Головна Сервіси для юристів ... Закони Про судовий збір Стаття 8. Відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати Стаття 8. Відстрочення та розстрочення сплати судо...

Стаття 8. Відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати

Про судовий збір (ЗМІСТ) Інші закони
Додати в обране

1. Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

{Підпункт "б" пункту 2 частини першої статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2443-VIII від 22.05.2018 }

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

{Підпункт "в" пункту 2 частини першої статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2443-VIII від 22.05.2018 }

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю.

{Частина перша статті 8 в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 }

2. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Попередня

8/10

Наступна
Додати в обране
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Аналізуйте судовий акт:  І все ж таки юридичні особи МАЮТЬ право на відстрочку або розстрочку сплати судового збору (ВС/ВП у справі № 0940/2276/18 від 14.01.2021)

 Свого часу мною було проаналізовано постанову Касаційного цивільного суду у якій останній зробив висновок про те, що на юридичних осіб не розповсюджуються норми ст. 8 Закону України «Про судовий збір» в частині звільнення підприємств, установ і організацій від судового збору або надання розстрочки з його сплати (Юридичні особи ПОВИННІ своєчасно та у повній мірі сплачувати судовий збір, оскільки законом норм про звільнення таких особі від сплати збору та відстрочення його сплати НЕ передбачено (ВС/КЦС у справі № 641/3706/19 від 07.12.2020)

Однак, Велика Палата у рішенні, що пропонується до уваги прийняла протилежне за висновками рішення та визначила, що суб’єктний склад для застосування ст. 8 Закону України «Про судовий збір» не є важливим, а тому юридичні особи можуть скористатись даним правом, але за наявності певних умов.

У даній справі апеляційний суд повернув скаргу підприємству у зв’язку з несплатою судового збору, а клопотання про звільнення від його сплати, вмотивоване відсутністю коштів на рахунках підприємства, залишив буз задоволення.

Справа з касаційною скаргою підприємства для розгляду з ініціативи Касаційного адміністративного суду надійшла до Великої Палати.

Велика Палата визнала доводи скарги обґрунтованими та її задовольнила.

Приймаючи таке рішення судді ВП ВС послались на те, що виходячи з аналізу положень ст. 8 Закону України «Про судовий збір» існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

При цьому законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8, то законодавець, застосувавши слово «або», не визначив можливість її застосування за суб`єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.

Отже положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Водночас у нормах частини другої статті 132 КАС відсилання до норм Закону України «Про судовий збір», зокрема до підстав для звільнення від сплати судового збору, визначених статтею 8, передбачене лише щодо питання звільнення від сплати судового збору.

Це означає, що юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, із наведеного убачається, що прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.

Аналізуйте судовий акт: Юридичні особи ПОВИННІ своєчасно та у повній мірі сплачувати судовий збір, оскільки законом норм про звільнення таких особі від сплати збору та відстрочення його сплати НЕ передбачено (ВС/КЦС у справі № 641/3706/19 від 07.12.2020)

Законом «Про судовий збір» встановлено ставки такого збору за подання до судів процесуальних документів – позовних заяв, апеляційний та касаційних скарг тощо.

При цьому у вказаному законі чітко визначено коло суб’єктів, які повинні сплачувати вказаний вид збору, а саме громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом (ст. 2 Закону).

Одночасно статтями 5 та 8 Закону України «Про судовий збір» визначено виключне коло осіб та випадків коли сторона звільняється від сплати судового збору або сплати збору може бути відстрочена або розстрочена.

У постанові, що пропонується до уваги читача, Касаційним цивільним судом проаналізовано згадані норми та зроблено висновок про те, чи застосовуються норми статті 8 Закону України «Про судовий збір» до юридичних осіб, зокрема, органів державної влади та місцевого самоврядування.

В цій справі міською радою було подано апеляційну скаргу на рішення районного суду.

Однак, апеляційний суд вказану скаргу залишив без руху у зв’язку із несплатою судового збору у повному обсязі.

У подальшому органом місцевого самоврядування до суду апеляційної інстанції було подано клопотання про відстрочення сплати судового збору в обґрунтування зазначено, що міська рада є представницьким органом територіальної громади і здійснює відшкодування витрат, пов`язаних із своєю діяльністю за рахунок коштів міського бюджету. З метою оплати судового збору подано заявку на фінансування, однак це потребує певного часу, а саме одного тижня.

