Статьи

Коли актив, оформлений на третю особу, можна вважати набутим «за дорученням» суб’єкта декларування? Усталена судова практика відповідає на це питання через сукупність непрямих ознак. Однак чи не підміняє такий підхід зміст закону та обов’язок позивача переконливо довести саме факт доручення?

Заслуговує на увагу постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 03 липня 2026 року у справі №420/3078/25, якою здійснено відступ від попередніх юридичних (правових) висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 23 листопада 2023 року у справі №520/25012/21 та від 19 лютого 2026 року у справі №160/30949/24 щодо можливості оскарження довідок НАЗК, складених за наслідками проведення повних перевірок.

Постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10 вересня 2025 року у справі № 176/2044/24 (провадження № 61-4742св25) є першим відомим рішенням вищої судової інстанції України, яке безпосередньо вирішує питання правового режиму грошового забезпечення військовослужбовця, нарахованого за період перебування у полоні, в контексті поділу майна подружжя. Актуальність теми зумовлена двома чинниками. По-перше, масштабами трагедії: тисячі українських військовослужбовців перебувають у полоні або повернулись з нього. По-друге, відсутністю будь-якої систематизованої судової практики з цього питання до моменту ухвалення вказаної постанови.

Законопроєкт про запровадження звітності цифрових платформ, який у публічному просторі отримав назву «закон про OLX», привернув увагу насамперед через нові правила оподаткування доходів кур'єрів, таксистів та продавців. Водночас аналіз остаточної редакції документа, переданого на підпис Президенту України, свідчить, що його наслідки можуть виявитися значно ширшими. Однією з найбільш неочікуваних новел стали зміни до порядку оподаткування доходів фізичних осіб від надання нерухомості в оренду.

Українське законодавство має забезпечувати не лише невідворотність відповідальності за правопорушення, а й справедливість, пропорційність та індивідуалізацію покарання. Особливо гостро ця проблема проявляється в умовах воєнного стану, коли адміністративне стягнення щодо військовослужбовця може мати наслідки, які виходять далеко за межі самого правопорушення.

Що сталося? Головне питання: що саме відрізняє працівника від виконавця? Які ознаки трудових відносин назвав Верховний Суд? Чому цього разу ЦПД вистояв у суді? Цікава деталь: поведінка сторони теж може стати доказом Але увага: сам статус ФОП НЕ захищає роботодавця Що це означає для роботодавців? А що важливо знати працівнику? Ще один важливий висновок: акт Держпраці – не єдиний доказ А що із зарплатою? Головний висновок Верховного Суду Для роботодавця ця справа – нагадування

У чому полягає суть справи? Що вирішили перша та апеляційна судові інстанції? Чому Верховний Суд став на бік платника податків? Яка позиція Верховного Суду щодо використання ДПС доказів з Інтернету? Чому повністю ігнорувати цифрові дані теж не виходить? Позиція редакції Практичні поради платникам податків Де почитати додатково про реальні та безтоварні операції в 2026 році?

Адміністративна юстиція за своєю суттю покликана бути ефективним інструментом захисту фізичних та юридичних осіб від свавілля суб’єктів владних повноважень (СВП). Відповідно до принципу верховенства права та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, розгляд справи упродовж розумного строку є складовою права на справедливий суд. Однак системна практика розгляду справ окружними адміністративними судами України демонструє глибокий розрив між нормативним регулюванням Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) та процесуальною реальністю.

Про те, що однією з основних проблем сучасної української судової системи є строки розгляду справ, - і цей розгляд іноді розтягується на роки, - не пише зараз лише лінивий. І адвокатам доводиться попереджати клієнтів при зверненні до суду, що швидко не буде (а у деяких випадках строк розгляду справи призводить до того, що сам її предмет втрачає актуальність). Як загальновідомим є і те, що не вистачає як самих суддів, так і співробітників апарату. Ось трохи цифр від діючої судді. Про коріння цих проблем, і як ми усією країною дійшли до такого життя, - думаю написати окрему статтю (або як другу частину цього матеріалу). А поки поговоримо про те, що робити зараз. Адже, як би нам цього не хотілося, але просто завтра необхідна кількість суддів, секретарів та помічників не з’явиться. Чи можна у існуючій ситуації покращити становище?

Не зважаючи на те, що на сьогодні процедура підтвердження права на звільнення від сплати експортного мита істотно спрощена, актуальним залишається питання повернення сплаченого сільськогосподарськими товаровиробниками мита у перехідний період, коли право на звільнення вже було передбачено законом, однак механізм його практичної реалізації ще не був запроваджений.