Аналитические статьи

Впровадження Закону України «Про лобіювання» та запуск Реєстру прозорості НАЗК ознаменували фундаментальну зміну парадигми у відносинах між капіталом і владою. Традиційні інструменти захисту корпоративних інтересів — Government Relations, експертний супровід норматворчості чи галузева консолідація — відтепер підпорядковані жорсткій правовій дихотомії. Будь-яка непублічна або нерегламентована комунікація з представниками державної влади відтепер апріорі сприймається антикорупційними органами як «сіра» або протиправна. Межа між щирим бажанням бізнесу допомогти державним інституціям, експертною аналітикою та кримінальним провадженням за статтею 369 КК України стала тонкою як лезо бритв.

Зміна 1. Можливість оскаржувати не лише рішення, а дії та бездіяльність податкової (ст. 55-1, 56 ПКУ). Зміна 2. Збільшуються строки розгляду адміністративної скарги Зміна 3. Нова процедура оскарження, якщо податківці не розблокували ПН/РК або не врахували Таблицю даних Зміна 3. Оскарження рішень, дій та бездіяльності податківців стосовно ЄСВ Зміна 4. Визначено випадки, коли адміністративна процедура буде не за Законом №2073 Зміна 5. Вз

Фінансовий моніторинг давно став звичною частиною взаємодії людини або бізнесу з банком, хоча для більшості клієнтів він залишається помітним переважно в ті моменти, коли банк просить уточнити інформацію, надати додаткові документи, пояснити зміст певної операції або підтвердити походження коштів. Тому навколо фінансового моніторингу сформувалося чимало спрощених уявлень, найпоширеніше з яких зводить усю систему до перевірки платежів, встановлення певних лімітів або, у найбільш радикальній інтерпретації, «блокування рахунків».

В умовах тривалого воєнного конфлікту зростає кількість людей, які за станом здоров’я та іншими показниками потребують опіки чи піклування, що зумовлює зростання кількості звернень до судів, органів опіки і піклування, динаміки і складності спірних ситуацій. За обставин війни суди стикаються з проблемою територіальної юрисдикції, необхідністю оперативного призначення опікуна, його заміни, призначенні іншого опікуна або кількох опікунів (наприклад, при виїзді в іншу місцевість, за кордон тощо). При цьому слід враховувати існування соціальних критеріїв встановлення опіки і призначення особи опікуном, а також існуючу в Україні модель інституту опіки і піклування, яка заснована на пріоритеті сімейного характеру опіки.

У публічному дискурсі України вже кілька років формується стійке уявлення про те, що «міжнародний компенсаційний механізм» у зв’язку з агресією Російської Федерації (RD4U) вже створений і функціонує. Заголовки та комунікаційні повідомлення створюють у суспільстві очікування швидких грошових виплат за зруйноване житло, бізнес чи вимушене переселення. Насправді міжнародного компенсаційного механізму не існує. Реєстр збитків, створений у 2023 році, виключно збирає інформацію про претензії. Він не визначає суму відшкодування, не присуджує компенсацій і не має джерел фінансування.

Не перше десятиріччя спори про землю посідають одне з передових місць судової практики. Масштабності цьому явищу додали численні позови прокуратури про визнання недійсними договорів оренди чи державних актів на земельні ділянки. Увагу привернули та спонукали до написання статті такі спірні питання як співвідношення розміру земельної ділянки у разі її надання з підстав наявності на ній об’єкта нерухомості.

Коли актив, оформлений на третю особу, можна вважати набутим «за дорученням» суб’єкта декларування? Усталена судова практика відповідає на це питання через сукупність непрямих ознак. Однак чи не підміняє такий підхід зміст закону та обов’язок позивача переконливо довести саме факт доручення?

Заслуговує на увагу постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 03 липня 2026 року у справі №420/3078/25, якою здійснено відступ від попередніх юридичних (правових) висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 23 листопада 2023 року у справі №520/25012/21 та від 19 лютого 2026 року у справі №160/30949/24 щодо можливості оскарження довідок НАЗК, складених за наслідками проведення повних перевірок.

Постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10 вересня 2025 року у справі № 176/2044/24 (провадження № 61-4742св25) є першим відомим рішенням вищої судової інстанції України, яке безпосередньо вирішує питання правового режиму грошового забезпечення військовослужбовця, нарахованого за період перебування у полоні, в контексті поділу майна подружжя. Актуальність теми зумовлена двома чинниками. По-перше, масштабами трагедії: тисячі українських військовослужбовців перебувають у полоні або повернулись з нього. По-друге, відсутністю будь-якої систематизованої судової практики з цього питання до моменту ухвалення вказаної постанови.

Законопроєкт про запровадження звітності цифрових платформ, який у публічному просторі отримав назву «закон про OLX», привернув увагу насамперед через нові правила оподаткування доходів кур'єрів, таксистів та продавців. Водночас аналіз остаточної редакції документа, переданого на підпис Президенту України, свідчить, що його наслідки можуть виявитися значно ширшими. Однією з найбільш неочікуваних новел стали зміни до порядку оподаткування доходів фізичних осіб від надання нерухомості в оренду.