Интересные судебные решения

Поліцейськими, орієнтовно після 18:00 було затримано особу із наркотичними засобами схованими в шкарпетках, яка - як було встановлено слідством - придбала та зберігала з метою незаконного збуту наркотичні засоби. Після затримання поліцейськими, в той же день, було проведено “невідкладний обшук” у житлі затриманого, за фактом якого було виявлено пакети з наркотичними речовинами, ваги, та інші речові докази, покладені в основу обвинувачення. Постфактум, стороною обвинувачення було отримано дозвіл слідчого судді на такий обшук

У цій - на жаль, цілком звичній для таких ситуацій справі, суд поновив на роботі державного інспектора оперативного відділу №2 управління боротьби з контрабандою (далі - митника), якого було звільнено через початок проти нього справи про отримання неправомірної вигоди (хабаря).

Військовозобов’язані в Україні часто стикаються з врученням повісток навіть тоді, коли пояснюєш, що в перебуваєш в процесі отримання відстрочки. Процес отримання такої - теж не швидкий. Тому, зазвичай, особа опиняється в патовій ситуації, коли і не може не підкоритися вимогам прийти за повісткою, і не може це зробити, бо втратить право на відстрочку.

Сторони уклали договір позики, за умовами якого боржниця отримала у борг 35 000 дол. США, які зобов`язалася повернути до 01 квітня 2010 року. Оскільки свій обов`язок відповідачка не виконала, то рішенням суду з неї було стягнено заборгованість за договором позики в розмірі 196 627,80 грн. Оскільки наявність судового рішення про задоволення вимог позикодавця за договором позики, яке не виконане боржником, не припиняє договірних правовідносин між сторонами, і за відсутності виконаного судового рішення, стягувач просила суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідачки ще й три відсотки річних за прострочення виконання грошового зобов`язання - і суд заочним рішенням задовільнив такий позов.

Фактично посадові особи «наживаються» на тому, що людині, яка перебуває «у горі», легше заплатити, ніж розбиратися з «хабарниками». Проте - не у цій справі. І ось, нарешті черговий вирок, за вимагання неправомірної вигоди…АЛЕ…на прибиральника ритуальної служби. Звичайно всю глибину проблеми, вирок не вирішить, такі випадки не «викорінить». Шкода що досудове розслідування проведено так поверхнево і завершено «угодою»

Між сторонами сталась ДТП, а саме - водій «MitsubishiPajero», в темну пору доби, рухаючись зі швидкістю приблизно 90 км/год, помітив на дорозі гілки у зв`язку з чим почав гальмувати та відчув зіткнення, як з`ясувалося з автомобілем «Daf». Зазначений автомобіль стояв припаркований лівими колесами біля центральної лінії дорожньої розмітки, без ввімкненої світлової аварійної сигналізації, у зв`язку з чим водій «MitsubishiPajero» його завчасно не зміг його побачити. Гілка яка знаходилася на дорозі була невелика і автомобіль «Daf» - не закривала. Звичайно, що внаслідок зазначених подій автомобіль «MitsubishiPajero» зазнав механічних пошкоджень, у зв’язку із цим, водій позивався про відшкодування шкоди з водія «Daf».

Сторона захисту стверджує, що первинна кваліфікація цього кримінального провадження за ч. 3 ст. 368 КК не відповідає тим об`єктивним обставинам кримінального правопорушення, які стали підставами для внесення відомостей до ЄРДР. Колегія суддів не погоджується з цим доводом з огляду на таке.

Заочним рішенням районного суду у 2008 році було задоволено позов про стягнення з ТОВ-ки боржника заборгованості за кредитним договором, стягнуто солідарно заборгованість і з інших осіб. На виконання зазначеного рішення суду, у наступному році було видано виконавчі листи, які пред'явлено для примусового виконання і постановами 2009-2015 року накладено арешт на рахунки ТОВки.

Чоловік, стосовно якого тривало досудове розслідування з 30.01.2018 до 19.05.2020 року (тобто більше ніж два роки, а орієнтовно 27 місяців), звернувся до суду за відшкодуванням шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування та прокуратури. Справа в тому, що в процесі досудового провадження сторона обвинувачення проводила численні негласні і гласні слідчі розшукові дії, включаючи обшуки, виїмки, допити свідків, подавалися неодноразово клопотання про застосування запобіжних заходів, на кшталт арешту на майно, тимчасового доступу до речей і документів, навіть були спроби оголошення в міжнародний розшук. В кінці-кінців, справу було закрито за відсутністю складу злочину. У задоволенні вимоги екс-підозрюваного направленій прокуратурі, було відмовлено. Тому він звернувся до суду з вимогою відшкодувати йому 1 425 000,00 грн за надання правової допомоги, які він змушений був витратити, а завдану моральну шкоду позивач оцінював у розмірі 5000000,00 грн..

