днем відкриття виняткових обставин може вважатися день прийняття рішення, прийнятого пізніше.
2. Коментована стаття визначає, що скарга у зв’язку з винятковими обставинами подається за правилами подання касаційних скарг. Скарга подається безпосередньо до Верховного Суду України. За формою і змістом скарга повинна відповідати вимогам статті 326 ЦПК (див. коментар до ст. 326 ЦПК).
При оформленні скарги у зв’язку з винятковими обставинами необхідно вказати на рішення суду касаційної інстанції, по яким допущено неоднакове застосування закону. Відсутність опублікованих рішень всіх судів касаційної інстанції ускладнює можливості для оскарження рішень в порядку ст. 353 ЦПК і може використовуватися зацікавленими особами як поважна причина пропуску строку на подання скарги.
В скарзі зазначається: назва суду, в який направляється заява; особа, яка подала заяву, і місце її проживання чи знаходження, а також інші особи, які брали участь у справі; дата, винесення і зміст рішення, ухвали, про перегляд яких подано заяву; виняткові обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд рішення, ухвали і дата їх відкриття або встановлення; посилання на докази, що стверджують наявність виняткових обставин. До скарги треба додати її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. До скарги додають також докази сплати судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
У разі надходження скарги, оформленої без дотримання вимог, встановлених у коментованій статті або у разі несплати судового зборучи несплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, застосовуються правила, встановлені статтею 121 ЦПК про що суддя-доповідач, протягом 10 днів з дня отримання скарги постановляє відповідну ухвалу (див. коментар до ст. 121 ЦПК).
Як виняток, за подання і розгляд скарги у зв‘язку із визнанням судового рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, таким, що порушує міжнародні зобов´язання України, судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи не оплачуються.
page
youtube
Аналізуйте судовий акт: Відсутність належних та допустимих доказів вручення апелянту повісток та ухвали суду, може свідчити про поважність пропуску строку апеляційного оскарження, у більше ніж 1 рік (ВС КЦС, справа №1013/9925/2012 від 22.03.2023 р.)
Про задоволення таких вимог дізналася боржниця. Але вже після спливу більше ніж рік, з моменту ухвалення оскаржуваного рішення. Як дізналася - так на наступний день її представник подав апеляційну скаргу, і клопотання про поновлення строку. Проте у поновлені строку йому відмовлено, як і у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою. Суд пояснив це тим, що з тексту спірної ухвали - боржник - будучи обізнаною про судовий розгляд, не виявила своєї зацікавленості у результатах розгляду заяви Фінкомпанії. Водночас, із таким формулюванням не погодився ВС КЦС, який пояснив: Згідно з ч.2 ст.358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили. Читати повністюФінкомпанія викупила борги по кредитам Дельтабанку. Водночас, не отримала виконавчих листів від нього, у зв’язку із цим вважала їх втраченими з незалежних від неї підстав. З урахуванням рішення про стягнення боргу 2013 року, ухвали суду про заміну стягувача правонаступником 2020 року, Фінкомпанія просила поновлення пропущеного строку пред'явлення виконавчих листів до виконання та видачу дублікатів виконавчих листів. І її вимоги були задоволені.
Аналізуйте судовий акт: Випадок, коли суд поновлює строк на апеляційне оскарження і після спливу одного року з дня складання повного тексту рішення, керуючись ч. 2, ст. 358 ЦПК України (ВС/КЦС у справі № 333/1020/16-ц від 23 вересня 2020р.)
В принципі все просто. Особа була одним із відповідачів, проте не брала участі у розгляді справи та не була повідомлена належним чином про розгляд справи. Про ухвалене рішення судом першої інстанції дізналася більше ніж через рік і вирішила його оскаржити. В апеляційній скарзі зазначила, що матеріали справи не містять доказів отримання нею повідомлень від суд про дату час та місце розгляду справи, як і не містять доказів про отримання нею копії судового рішення. Звертається до суду із клопотанням застосувати пункт 1, ч. 2, ст. 358 ЦПК України та поновити строк на апеляційне оскарження.
Отже, просто, але не для суду апеляційної інстанції. Виходить, що поновити строк з цієї підстави можливо тільки через суд касаційної інстанції.
Що таке належне повідомлення особи про розгляд справи? Начебто елементарне питання, проте лише на перший погляд.
В даному випадку суд першої інстанції формально повідомив скаржника за відомим йому місцем його реєстрації, хоча не під підпис. Повістка – повідомлення повернулася суду, тобто не була вручена адресату. Цього достатньо для розгляду справи без участі скаржника та ухвалення рішення. Проте за скаржником все одно зберігається право на апеляційне оскарження, точніше на поновлення строків на апеляційне оскарження і після спливу року з дня складання повного тексту рішення.
ВС підкреслив, що і повістка – повідомлення, і копія судового рішення суду першої інстанції надсилалися на адресу, з якої скаржник знявся за декілька років до моменту розгляду справи. Очевидно тілька така адреса була відома позивачу, і він зазначив її у позові. Тому юридично скаржник не був обізнаний про розгляд справи, і як сам зазначає в апеляційній скарзі « тільки дізнався, так відразу вирішив оскаржити».
ВС посилається на ст. 272 ЦПК України, яка передбачає що: "Днем вручення судового рішення є: день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси."
Жоден з цих випадків не стосується скаржника. Тобто підтверджуються слова про те, що про існування рішення у справі, як і про існування самої справи скаржник дізнався більше ніж через рік після складання повного тексту рішення судом першої інстанції. Отже, строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню згідно пункту 1, ч. 2, ст. 358 ЦПК України