Статті

Що сталося? Головне питання: що саме відрізняє працівника від виконавця? Які ознаки трудових відносин назвав Верховний Суд? Чому цього разу ЦПД вистояв у суді? Цікава деталь: поведінка сторони теж може стати доказом Але увага: сам статус ФОП НЕ захищає роботодавця Що це означає для роботодавців? А що важливо знати працівнику? Ще один важливий висновок: акт Держпраці – не єдиний доказ А що із зарплатою? Головний висновок Верховного Суду Для роботодавця ця справа – нагадування

У чому полягає суть справи? Що вирішили перша та апеляційна судові інстанції? Чому Верховний Суд став на бік платника податків? Яка позиція Верховного Суду щодо використання ДПС доказів з Інтернету? Чому повністю ігнорувати цифрові дані теж не виходить? Позиція редакції Практичні поради платникам податків Де почитати додатково про реальні та безтоварні операції в 2026 році?

Адміністративна юстиція за своєю суттю покликана бути ефективним інструментом захисту фізичних та юридичних осіб від свавілля суб’єктів владних повноважень (СВП). Відповідно до принципу верховенства права та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, розгляд справи упродовж розумного строку є складовою права на справедливий суд. Однак системна практика розгляду справ окружними адміністративними судами України демонструє глибокий розрив між нормативним регулюванням Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) та процесуальною реальністю.

Про те, що однією з основних проблем сучасної української судової системи є строки розгляду справ, - і цей розгляд іноді розтягується на роки, - не пише зараз лише лінивий. І адвокатам доводиться попереджати клієнтів при зверненні до суду, що швидко не буде (а у деяких випадках строк розгляду справи призводить до того, що сам її предмет втрачає актуальність). Як загальновідомим є і те, що не вистачає як самих суддів, так і співробітників апарату. Ось трохи цифр від діючої судді. Про коріння цих проблем, і як ми усією країною дійшли до такого життя, - думаю написати окрему статтю (або як другу частину цього матеріалу). А поки поговоримо про те, що робити зараз. Адже, як би нам цього не хотілося, але просто завтра необхідна кількість суддів, секретарів та помічників не з’явиться. Чи можна у існуючій ситуації покращити становище?

Не зважаючи на те, що на сьогодні процедура підтвердження права на звільнення від сплати експортного мита істотно спрощена, актуальним залишається питання повернення сплаченого сільськогосподарськими товаровиробниками мита у перехідний період, коли право на звільнення вже було передбачено законом, однак механізм його практичної реалізації ще не був запроваджений.

Імплементація державою Україна положень Конвенції ООН проти корупції призвели до внесення до кримінального Кодексу України статті 369-2 «зловживання впливом». Однак, як нерідко відбувається в Україні, у процесі прийняття відповідно проекту закону, з тексту статті вихолостили окремі суттєві положення. Зокрема, стаття 18 Конвенції ООН проти корупції викладена наступним чином:

Що змінилось із прийняттям постанови КМУ №560? Тепер переоформлення відстрочки – окрема нова процедура Чи припиняється чинна відстрочка після подання заяви на переоформлення? Переоформлення включено до всіх основних етапів процедури Строк розгляду заяви змінено на 7 робочих днів Уточнено календарні та робочі строки Тепер Комісія прийматиме рішення про переоформлення або відмову Переоформлення відстрочки також доступне через ЦНАП ЦНАПи перевірятимуть стан перебування на військовому обліку і наявність чинної відстрочки Коли рух заяви через ЦНАП припиняється? Додано нову підставу для скасування відстрочки

У професійній правничій спільноті часто-густо обговорюються ті чи інші новації, які з’являються із формулюванням правових позицій Верховного Суду у різних категоріях справ. Деякі оцінюються, як позитивні, деякі – навпаки, деякі викликають суперечки. Але усе, що обговорюється, - це окремі, ізольовані проблеми. Тоді як питання стоїть щодо самого принципу.

Повідомлення про підозру є одним із найважливіших процесуальних рішень у кримінальному провадженні. Саме з моменту його вручення особа набуває статусу підозрюваного, а орган досудового розслідування отримує можливість ініціювати застосування запобіжного заходу, звертатися із клопотаннями про арешт майна, тимчасове відсторонення від посади, проведення окремих слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних заходів.

Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Дерев’янко і Тарасова проти України»[1], ухвалене 23 липня 2026 року, без перебільшення стало однією з найрезонансніших правових подій в Україні минулого тижня. Уже в день його постановлення воно разом з рішенням «Колесник і Смельницький проти України»[2] стало предметом активного обговорення серед суддів, адвокатів, прокурорів, науковців і в професійних медіа. Причиною такого інтересу стали не лише встановлені Судом порушення статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у справах щодо застосування запобіжного заходу до осіб, підозрюваних у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки, а й ширші питання співвідношення вимог Конвенції з потребами кримінальної юстиції в умовах повномасштабної війни.