У цій статті пропонується проаналізувати практичні аспекти обчислення строків звернення військовослужбовців ЗСУ при звільненні з військової служби. Питання, коли саме починається відлік строку на звернення до суду про стягнення недоплаченого грошового забезпечення, здавалося б, суто технічне. Але саме воно найчастіше стає підставою для відмови військовослужбовцю в захисті права — ще до розгляду справи по суті. В/ч посилається на пропуск строку, суд закриває провадження, і людина, яка отримала неповний розрахунок при звільненні, залишається без жодного шансу його оскаржити.

Відмова замовника від підписання акту виконаних робіт є серйозною проблемою для підрядників, які виконали роботи чи надали послуги, але не отримали оплату. Аналіз двох судових постанов – у справі № 910/12155/22 від 23.01.2024 та у справі № 910/5352/21 від 04.09.2023 – дає змогу окреслити основні підходи Верховного Суду до вирішення таких спорів та надати рекомендації для підрядників.

У цій статті ми розглянемо: Які наслідки може мати обшук для компанії? Як визначити, що скоро буде обшук? Що потрібно зробити заздалегідь для мінімізації ризиків? Як правильно поводитися під час обшуку? Які юридичні механізми дозволяють захистити бізнес?

Вопрос снятия статуса самовольного оставления воинской части или места службы (далее — СЗЧ) имеет два принципиально разных юридических варианта. Первый — когда человека мобилизовали с нарушением процедуры: без вручения повестки в установленном порядке, без прохождения военно-врачебной комиссии, без подписания контракта или письменного согласия, то есть фактически принудительно и противоправно. В такой ситуации стратегия защиты базируется на признании самого факта мобилизации незаконным, а следовательно и дальнейшее пребывание человека на службе и его статус военнослужащего — юридически ничтожными с момента возникновения.

Корпоративні конфлікти часто виникають через формально правильні, на перший погляд, документи: запис у ЄДР, договір купівлі-продажу частки, рішення загальних зборів або контракт із директором. Однак остання практика Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду демонструє інший підхід: суд досліджує не лише формальне оформлення корпоративних відносин, а й правову підставу виникнення права, повноваження особи, яка вчинила правочин, добросовісність набувача та дотримання корпоративної процедури.

Фактичні перевірки інтернет-магазинів набирають обертів. ДПС освоїла новий для себе масив інформації — дані про діяльність онлайн-магазинів, їхні розрахунки, РРО/ПРРО, рух товарів, оплату та оформлення працівників. Для бізнесу це означає новий рівень податкових ризиків. Інтернет-магазин більше не варто сприймати як бізнес, який складно перевірити лише тому, що він не має традиційного торгового залу.

Ситуація, коли після оплати штрафу через «Дію» людина раптом отримує повідомлення про виконавче провадження, на практиці може виникати через несвоєчасне оновлення інформації або проблеми з ідентифікацією платежу. Однак юридично вирішальним є не сам статус у застосунку, а факт зарахування коштів і дата оплати.

Отримання запиту контролюючого органу нерідко стає першим сигналом про те, що діяльність платника податків опинилася у фокусі уваги податкових органів. Такі запити надсилаються для аналізу окремих господарських операцій, перевірки інформації, отриманої контролюючим органом, а в окремих випадках саме вони передують призначенню податкової перевірки. У цій статті розглянемо, що насамперед слід перевірити після отримання запиту контролюючого органу, коли платник податків зобов'язаний надати відповідь та чи варто користуватися передбаченим Податковим кодексом України правом не відповідати на запит, оформлений із порушенням вимог законодавства.

В Україні Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СК) можуть надсилати військовозобов’язаним повістки поштою. Такий спосіб оповіщення прямо передбачений Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16 травня 2024 року.

Фінансовий моніторинг посилюється, а банки дедалі уважніше перевіряють операції клієнтів. Але за що насправді можуть заблокувати картку? Які перекази викликають підозру? І що робити, якщо банк вимагає документи про походження коштів?