Апеляційним судом у задоволенні вказаного клопотання було відмовлено з тих підстав, що підстави, на які посилається апелянт у клопотанні про відстрочення сплати судового збору законом не передбачені та апеляційну скаргу повернув.

На вказане рішення міскрадою було подано касаційну скаргу, яку вмотивовано тим, що міська рада є представницьким органом територіальної громади і здійснює відшкодування витрат, пов`язаних із своєю діяльністю за рахунок коштів міського бюджету. З метою оплати судового збору була подана заявка на фінансування до Департаменту бюджету та фінансів, однак отримання фінансування безпосередньо на реєстраційний рахунок міської ради потребує певного часу, що не дозволяє, з об`єктивних причин, усунути недоліки протягом десяти днів.

Однак, Касаційний цивільний суд вказані доводи необґрунтованими та у задоволенні скарги відмовив.

Приймаючи таке рішення КЦС послався на те, що відповідно до норм ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Таким чином, положеннями вищезазначеного Закону не передбачено можливості звільнення або розстрочення сплати судового збору для юридичних осіб. Ці процесуальні норми, якими керувався суд апеляційної інстанції є зрозумілими та наслідки їх невиконання є достатньо передбачуваними.

Аргументи касаційної скарги про те, що міська рада є представницьким органом територіальної громади і здійснює відшкодування витрат, пов`язаних із своєю діяльністю за рахунок коштів міського бюджету і з метою оплати судового збору була подана заявка на фінансування до Департаменту бюджету та фінансів, однак отримання фінансування безпосередньо на реєстраційний рахунок міської ради потребує певного часу, що не дозволяє, з об`єктивних причин усунути недоліки протягом десяти днів, є необґрунтованими, оскільки це не звільняє заявника від обов`язку сплати судового збору.

Аналізуйте судовий акт: Приніс правильну довідку з органу фіскальної служби про відсутність доходу і суд звільняє від сплати судового збору (ВС/КЦС у справі № 761/12145/17 від 02 серпня 2019р.)

Іноді все просто. Стосовно уникнення сплати судового збору. Просто дивуєшся, яке в нас раптово людяне правосуддя. «Ну немає в мене доходу і довідка є J». Тільки треба окремо подати відповідне клопотання із посиланням на ст. 136 ЦПК України та ст. 8 ЗУ «Про судовий збір».

Один момент. Довідка від органу державної фіскальної служби повинна бути «свіжою» та за період один календарний рік до дати звернення до суду із позовом чи скаргою. А далі треба очікувати на гуманізм осіб у мантіях…

Насамкінець в цій постанові ВС були також роздуму та міркування про практику ЕСПЛ. Так у справі «Креуз проти Польщі» ЕСПЛ наголосив, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету. В якому випадку це застосовується знає лише ясновельможний пан суддя!

Аналізуйте судовий акт: Довідки від ПФУ та відділу управління праці та соціального захисту РДА підтверджують скрутний майновий стан та звільняють заявника від сплати судового збору (ВС/КЦС у справі № 761/37888/15-ц від 25 квітня 2019 р.)

 Судовий збір у цифрах дедалі стає все більшим та сплачувати його стає все складніше, особливо коли оскаржуєшь рішення суду  та невпевнений у перемозі. У деяких людей просто немає таких грошей, а на суд все ж таки покладають надію. Особливо на Верховний Суд.

У цій справі заявник звернувся до ВС із касаційної скаргою та не сплатив судовий збір посилаючись на скрутний майновий стан. На підтвердження заявником були надані довідки від органу ПФУ та відділу управління праці та соціального захисту районної адміністрації.  Суддя ВС Коротун В. М. прийшов до висновку, що такі документи доводять скрутний стан заявника  і на підставі ст. 8 ЗУ «Про судовий збір»звільнив заявника від сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Аналізуйте судовий акт:  Звільнення, зменшення, відстрочення, розстрочення сплати судового збору є правом суду, не його обов’язком, а сторона повинна довести суду таку необхідність (ВС/ВГС від 17 травня 2018р. у справі № 904/9117/17)

Логіка судів у питанні такого «тягаря» як судовий збір стає зрозумілою, а практика послідовною. Так, дійсно після підняття ставок судового збору та подальшого їх постійного росту для багатьох позивачів задача захисту свого порушеного права серед іншого ускладнилася відсутністю вільних коштів для його оплати. Тому,  позивачі намагаються щось постійно «викрутити» зі ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» - "Відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати." Особливо це стосується тих юристів, які працюють на підприємствах, і де іноді самодурний керівник каже «платити збір не будемо, бо програємо, но ти пиши, а вони нехай там читають».

