За вимагання неправомірної вигоди для оформлення замовлення на поховання - працівнику ритуальної служби винесено вирок (Самарський районний суд міста Дніпропетровська №206/5056/24 від 21.10.2024 р.)

Фабула судового акту: Багатьом, на жаль, відома ситуація, коли ритуальні служби неправомірно вимагають «додаткові» кошти за поховання людини. Така собі «поховальна мафія» не раз ставала предметом огляду в ЗМІ, як наприклад в Кривому Розі (сюжет Бігус інфо) та в інших містах.

Фактично посадові особи «наживаються» на тому, що людині, яка перебуває «у горі», легше заплатити, ніж розбиратися з «хабарниками». Проте - не у цій справі. І ось, нарешті черговий вирок, за вимагання неправомірної вигоди…АЛЕ…на прибиральника ритуальної служби. Звичайно всю глибину проблеми, вирок не вирішить, такі випадки не «викорінить». Шкода що досудове розслідування проведено так поверхнево і завершено «угодою».

Отже, 27.05.2024 року жінка прибула до Ново-Ігренського кладовища, з метою організації поховання померлої родички. Знаходячись на кладовищі, вона зустріла прибиральника, якому вона повідомила про необхідність отримання ритуальних послуг, а саме: оформлення договору-замовлення на організацію та проведення поховання на вказаному кладовищі, оформлення свідоцтва про поховання, та здійснення поховання померлої.

Прибиральник повідомив жінці, що остання може здійснити поховання на території кладовища лише після передачі йому 10600 гривень за вплив на прийняття рішення посадової особи комунального підприємства «Міська ритуальна служба» до компетенції якого входить оформлення договору-замовлення на організацію та проведення поховання на території даного кладовища, оформлення свідоцтва про поховання та поховання померлого у землю. У жінки - внаслідок вищевказаних умисних, корисливих та протиправних дій склалось враження про неможливість захоронення померлої на території Ново-Ігренського кладовища, без надання неправомірної вигоди. Отже згодом, вона передала «прибиральнику» неправомірну вигоду у розмірі 10600 гривень.

Згодом, прибиральнику було оголошено підозру та обвинувачено в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій місцевого самоврядування, тобто у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.

У зв’язку із цим між прокурором та обвинуваченим, в присутності захисника була укладена угода про визнання винуватості на підставі ст.ст. 374, 375 КПК України, в якій сторони погодилися на призначення прибиральнику за ч. 2 ст. 369-2 КК України покарання у вигляді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 51000 грн. Арешт майна обвинуваченого скасовано, заставу повернуто, а «неправомірну вигоду» стягнено в порядку спеціальної конфіскації в дохід держави.

Самарський районний суд міста Дніпропетровська, принагідно зазначив:

Поховальні процесії та здійснення поховання померлих громадян України, регулюються Законом України «Про поховання та похоронну справу» (далі - Закон).

Відповідно до розділу 2 ст. 9 Закону, «ритуальні служби - спеціалізовані комунальні підприємства, що створюються органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом, з метою здійснення організації поховання померлих і надання ритуальних послуг, передбачених необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг, реалізації предметів ритуальної належності, передбаченим пунктом 2 частини другої статті 8 цього Закону».

Відповідно до ст. 12 Закону особа, яка зобов`язалася поховати померлого, на підставі свідоцтва про смерть звертається згідно із статтею 8 цього Закону до сільського голови або ритуальної служби з приводу укладення відповідного договору-замовлення на організацію та проведення поховання. Ця особа має право вибирати виконавців послуг серед суб`єктів господарської діяльності, які уклали договори із сільським головою або ритуальною службою про надання цих послуг.

