00.00.0000
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube

Стаття 8. Відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати

1. Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

{Підпункт "б" пункту 2 частини першої статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом  № 2443-VIII від 22.05.2018}

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

{Підпункт "в" пункту 2 частини першої статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом  № 2443-VIII від 22.05.2018}

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю.

{Частина перша статті 8 в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017}

2. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ": 

Аналізуйте судовий акт: Довідки від ПФУ та відділу управління праці та соціального захисту РДА підтверджують скрутний майновий стан та звільняють заявника від сплати судового збору (ВС/КЦС у справі № 761/37888/15-ц від 25 квітня 2019 р.)

Судовий збір у цифрах дедалі стає все більшим та сплачувати його стає все складніше, особливо коли оскаржуєшь рішення суду та невпевнений у перемозі. У деяких людей просто немає таких грошей, а на суд все ж таки покладають надію. Особливо на Верховний Суд.

У цій справі заявник звернувся до ВС із касаційної скаргою та не сплатив судовий збір посилаючись на скрутний майновий стан. На підтвердження заявником були надані довідки від органу ПФУ та відділу управління праці та соціального захисту районної адміністрації. Суддя ВС Коротун В. М. прийшов до висновку, що такі документи доводять скрутний стан заявника і на підставі ст. 8 ЗУ «Про судовий збір»звільнив заявника від сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Аналізуйте судовий акт: Звільнення, зменшення, відстрочення, розстрочення сплати судового збору є правом суду, не його обов’язком, а сторона повинна довести суду таку необхідність (ВС/ВГС від 17 травня 2018р. у справі № 904/9117/17)

Логіка судів у питанні такого «тягаря» як судовий збір стає зрозумілою, а практика послідовною. Так, дійсно після підняття ставок судового збору та подальшого їх постійного росту для багатьох позивачів задача захисту свого порушеного права серед іншого ускладнилася відсутністю вільних коштів для його оплати. Тому, позивачі намагаються щось постійно «викрутити» зі ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» - "Відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати." Особливо це стосується тих юристів, які працюють на підприємствах, і де іноді самодурний керівник каже «платити збір не будемо, бо програємо, но ти пиши, а вони нехай там читають».

Так у цій справі, відповідач програв банку суд першої інстанції і подав апеляційну скаргу, яку не оплатив судовим збором. Було також подано клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке обґрунтовувалося «тяжким фінансовим станом підприємства у зв’язку із курсовим коливанням валют, падінням купівельної спроможності населення та погіршення економічної ситуації у країні в цілому внаслідок чого прибутки підприємства значно скоротилися.» Яких – небудь доказів на підтвердження такого клопотання додано не було.

Суд апеляційної інстанції повернув апеляційну скаргу скаржнику без розгляду. Надалі відповідач оскаржив вже ухвалу про повернення апеляційної скарги без розгляду до суду касаційної інстанції. ВС залишив цю касаційну скаргу без задоволення і зазначив наступне.

Звільнення, зменшення, відстрочення, розстрочення сплати судового збору за клопотанням сторони є правом суду, а не його обов’язком, тому відбувається на розсуд суду у кожному конкретному випадку на підставі поданих стороною доказів та наведених у клопотанні підстав. Тобто, недостатньо тільки написати «плаксиве» клопотання де розписати усі складнощі теперішнього життя, а необхідно ще подати достатні докази, які підтверджують інформацію викладену у клопотанні.

Разом з цим загальним процесуальним принципом у суді є рівність сторін у справі – ст. 129 КУ. Тому посилання, наприклад, на економічну кризу у державі не може бути для суду підставою для звільнення від сплати судового збору. Інша сторона справи також живе у державі під час економічної кризи. А ось, наприклад, посилання не виплату роботодавцем заробітної плати, яке підтверджене довідкою про заборгованість із виплати заробітної плати такою підставою може бути.

ВС також навів рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" в якому зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Аналізуйте судовий акт: Сплата судових збору не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету (справа № 363/181/16-ц, 16.08.17)

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції про стягнення заборгованості в сумі 7 149 грн 98 коп , відповідачка звернулась із апеляційною скаргою та клопотанням про зменшення розміру судового збору до 300 грн. В обґрунтування вона посилалася на те, що має скрутний майновий стан, перебуває в декретній відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та має єдиний дохід в розмірі 860 грн на місяць; крім того зазначала, що в неї відсутні будь-які збереження або майно, реалізація якого б дозволяла сплатити судовий збір в необхідному розмірі.

Проте суддя апеляційного суду відмовив у задоволенні її клопотання, обмежився загальними фразами щодо відсутності підстав для відстрочення або звільнення її від сплати судового збору, не звернувши уваги на те, що заявник просила саме зменшити сплату судового збору, а не відстрочити, розстрочити чи звільнити її від такої сплати, та не надав будь-якої оцінки її доводам на підтвердження обставин скрутного майнового стану.

Надавши оцінку матеріалам справи, ВССУ ухвалу апеляційного суду скасував, справу передв до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі.

Рішення касаційного суду мотивоване не тільки нормами частин 1, 3 ст. 82 ЦПК України, але й посиланням на Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендації щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийняті Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практику Європейського суду. Хоча зазначені документи не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду, вони констатують, що судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на апеляційне оскарження рішення суду, оскільки це буде порушенням права, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий суд.