Так у цій справі, відповідач програв банку суд першої інстанції і подав апеляційну скаргу, яку не оплатив  судовим збором. Було також подано клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке обґрунтовувалося «тяжким фінансовим станом підприємства у зв’язку із курсовим коливанням  валют, падінням купівельної спроможності населення та погіршення економічної ситуації у країні в цілому внаслідок чого прибутки підприємства значно скоротилися.»  Яких – небудь доказів на підтвердження такого клопотання додано не було.

Суд апеляційної інстанції повернув апеляційну скаргу  скаржнику без розгляду. Надалі відповідач оскаржив вже ухвалу про повернення апеляційної скарги без розгляду  до суду касаційної інстанції. ВС залишив цю касаційну скаргу без задоволення і зазначив наступне.    

Звільнення, зменшення, відстрочення, розстрочення сплати судового збору за клопотанням сторони є правом суду, а не його обов’язком, тому відбувається на розсуд суду у кожному конкретному випадку на підставі поданих стороною доказів та наведених у клопотанні підстав. Тобто, недостатньо тільки написати «плаксиве» клопотання де розписати усі складнощі теперішнього життя, а необхідно ще подати достатні докази, які підтверджують інформацію викладену у клопотанні.

Разом з цим загальним процесуальним принципом у суді є рівність сторін у справі – ст. 129 КУ.  Тому посилання, наприклад, на економічну кризу у державі не може бути для суду підставою для звільнення від сплати судового збору. Інша сторона справи також живе у державі під час економічної кризи. А ось, наприклад,  посилання не виплату роботодавцем заробітної плати, яке підтверджене довідкою про заборгованість із виплати заробітної плати такою підставою може бути.

ВС також навів рішення  Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" в якому  зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Аналізуйте судовий актСплата судових збору не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету (справа № 363/181/16-ц, 16.08.17)

 Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції про стягнення заборгованості в сумі 7 149 грн 98 коп , відповідачка звернулась із апеляційною скаргою та клопотанням про зменшення розміру судового збору до 300 грн. В обґрунтування  вона посилалася на те, що має скрутний майновий стан, перебуває в декретній відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та має єдиний дохід в розмірі 860 грн на місяць; крім того зазначала, що в неї відсутні будь-які збереження  або майно, реалізація якого б дозволяла сплатити судовий збір в необхідному розмірі.

Проте суддя апеляційного суду відмовив у задоволенні її клопотання, обмежився загальними фразами щодо відсутності підстав для відстрочення або звільнення її від сплати судового збору, не звернувши уваги на те, що заявник просила саме зменшити сплату судового збору, а не відстрочити, розстрочити чи звільнити її від такої сплати, та не надав будь-якої оцінки її доводам на підтвердження обставин скрутного майнового стану.

Надавши оцінку матеріалам справи, ВССУ ухвалу апеляційного суду скасував, справу передв до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі.

Рішення касаційного суду мотивоване не тільки нормами частин 1, 3 ст. 82 ЦПК України, але й посиланням на Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод  (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендації щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийняті Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практику Європейського суду. Хоча зазначені документи не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду, вони констатують, що судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на апеляційне оскарження рішення суду, оскільки це буде порушенням права, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий суд.

Так, в рішенні від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland)) ЕСПЛ зазначив, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

Крім того, у п. 29 Постанови пленуму ВССУ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах»  роз'яснено, що відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» та ст. 82 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст. 10 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Аналізуйте судовий акт: Суд має право прийняти позов до розгляду та відстрочити сплату судового збору, якщо позивач доведе документами відсутність доходу від підприємницької діяльності (ВГСУ від 7 березня 2017р. у справі № 910/21175/16)

ФОП звернувся до господарського суду із позовом про стягнення боргу на суму більшу за 13 млн. грн. і подав клопотання про відстрочення сплати судового збору в порядку, передбаченому ст. 8 ЗУ «Про судовий збір». Необхідність відстрочення сплати судового збору позивач обґрунтовував відсутністю коштів – доходів від бізнесу, адже ФОП є суб’єктом господарської діяльності та підтверджував податковими деклараціями платника податку. 