Ритуальні послуги надаються за плату згідно з договором-замовленням, крім випадків, передбачених законом. Виконавець може надавати ритуальні послуги, визначені необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг. Цей перелік затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Так, на території м. Дніпра здійснює діяльність комунальне підприємство «Міська ритуальна служба» Дніпровської міської ради, яке є унітарним комерційним підприємством, створеним на базі відокремленої частини комунальної власності територіальної громади міста Дніпра. Дане підприємство діє на підставі Статуту комунального підприємства «Міська ритуальна служба» Дніпровської міської ради, затвердженого рішенням міської ради № 64/45 від 20.12.2023, відповідно до якого основною діяльністю підприємства є:

• вирішення відповідно закону питання про відведення земельних ділянок для організації місць поховань (кладовище, крематорій, колумбарій або інша будівля чи споруда, призначена для організації поховання померлих);
• організація на території м. Дніпра поховання померлих громадян, створення механізму системного контролю за здійсненням поховання та наданням ритуальних послуг, вжиття передбачених законодавством заходів для недопущення самовільного поховання померлих громадян і надання ритуальних послуг з порушенням порядку, встановленого законодавством;

Відповідно до рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради № 3-19/9 від 19.09.2023 «Про встановлення вартості окремих видів ритуальних послуг, які надаються КП «Міська ритуальна служба» встановлено чіткі тарифи на окремі види ритуальних послуг, які надаються - на території м. Дніпра, а саме:

• вартість копання та закопування могили ручним способом за літнім тарифом має складати не більше ніж 5 294,80 грн.;
• оформлення договору-замовлення на організацію та проведення поховання 77,20 грн.;
• оформлення свідоцтва про поховання 58,70 грн.

Отже, у цій справі: Самарський районний суд міста Дніпропетровська у цій справі затвердив угоду про визнання винуватості і визнав винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, прибиральника ритуальної служби, який вимагав хабар для організації укладення договору-замовлення на поховання шляхом “впливу на певну посадову особу”.

Обвинуваченому, на підставі угоди, призначено міру покарання у вигляді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 51 000 (п`ятдесят одна тисяча) гривень.

Чому при цьому, жодної інформації про посадову особу “яка приймає такі рішення”, на яку мав здійснити свій “вплив” прибиральник ритуальної служби - не відомо… Хоча більш ніж очевидним є те що це не тільки дії одного прибиральника, бо десь він-то взяв “ціну” впливу, при чому чітку.

Аналізуйте судовий акт: Витрати на поминальні обіди НЕ входять до витрат на поховання (ВС/КЦС № 554/1793/15-ц від 19.03.2018);

Наполегливі пропозиції хабаря є провокацією (ВС/ККС у справі № 663/2885/17 від 13.01.2021р.);

Суд призначив покарання у вигляді позбавлення волі на 4 роки - за втягнення неповнолітньої доньки у крадіжку квітів з місця поховання (Вирок Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області справа № 185/3471/21 від 16.06.2021 р.);

ДТП пасажира без вини водія є страховим випадком, тому моральна шкода (та витрати на поховання) матері загинувшого пасажира підлягає відшкодуванню в рамках закону (ВС КЦС справа №184/1461/20-ц від 26.04.2022 р.).

Справа № 206/5056/24

Провадження № 1-кп/206/279/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.10.2024 м. Дніпро

Самарський районний судміста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого, адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро, обвинувальний акт по кримінальному провадженню, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під№42024040000000270 від 29.05.2024 та угоду про визнання винуватості від 21.10.2024 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, працюючий працюючий на посаді прибиральника території виробничої дільниці № 2 КП «Міська ритуальна служба», згідно ст. 89 КК України раніше не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Поховальні процесії та здійснення поховання померлих громадян України, регулюються Законом України «Про поховання та похоронну справу» (далі - Закон). Статтею 1 вказаного Закону передбачено, що поховання це - діяльність відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у межах повноважень, визначених цим Законом, а також суб`єктів господарювання, спрямована на забезпечення належного ставлення до тіла (останків, праху) померлого (далі - тіла), забезпечення права громадян на захоронення їхнього тіла відповідно до їх волевиявлення, якщо таке є, створення та експлуатацію об`єктів, призначених для поховання, утримання і збереження місць поховань, організацію і проведення поховань померлих та/або загиблих (далі - померлих). надання ритуальних послуг, реалізацію предметів ритуальної належності.