Так, в рішенні від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland)) ЕСПЛ зазначив, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

Крім того, у п. 29 Постанови пленуму ВССУ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз'яснено, що відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» та ст. 82 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст. 10 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Аналізуйте судовий акт: Суд має право прийняти позов до розгляду та відстрочити сплату судового збору, якщо позивач доведе документами відсутність доходу від підприємницької діяльності (ВГСУ від 7 березня 2017р. у справі № 910/21175/16)

ФОП звернувся до господарського суду із позовом про стягнення боргу на суму більшу за 13 млн. грн. і подав клопотання про відстрочення сплати судового збору в порядку, передбаченому ст. 8 ЗУ «Про судовий збір». Необхідність відстрочення сплати судового збору позивач обґрунтовував відсутністю коштів – доходів від бізнесу, адже ФОП є суб’єктом господарської діяльності та підтверджував податковими деклараціями платника податку.

Ухвалою суду першої інстанції залишеною без судом апеляційної інстанції позов повернуто без розгляду на підставі ст. 63 ГПК України. ВГСУ скасував ці рішення та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Фактично ВГСУ прийшов до висновку, що якщо суд дослідить податкові декларації ФОП та встановить на підставі їх відсутність підприємницького доходу у ФОП тривалий час, то тоді цьому суду слід задовольняти клопотання про відстрочення сплати судового збору позивача та порушувати провадження.

Отже, маємо ліберальну позицію ВГСУ з приводу обов’язковості сплати судового збору до початку порушення господарської справи. ВГСУ констатує порушене право підлягає захисту, а у заявника може тимчасово і не бути коштів для сплати судового збору. Тільки це потрібно довести документами. Нижче ВГСУ посилається на прецеденти ЕСПЛ з цього приводу.

Цікаво, хто в такому випадку буде стягувати судовій збір на користь держави, якщо позивач програє спір, і за заявою кого буде порушене виконавче провадження. Поки що така процедура не відпрацьована...

Аналізуйте судовий акт: Статус пенсіонера і правильно подане клопотання розжалобило ВСУ, і той звільнив його від сплати судового збору за подання зави про перегляд (ВСУ у справі № 6-1922ц16 від 9 вересня 2016р.)

Оприлюднюємо як приклад, що таке все таки буває. Можливо спираючись на цей приклад пенсіонерам вдасться розжалобити і суди і нижчих інстанцій та переконати їх застосувати ст. 82 ЦПК України - "відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх оплати".

Але наскільки це гуманно? Здається, що ні. Пенсіонер шукаючи справедливості бездумно проводить останні роки свого життя у судах і отримує відмовні рішення. І тут Верховний Суд начебто дає йому примарну надію на перегляд. Принаймні йому так здається оскільки його звільняють від сплати судового збору. Проте, навіщо це. Розглянувши через рік ця заяву ВСУ найімовірніше відмовить у її задоволені, а пенсіонер ще більше втратить здоров’я в очікуванні і такому негативному результаті. А потім залишається ЕСПЛ, но там можна і не дожити до рішення або його виконання.

Аналізуйте судовий акт: Довідка про заборгованість із виплати заробітної плати є підставою для звільнення від сплати судового збору за подання позову оскільки підтверджує скрутний стан позивача (ВАСУ від 03 листопада 2016р. у справі № К/800/18502/16)

Приємне рішення, яке дійсно враховує необхідність людини на захист права судом та об’єктивну неможливість заплати судовий збір за розгляд її позову. Враховуючи щорічне зростання ставок судового збору все більше людей права, яких порушуються, не мають можливості сплатити судовий збір і таким чином їх право на судових захист нівелюється. Ну не може людина, якій не виплачують заробітну плату 6-8 місяців подати позов за розгляд якого необхідно сплатити чималу суму.

У ЗУ «Про судовий збір» існує чудова стаття 8 – «Відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати», яка надає право суду оцінити майновий стан позивача і зменшити або звільнити позивача від сплати судового збору. Процесуально це вирішується клопотання про звільнення від сплати судового збору із доданням доказів скрутного майнового стану.

У цій постанову ВАСУ навів приклади доказів, які надають право суду задовільнити таке клопотання. Це довідка про заборгованість із виплати заробітної плати, документи про нарахування субсидій, документи про надання соціальної допомоги, тощо.

Слід додати, що суди першої та апеляційної інстанцій відмови позивачу у розгляді позову, оскільки ним не було сплачено судовий збір та відмовили у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору проігнорувавши надану позивачем довідку про наявність заборгованості із сплати заробітної плати. З цієї підстави ВАСУ скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій.

І хоча ця ЛЮДЯНА ухвала постановлена ВАСУ, тобто за правилами адміністративного судочинства, ми можемо пробувати і у цивільних справах застосовувати такий підхід та використовувати перелічені ВАСУ докази (та і інші докази) для доведення скрутного майнового стану позивача і звільнення від сплати судового збору.

0
Комментариев
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярные судебные решения
ЕСПЧ
Название события
Загрузка основного изображения
Выбрать изображение
Текст описание события:
1