Статті

98% рішень ЄСПЛ щодо України завершилися констатацією факту порушення міжнародних зобов'язань державою, офіційна статистика Суду за 2025 рік. Саботаж або системна дисфункція національного правосуддя є тим показником якості роботи, який отримав об'єктивне підтвердження у практиці ЄСПЛ.

Зміна черговості спадкування, недійсність заповітів, спадкування грошових активів – про висновки Верховного Суду з цих та інших питань розповіла суддя Великої Палати ВС Ольга Ступак на лекції «Спадкування під час війни: захист прав спадкоємців та нотаріусів, судова практика» в рамках всеукраїнського онлайн-заходу з підвищення професійного рівня нотаріусів.

Під час розгляду клопотань про обрання або продовження запобіжного заходу суди іноді відмовляються оцінювати докази, посилаючись на те, що це «не та стадія процесу». Обґрунтованість підозри декларується, але фактично не перевіряється, через що судовий контроль перетворюється на формальну процедуру, у якій клопотання сторони обвинувачення відтворює перелік ризиків із КПК та загальні посилання на практику ЄСПЛ без прив’язки до конкретних обставин справи.

Чи може суд встановити будь-який строк для подання звіту про виконання рішення? 18 червня 2026 року Перший апеляційний адміністративний суд ухвалив постанову у справі №200/8673/25, яка має значення для практики застосування нових норм КАС України про судовий контроль за виконанням рішень адміністративних судів. Суд розглянув питання, яке після законодавчих змін 2025 року стало особливо актуальним: яким має бути строк для подання суб'єктом владних повноважень звіту про виконання рішення суду у справах щодо соціальних виплат.

Попри реформу кримінальної юстиції та запровадження змагальної моделі процесу, на практиці діяльність органів досудового розслідування і прокуратури досі значною мірою оцінюється через кількісні показники: кількість завершених розслідувань, повідомлень про підозру та обвинувальних актів, направлених до суду. Такий підхід нерідко створює передумови для використання окремих процесуальних механізмів не за їхнім прямим призначенням, а для вирішення внутрішньовідомчих завдань.

Обидва документи внесено під прапором євроінтеграції та боротьби з корупцією. Але якщо читати не пресрелізи, а самі тексти, проступає інша картина: посилення повноважень обвинувачення за майже повної відсутності компенсаторів для громадянина. Уважний розбір крізь призму того, що написано в порівняльних таблицях, а не в анонсах.

Після запровадження нової редакції статті 209 КК України (Легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом), яка набула законної сили у 2020 році, правоохоронні органи та суди сформували позицію, щодо визначення нових критеріїв предмета злочину. Якщо раніше кримінальна відповідальність передбачалась лише у випадках, коли органом досудового розслідування, судом встановлювався факт, що кошти (активи) з якими проводились фінансові операції мали злочинне походження, тобто одержані під час або внаслідок вчинення злочинів, і метою таких фінансових операцій було приховання реального джерела та надання йому вигляду законного.

Після смерті боржника кредитор має шість місяців, щоб заявити вимоги до спадкоємців. Спірним залишається момент початку перебігу цього строку: від оформлення спадщини чи від обізнаності про її прийняття.

Вже майже півтора року у Верховній Раді припадає пилом законопроєкт №12406, який вводить покарання за порушення та обхід санкцій. При тому що президент вніс його у січні 2025 року як невідкладний.

Одним із центральних антикорупційних органів в Україні є Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК), яке працює уже понад 10 років. Держава щороку витрачає на діяльність НАЗК майже 600 млн грн, а середня зарплата працівників агентства складає близько 100 тис. грн на місяць. Втім, попри такі витрати, результати роботи НАЗК відверто не вражають.