Відповідно до ст. 2 Закону, «поховання померлого - комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству», «користувач місця поховання (місця родинного поховання) - особа, яка здійснила перше поховання на відведеному місці поховання (родинного поховання) та/або має відповідне свідоцтво про смерть похованого і свідоцтво про поховання, передбачене статтею 25 цього Закону».

Згідно з розділом 2 ст. 8 Закону, організація діяльності в галузі поховання померлих здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, іншими центральними органами виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та їх виконавчими органами.

Орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, в межах своєї компетенції:

1) забезпечує формування державної політики у сфері поховання;

2) затверджує необхідний мінімальний перелік вимог щодо порядку організації поховання і ритуального обслуговування населення;

3) затверджує типове положення про ритуальну службу;

4) встановлює вимоги щодо утримання та охорони місць поховань;

5) встановлює порядок реєстрації поховань та перепоховань померлих, а також форму книги реєстрації поховань та перепоховань;

Відповідно до розділу 2 ст. 9 Закону, «ритуальні служби - спеціалізовані комунальні підприємства, що створюються органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом, з метою здійснення організації поховання померлих і надання ритуальних послуг, передбачених необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг, реалізації предметів ритуальної належності, передбаченим пунктом 2 частини другої статті 8 цього Закону».

Згідно з розділом 2 ст. 11 Закону, поховання померлого покладається на виконавця волевиявлення померлого. Якщо у волевиявленні померлого немає вказівки на виконання волевиявлення чи в разі відмови виконавця від виконання волевиявлення померлого поховання померлого здійснюється чоловіком (дружиною), батьками (усиновителями), дітьми, сестрою, братом, дідом або бабою, онуком (правнуком), іншою особою, яка зобов`язалася поховати померлого.

Виконавцю волевиявлення померлого або особі, яка зобов`язалася поховати померлого, в установленому законодавством порядку в день звернення видаються:

- лікарське свідоцтво про смерть - закладом охорони здоров`я;

- свідоцтво про смерть та довідка про смерть - відділом державної реєстрації актів цивільного стану, виконавчим органом сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад, консульською установою чи дипломатичним представництвом України.

Зазначені документи можуть надаватися за дорученням виконавця волевиявлення померлого або особи, яка зобов`язалася поховати померлого, іншій юридичній чи фізичній особі.

Відповідно до ст. 12 Закону особа, яка зобов`язалася поховати померлого, на підставі свідоцтва про смерть звертається згідно із статтею 8 цього Закону до сільського голови або ритуальної служби з приводу укладення відповідного договору-замовлення на організацію та проведення поховання. Ця особа має право вибирати виконавців послуг серед суб`єктів господарської діяльності, які уклали договори із сільським головою або ритуальною службою про надання цих послуг.

Ритуальні послуги надаються за плату згідно з договором-замовленням, крім випадків, передбачених законом.

Виконавець може надавати ритуальні послуги, визначені необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг. Цей перелік затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Так, на території м. Дніпра здійснює діяльність комунальне підприємство «Міська ритуальна служба» Дніпровської міської ради, яке є унітарним комерційним підприємством, створеним на базі відокремленої частини комунальної власності територіальної громади міста Дніпра. Дане підприємство діє на підставі Статуту комунального підприємства «Міська ритуальна служба» Дніпровської міської ради, затвердженого рішенням міської ради № 64/45 від 20.12.2023, відповідно до якого основною діяльністю підприємства є:

-вирішення відповідно закону питання про відведення земельних ділянок для організації місць поховань (кладовище, крематорій, колумбарій або інша будівля чи споруда, призначена для організації поховання померлих);