Ухвалою суду першої інстанції залишеною без судом апеляційної інстанції позов повернуто без розгляду на підставі ст. 63  ГПК України. ВГСУ скасував ці рішення та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Фактично ВГСУ прийшов до висновку, що якщо суд дослідить податкові декларації ФОП та встановить на підставі їх відсутність підприємницького доходу у ФОП тривалий час, то тоді цьому суду слід задовольняти клопотання про відстрочення сплати судового збору позивача та порушувати провадження.

Отже, маємо ліберальну позицію ВГСУ з приводу обов’язковості  сплати судового збору до початку порушення господарської справи. ВГСУ констатує порушене право підлягає захисту, а у заявника може тимчасово і не бути коштів для сплати судового збору. Тільки це потрібно довести документами. Нижче ВГСУ посилається на прецеденти ЕСПЛ з цього приводу.

Цікаво, хто в такому випадку буде стягувати судовій збір на користь держави, якщо позивач програє спір, і за заявою кого буде порушене виконавче провадження.  Поки що така процедура не відпрацьована...

Аналізуйте судовий актСтатус пенсіонера і правильно подане клопотання розжалобило ВСУ, і той звільнив його від сплати судового збору за подання зави про перегляд (ВСУ у справі № 6-1922ц16 від 9 вересня 2016р.)

 Оприлюднюємо як приклад, що таке все таки буває. Можливо спираючись на цей приклад пенсіонерам вдасться розжалобити і суди і нижчих інстанцій та переконати їх застосувати ст. 82 ЦПК України  - "відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх оплати".

Але наскільки це гуманно? Здається, що ні. Пенсіонер шукаючи справедливості бездумно проводить останні роки свого життя у судах і отримує відмовні рішення. І тут Верховний Суд начебто дає йому примарну надію на перегляд. Принаймні йому так здається оскільки його звільняють від сплати судового збору. Проте, навіщо це. Розглянувши через рік ця заяву ВСУ найімовірніше відмовить у її задоволені, а пенсіонер ще більше втратить здоров’я в очікуванні і такому негативному результаті. А потім залишається ЕСПЛ, но там можна і не дожити до рішення або його виконання.

Аналізуйте судовий акт: Довідка про заборгованість із виплати заробітної плати є підставою для звільнення від сплати судового збору за подання позову оскільки підтверджує скрутний стан позивача (ВАСУ від 03 листопада 2016р. у справі № К/800/18502/16)

 Приємне рішення, яке дійсно враховує необхідність людини на захист права судом та об’єктивну неможливість заплати судовий збір за розгляд її  позову. Враховуючи щорічне зростання  ставок судового збору  все більше людей права, яких порушуються, не мають можливості сплатити судовий збір і таким чином їх право на судових захист нівелюється. Ну не може людина, якій не виплачують заробітну плату 6-8 місяців подати позов за розгляд якого необхідно сплатити чималу суму.   

У ЗУ «Про судовий збір» існує чудова стаття 8 – «Відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати», яка надає право суду оцінити майновий стан позивача і зменшити або звільнити позивача від сплати судового збору. Процесуально це вирішується клопотання про звільнення від сплати судового збору із доданням доказів скрутного майнового стану. 

У цій постанову ВАСУ навів приклади доказів, які надають право суду задовільнити таке клопотання. Це довідка про заборгованість із виплати заробітної плати, документи про нарахування субсидій, документи про надання соціальної допомоги, тощо. 

Слід додати, що суди першої та апеляційної інстанцій відмови позивачу у розгляді позову, оскільки ним не було сплачено судовий збір та відмовили у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору проігнорувавши надану позивачем довідку про наявність заборгованості із сплати заробітної плати. З цієї підстави ВАСУ скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій.  

І хоча ця ЛЮДЯНА ухвала постановлена ВАСУ, тобто за правилами адміністративного судочинства, ми можемо пробувати і у цивільних справах застосовувати такий підхід та використовувати перелічені ВАСУ докази (та і інші докази) для доведення скрутного майнового стану позивача і звільнення від сплати судового збору.

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст