Приєднуйтесь до нас в соціальних мережах:

Стаття 358. Відмова у відкритті апеляційного провадження

1. Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо:

1) апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню;

2) є ухвала про закриття провадження у зв’язку з відмовою від раніше поданої апеляційної скарги цієї самої особи на це саме судове рішення;

3) є постанова про залишення апеляційної скарги цієї самої особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення;

4) скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

2. Незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків:

1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов’язки;

2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

3. Питання про відмову у відкритті апеляційного провадження вирішується не пізніше п’яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

4. Копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надсилається учасникам справи в порядку, визначеному статтею 272 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Аналізуйте судовий акт: Випадок, коли суд поновлює строк на апеляційне оскарження і після спливу одного року з дня складання повного тексту рішення, керуючись ч. 2, ст. 358 ЦПК України (ВС/КЦС у справі № 333/1020/16-ц від 23 вересня 2020р.)

В принципі все просто. Особа була одним із відповідачів, проте не брала участі у розгляді справи та не була повідомлена належним чином про розгляд справи. Про ухвалене рішення судом першої інстанції дізналася більше ніж через рік і вирішила його оскаржити. В апеляційній скарзі зазначила, що матеріали справи не містять доказів отримання нею повідомлень від суд про дату час та місце розгляду справи, як і не містять доказів про отримання нею копії судового рішення. Звертається до суду із клопотанням застосувати пункт 1, ч. 2, ст. 358 ЦПК України та поновити строк на апеляційне оскарження.

Отже, просто, але не для суду апеляційної інстанції. Виходить, що поновити строк з цієї підстави можливо тільки через суд касаційної інстанції.

Що таке належне повідомлення особи про розгляд справи? Начебто елементарне питання, проте лише на перший погляд.

В даному випадку суд першої інстанції формально повідомив скаржника за відомим йому місцем його реєстрації, хоча не під підпис. Повістка – повідомлення повернулася суду, тобто не була вручена адресату. Цього достатньо для розгляду справи без участі скаржника та ухвалення рішення. Проте за скаржником все одно зберігається право на апеляційне оскарження, точніше на поновлення строків на апеляційне оскарження і після спливу року з дня складання повного тексту рішення.

ВС підкреслив, що і повістка – повідомлення, і копія судового рішення суду першої інстанції надсилалися на адресу, з якої скаржник знявся за декілька років до моменту розгляду справи. Очевидно тілька така адреса була відома позивачу, і він зазначив її у позові. Тому юридично скаржник не був обізнаний про розгляд справи, і як сам зазначає в апеляційній скарзі « тільки дізнався, так відразу вирішив оскаржити».

ВС посилається на ст. 272 ЦПК України, яка передбачає що: "Днем вручення судового рішення є: день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси."

Жоден з цих випадків не стосується скаржника. Тобто підтверджуються слова про те, що про існування рішення у справі, як і про існування самої справи скаржник дізнався більше ніж через рік після складання повного тексту рішення судом першої інстанції. Отже, строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню згідно пункту 1, ч. 2, ст. 358 ЦПК України