-організація на території м. Дніпра поховання померлих громадян, створення механізму системного контролю за здійсненням поховання та наданням ритуальних послуг, вжиття передбачених законодавством заходів для недопущення самовільного поховання померлих громадян і надання ритуальних послуг з порушенням порядку, встановленого законодавством;

Відповідно до рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради № 3-19/9 від 19.09.2023 «Про встановлення вартості окремих видів ритуальних послуг, які надаються КП «Міська ритуальна служба» встановлено чіткі тарифи на окремі види ритуальних послуг, які надаються - на території м. Дніпра, а саме:

-вартість копання та закопування могили ручним способом за літнім тарифом має складати не більше ніж 5 294, 80 грн.;

-оформлення договору-замовлення на організацію та проведення поховання 77, 20 грн.;

-оформлення свідоцтва про поховання 58, 70 грн.

27.05.2024 року ОСОБА_6 прибула до Ново-Ігренського кладовища, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , з метою організації поховання померлої ОСОБА_7 .

Знаходячись на кладовищі, ОСОБА_6 зустріла ОСОБА_4 якому вона повідомила про необхідність отримання ритуальних послуг, а саме: оформлення договору-замовлення на організацію та проведення поховання на вказаному кладовищі, оформлення свідоцтва про поховання, та здійснення поховання померлої.

В цей же момент у ОСОБА_4 з корисливих мотивів, виник умисел, направлений на одержання від ОСОБА_6 неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій місцевого самоврядування, а саме посадових осіб комунального підприємства «Міська ритуальна служба».

З метою реалізації вказаного умислу, ОСОБА_4 діючи з корисливих мотивів, маючи намір на швидке та незаконне збагачення, діючи всупереч рішенню виконавчого комітету Дніпровської міської ради № 3-19/9 від 19.09.2023 «Про встановлення вартості окремих видів ритуальних послуг, які надаються КП «Міська ритуальна служба» згідно з яким встановлено тарифи на окремі види ритуальних послуг, які надаються на території м. Дніпра, повідомив ОСОБА_6 , що остання може здійснити поховання ОСОБА_7 на території кладовища лише після передачійому неправомірноївигоди,та висловиввимогу упередачі йомугрошових коштіву розмірі10600гривень завплив наприйняття рішенняособою, уповноваженою на виконання функцій місцевого самоврядування (посадовою особоюкомунального підприємства «Міська ритуальна служба») до компетенції якого входить оформлення договору-замовлення на організацію та проведення поховання на території даного кладовища, оформлення свідоцтва про поховання та поховання померлого у землю.

Внаслідок вищевказаних умисних, корисливих та протиправних дій ОСОБА_4 у ОСОБА_6 склалось враження про неможливість захоронення померлої ОСОБА_7 на території Ново-Ігренського кладовища, без надання неправомірної вигоди.

19.06.2024 року о 11 годині 25 хвилин ОСОБА_6 прибула до території Ново-Ігренського кладовища, яке розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Бехтерева, 20а, де зустрілась з ОСОБА_4 .

В цейже момент, ОСОБА_4 ,продовжуючи реалізаціюумислу,направленого наодержання неправомірноївигоди завплив наприйняття рішенняособою,уповноваженою навиконання функціймісцевого самоврядування (посадовоюособоюкомунального підприємства «Міськаритуальна служба»Дніпровської міськоїради),діючи зкорисливих мотивів,достовірно знаючи,що відповіднорішенню виконавчогокомітету Дніпровськоїміської ради№ 3-19/9від 19.09.2023«Про встановленнявартості окремихвидів ритуальнихпослуг,які надаютьсяКП «Міськаритуальна служба»згідно зяким встановленотарифи наокремі видиритуальних послуг,які надаютьсяна територіїм.Дніпра,висловив вимогупро передачу ОСОБА_6 грошових коштівв розмірі10600гривень,за впливна прийняттярішення особою,уповноваженою навиконання функціймісцевого самоврядування (посадовоюособоюкомунального підприємства «Міська ритуальна служба» Дніпровської міської ради), для оформлення договору-замовленняна організаціюта проведенняпоховання натериторії даногокладовища,оформлення свідоцтвапро поховання, поховання померлої у землю.

