Статті

Усе частіше судова практика починає застосовувати правові доктрини. Одна з універсальних в цивілістиці- «ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці»)

Відповідь Верховного Суду в цих рішеннях — так. Коли особа небезпідставно заявляє про катування чи погане поводження під час перебування під чужим контролем, у держави виникає позитивний обовʼязок за ст. 3 ЄКПЛ провести ефективне розслідування такої заяви. Суд наголошує, що цей обовʼязок не обмежується лише випадками поганого поводження з боку її агентів. В обставинах цих справ він трансформується в обовʼязок національних органів ретельно перевірити заяву в контексті обґрунтованості версії про добровільність дій.

Для власників бізнесу та осіб зі значним капіталом питання спадкового планування часто перетворюється на серйозний виклик. Як передати бізнес наступним поколінням без шкоди для його діяльності й без втрати його цінності? Зазвичай за допомогою заповіту складно вирішити питання щодо передачі значних активів нащадкам. Заповіти часто не захищають бізнес від заморожування діяльності та не рятують капітал від небажаного дроблення через правило про «обов'язкову частку у спадщині», яке може повністю спотворити реальну волю спадкодавця.

У справах про визнання активів необґрунтованими ключовим є правильне визначення їх вартості. ЦПК вимагає застосовувати мінімальну ринкову вартість, однак на практиці її нерідко підміняють іншими показниками, що впливає на законність позову і рішення суду.

Якщо адвокат ставить собі за мету максимально виснажити слідство, підняти градус напруги та перетворити процес на війну нервів — ця стратегія є цілком робочою. Проте, коли головне завдання — вибудувати глуху правову позицію та захистити людину, виникають серйозні сумніви щодо її ефективності.

До нього увійшли 26 рішень Касаційного адміністративного суду — 25 постанов і одна ухвала, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Коль замаячит перед оным лечь на дно, То соберёт за ним ассенизатор: За тем, кто потрусливее, — говно, За тем, кто поумнее, — провокатор.

Мобілізаційні процеси сьогодні все більше супроводжуються гострими дискусіями. З одного боку — конституційний обов'язок захисту Вітчизни, з іншого — принцип верховенства права та процедурна дисципліна органів влади. Як показує аналіз судових рішень, ТЦК та СП часто нехтують встановленими Урядом порядками (Постанови № 1487, № 560), що стає підставою для визнання їхніх дій протиправними.

Тема повторного звернення прокурора з клопотанням про арешт майна після скасування такого арешту слідчим суддею не є новою для юридичної спільноти. Попри неодноразове висвітлення цього питання у професійній спільноті, практика його застосування й надалі породжує низку дискусійних питань. Одне з них стало предметом мого професійного інтересу після того, як відповідна ситуація виникла у власній адвокатській практиці.

На тлі новин щодо запровадження в Україні автоматизованої системи обмеження доступу військовослужбовцям до азартних ігор, набуло актуальності питання боротьби із залежність - лудоманією. Частішають запити суспільства щодо можливостей вжиття заходів обмеження доступу осіб до участі в азартних іграх, який алгоритм дій та які дії необхідно вжити, що власне і зумовило виклад даного матеріалу.