В ході сімейної сварки зі своєю дружиною чоловік, отримавши доступ до її мобільного, використовуючи застосунок «Viber», здійснив розповсюдження з її телефону відеофайлу на якому зображені непристойні сцени порнографічного характеру за її участі, шляхом пересилання вищевказаного відеофайлу в декілька групових чатів, в тому числі “Англійська батьки”, та деяким фізособам.

Постановою Святошинського районного суду міста Києва боржника було визнано винним за ст. 122-2, ч.1 ст. 130 КУПАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 200, 00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.

Товариство стягнуло в судовому порядку з Державного бюджету України суму коштів в розмірі 1114723 грн на відшкодування матеріальної шкоди. Однак, після видання судом наказу і направлення його стягувачем до Державної казначейської служби України, компанії виплатили її законні гроші аж, практично, через рік після цього. Тому, ТОВ-позивач подав новий позов де пояснив, що перерахування коштів за рішенням суду повинно бути здійснено протягом трьох місяців, а у випадку порушення вказаного строку стягувачу виплачується компенсація в розмірі 3% річних від несплаченої суми. І - у зв’язку із цим ТОВ вимагало сплати таких 3% річних; втрат від інфляції; та - на додачу моральної (немайнової) шкоди, завданих бездіяльністю Казначейства щодо строків виконання рішення.

Аналіз рішення Верховного Суду щодо податку на репатріацію від 13 вересня 2024 року справа № 640/3584/19 від Дмитра Михайленка. Позивач у справі є частиною великої міжнародної групи компаній. Для фінансування своєї діяльності позивач отримав позику від підприємства групи, що знаходиться на Кіпрі. На той час, відповідно до Конвенції між Україною та Кіпром, відсотки за цією позикою обкладалися за ставкою 0%

Спадкоємець за законом - племінниця, розраховувала отримати спадщину після смерті батька та його брата (свого дядька) за правом представлення. Проте виявилось що у спадковій справі є заповіт, яким дядько заповідав все іншій особі. Племінниця вважала, що цей заповіт складений з порушенням закону і не відображає дійсну волю заповідача бо дядько помер у віці 74 років внаслідок тяжкої хвороби, перебував на стаціонарному лікуванні і його лікували за допомогою сильнодіючих знеболювальних препаратів. Через три дні після виписки з лікарні, знаходячись під дією цих препаратів, склав заповіт за п`ять днів до смерті

Заступник керівника прокурора, подав позов про визнання недійсними договору про закупівлю підрядних робіт за державні кошти та додаткової угоди до нього. Він вважав, що спірні правочини були укладені з переможцем закупівлі, який був визначений з порушенням законодавства про публічні закупівлі. За твердженням прокурора тендерна пропозиція переможця не відповідала кваліфікаційним критеріям, та мала бути відхилена замовником. Крім того, прокурор зазначив про те, що спірний договір суперечить законодавству оскільки у договорі відсутні умови щодо гарантійних строків, страхування ризиків та фінансових гарантій, що є істотними умовами договору підряду.

Були видані виконавчі листи, проте позичальник, як і його поручителі ухилялися від виконання судових рішень та повернення коштів. У зв’язку із цим, чоловік знову подав позов, у якому просив стягнути на його користь пеню (додаткові проценти) за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за договором.

Жінка просила суд про визнання протиправною та недійсною оцінки нерухомого майна в своєму позові. Справа в тому, що під час ознайомлення з реєстраційною справою на підставі якої банк звернув стягнення на її квартиру, що перебувала в іпотеці - висновок, виконаний суб`єктом оціночної діяльності про незалежну оцінку нерухомого майна - трикімнатної квартири, яка належала жінці - був виконаний без попередження її як власниці, без огляду квартири оцінщиком та без вказання причин складення такої оцінки без огляду.

Донька спадкодавиці звернулась до державної нотаріальної контори для прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті її матері та з`ясувала, що її брат ще у 2016 року звернувся до нотаріальної контори після смерті матері - із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, на підставі якої отримав свідоцтво про право на спадщину на всю квартиру.

24 вересня 2024 року Чернівецький окружний адміністративний суд ухвалив важливе рішення у справі, пов'язаній з відмовою Територіального центру комплектування (ТЦК) надавати відстрочку студенту, який навчається в іноземному університеті. Причиною відмови було те, що студент не зміг надати довідку встановленого зразка, передбачену постановою Кабміну №560, яка визначає форму документа для українських вишів. Однак, суд визнав таку відмову незаконною та частково задовольнив позов студента.

25 квітня 2023 року Івано-Франківський міський суд розглянув справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП). Водія звинуватили у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння та відмові пройти огляд на стан сп'яніння. Однак суд постановив закрити провадження через відсутність складу правопорушення. Ця справа піднімає важливі питання щодо дотримання прав водіїв під час зупинки та огляду працівниками поліції.