20.06.2024 року о 11 годині 32 хвилини, ОСОБА_4 одержав від ОСОБА_6 неправомірну вигоду у розмірі 10600 гривень, за здійснення ним впливу на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконанняфункцій місцевогосамоврядування (посадовоюособоюкомунального підприємства «Міська ритуальна служба» Дніпровської міської ради, щодо оформлення договору-замовленняна організаціюта проведенняпоховання натериторії даногокладовища,оформлення свідоцтвапро поховання, поховання померлої ОСОБА_7 у землю.

Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій місцевого самоврядування, тобто у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.

21.10.2024 року між прокурором Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 , якому на підставіст. 37 КПК Українинадані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 42024040000000270 та обвинуваченим ОСОБА_4 , в присутності захисника ОСОБА_5 була укладена угода про визнання винуватості на підставі ст.ст. 374 375 КПК України, в якій сторони погодилися на призначення ОСОБА_4 за ч. 2ст. 369-2 КК Українипокарання у вигляді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 51000 грн. В угоді передбачені та роз`яснені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановленіст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснив, що він підтримує укладену між ним та прокурором угоду про визнання винуватості, яка була складена в присутності його захисника, вину увчиненніінкримінованого йомукримінальному правопорушенні визнає в повному обсязі, зузгодженою мірою покарання згоден, угода є добровільною, він цілком розуміє свої права та наслідки укладення угоди, що передбачені ст.ст.374 375 КПК України, а також усвідомлює наслідки невиконання угоди про визнання винуватості відповідно дост. 476 КПК України, які йому були роз`яснені прокурором та судом.

Прокурор у судовому засіданні угоду про визнання винуватості підтримав у повному обсязі.

Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_4 угоду про визнання винуватості підтримали в повному обсязі.

Суд, розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, виходить з такого.

Відповідно до п. 1ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим.

Відповідно до ч.ч. 2, 4, 5ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальнихпроступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди. Укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Як встановлено в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 369-2 КК України, яка згідно з положеннямист. 12 КК України, є нетяжким злочином.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений повністю розуміє права, визначені абз. 1,4 п.1 ч.4ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п. 1 ч. 1, ч.2ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши угоду про визнання винуватості, приходить до висновку, що укладена між прокурором та обвинуваченим угода відповідає вимогамКПК України, дії обвинуваченого за ч. 2ст. 369-2 КК Україникваліфіковано правильно, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, в ході досудового розслідування так і в суді обвинувачений свою провину в скоєнні інкримінованого йому правопорушенні визнав повністю та підтвердив обставини його скоєння, які викладені в обвинувальному акті, які об`єктивно підтверджуються дослідженими судом у судовому засіданні доказами кримінального провадження. Зазначена угода про визнання винуватості укладена та підписана сторонами добровільно, без примусу, умови укладеної угоди відповідають інтересам суспільства та діючого законодавства. Обставин, які б вказували на неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань за угодою судом не встановлено, таким чином підстав для відмови в затвердженні зазначеної угоди, встановленихст. 474 КПК Українине має.

Обставини, які відповідно дост. 66 КК Українипом`якшують покарання ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття.

Обставини, які відповідно дост. 67 КК Україниобтяжують покарання ОСОБА_4 , судом не встановлені.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості укладеної між прокурором та обвинуваченим угоди і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання за ч. 2ст. 369-2 КК Українипокарання у вигляді штрафу.

Цивільний позов по справі не заявлявся.

Питання речових доказів суд вирішує у відповідності дост. 100 КПК України.

Відповідно до ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_4 слід стягнути на користь держави процесуальні витрати у зв`язку з проведенням судових технічних експертиз документів: № СЕ-19/104-24/26384-ДД від 02.07.2024 року в сумі 2271, 84 грн.; № СЕ-19/104-24/26386-ДД від 03.07.2024 року в сумі 2271, 84 грн., що в загальному розмірі становить 4543 грн. 68 коп.

Одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення грошові кошти підлягають спеціальній конфіскації, відповідно до приписів ст.ст.96-1 96-2 КК України.

Відповідно до ч. 4ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. У зв`язку з чим, суд вважає необхідним арешт, накладений ухвалами слідчого судді Індустріального районногосуду м.Дніпропетровська від25.06.2024рокуна тимчасово вилучене майно, скасувати.

У відповідності до ч. 11 ст. 182 КПК України, запобіжний захід відносно ОСОБА_4 у виді застави до вступу вироку у законну силу залишити в силі, а після вступу вироку заставу у розмірі 60560 гривень, внесену ОСОБА_5 , згідно квитанції № 0.0.3725448107.1 від 24.06.2024 року, повернути заставодавцю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.7 9 124 368-371 374 475 КПК України суд,-

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 21.10.2024 між прокурором Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 , обвинуваченим ОСОБА_4 та захисником ОСОБА_5 у кримінальному провадженні відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.05.2024 під № 42024040000000270.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 21.10.2024 міру покарання у вигляді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 51 000 (п`ятдесят одна тисяча) гривень.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 у виді застави до вступу вироку у законну силу залишити в силі, а після вступу вироку заставу у розмірі 60 560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень, внесену ОСОБА_5 , згідно квитанції № 0.0.3725448107.1 від 24.06.2024 року, повернути заставодавцю.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалами Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 25.06.2024 року.

На підставі ст. ст.96-1 96-2 КК Українигрошові кошти на загальну суму 8000 гривень, купюрами номіналом 500 гривень у кількості 16 штук, що поміщені до спец пакету WAR1207956, які зберігаються в УФЗБО ГУНП в Дніпропетровській області, грошові кошти на загальну суму 3600 гривень, купюрами номіналом 500 гривень у кількості 6 штук, купюрами номіналом 200 гривень у кількості 3 штук, що поміщені до спец пакету WAR1207955, які зберігаються у ГУНП в Дніпропетровській області в порядку спеціальної конфіскації, конфіскувати у власність держави.

Речові докази:

мобільний телефон марки Samsung Galaxy A32 з сім картами НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , ІМЕІ1: НОМЕР_3 , ІМЕІ1: НОМЕР_4 , який поміщений до спец пакету WAR0094101; копія паспорту на ім`я ОСОБА_6 на 1 арк., копія свідоцтва про смерть ОСОБА_7 на 1 арк., заява ОСОБА_6 на 1 арк., які поміщені до спец пакету WAR1864147; копія рішення Дніпровської міської ради № 3-19/9 від 19.09.2023 року з додатками на 3 арк., список авто, які мають дозвіл на в`їзд на територію кладовища на 3 арк., книга реєстрації поховань та перепоховань померлих громадян по АДРЕСА_2 , у прошитому та пронумерованому вигляді на 100 арк., журнал встановлення споруд на Ново-Ігренському кладовищі 2022 рік на 11 арк., журнал реєстрації ритуального транспорту 2022 рік на 22 арк., папка з документами та бланками, що поміщені до спец пакету WAR1864147, які зберігаються у ГУНП в Дніпропетровській області повернути власнику за належністю.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта та проведення експертизи у загальному розмірі 4 543 ( чотири тисячі п`ятсот сорок три) гривень 68 копійок.

Вирок може бути оскаржений з підстав передбаченихстаттею 394 КПК Українидо Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Роз`яснити учасникам провадження, що згідностатті 476 КПК України, у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення цього кримінального правопорушення.

Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Суддя ОСОБА_1