1. З моменту отримання копії ухвали про відкриття провадження у цивільній справі, відповідачу надається право подавати письмові заперечення проти позову.
У більшості випадків відповідач дізнається про позов після отримання копії ухвали та документів із суду. Але не виключається, що про це йому може стати відомо і до цього. Про позов його може повідомити сам позивач, "джерело" в канцелярії суду, суддя, його помічник. Підстави отримання цієї інформації правового значення не мають. Відповідач починає захист проти позову одразу після того, як про нього дізнається. Таким чином, відповідач може заперечувати проти позову і до відкриття провадження. Про це свідчить, зокрема можливість заперечувати з підстав наявності перешкод для відкриття провадження у справі, яка прямо передбачено у частині 2 коментованої статті. Відтак, такі заперечення передаються судді і враховуються під час вирішення питання про відкриття провадження у справі.
2. У частині 1 коментованої статті йдеться про одержання копій ухвали, а не її копії. Очевидно, у текст закону закралася помилка. Відповідачеві надсилається лише одна копія.
3. Письмове заперечення не є обов’язковим. Такі дії є правом відповідача, а не його обов’язком, тому за неподання письмових заперечень, до нього не може бути застосовано жодних заходів процесуального примусу.
Заперечення проти позову - найбільш поширений тактичний прийом захисту. Заперечуючи проти позову, відповідач не лише захищається, але й створює умови для якісної роботи суду, допомагає встановити характер спірних правовідносин, закон, який їх регулює, факти, які необхідно встановити і які лежать в основі вимог і заперечень, коло осіб, що мають брати участь у справі. Таким чином, скориставшись своїм правом подати письмове заперечення проти позову, відповідач дасть змогу судді попередньо і всебічно зорієнтуватися в характері спору, який буде предметом судового розгляду.
Відповідач може подати суду декілька заперечень. Наступні за часом заперечення не означають відмови від попередніх. Це право не обмежується певними часовими межами, а тому подати заперечення можна у будь-який час до завершення судового розгляду. Водночас, суд може встановити строк для подання письмових заперечень для того, що б інші особи, які беруть участь у справі, могли з ними ознайомитися. Порушення цього строку не може бути підставою не приймати заперечення.
Подання письмових заперечень в судовому засіданні часто має наслідком клопотання позивача про оголошення перерви для ознайомлення із запереченнями. На нашу думку, подання письмових заперечень не може бути підставою для затримок судового розгляду, адже позивач повинен бути готовий до судового розгляду незалежно від того, чи надійдуть такі заперечення та в якій формі.
Письмові заперечення подаються суду в одному примірнику. Законом не передбачено надання копій заперечень та документів, які додаються, для осіб, які беруть участь у справі. Хоча на практиці поступово формується етичне правило давати копії заперечення позивачу.
4. Заперечення проти позову поділяються на матеріально-правові і процесуально-правові.
Матеріально-правовими запереченнями є:
1) незаконність вимог позивача. Відповідач може заперечувати предмет позову, зокрема, може доводити, що вимоги позивача суперечать чи не відповідають закону;
2) необґрунтованість вимог. Відповідач може заперечувати відсутність підстав позову, зокрема факт порушення, в якому його звинувачує позивач, належність відповідача, покликатися на відсутність у позивача доказів та наводити свої докази, давати оцінку доказів позивача.
Процесуально-правовими запереченнями є:
1) відсутність у позивача права на звернення до суду. Відповідно до ст. 3 ЦПК, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні чи суспільні інтереси. Тому відповідач може доводити неналежність позивача (відсутність у нього прав, на захист яких подано позов).
Заперечення можуть стосуватися відсутність прав на звернення до суду інших осіб в інтересах позивача (представників, прокурора, органів та посадових осіб, яким таке право надане за законом);
2) наявність перешкод для відкриття провадження у справі. Відповідач може покликатися на наявність обставин, які є підставою для залишення позовної заяви без руху, її повернення або відмови у відкритті провадження. Найбільш ефективними заперечення на цій стадії процесу є заперечення з мотивів непідвідомчості та непідсудності справи.
5. Заперечення проти позову можуть стосуватися всіх заявлених вимог чи їх певної частини або обсягу. Заперечення проти позову ускладнюють процесуальну діяльність позивача, оскільки змушують його відповідати, доводити навіть очевидні речі. З цих причин відповідачеві недоцільно визнавати не бажані факти.
page
youtube
Аналізуйте судовий акт: Повідомлення на емейл за відсутності офіційної пошти сторони в ЄСІТС, або ж повідомлення на телефон, за відсутності терміновості чи заяви сторони - НЕ є належними. (ВС КЦС, справа № 201/9898/19 від 08.05.2023 р.)
ВС КЦС, скасовуючи рішення і підтримуючи доводи відповідача, дав свою оцінку факту направлення повістки на телефон та електронну пошту, про що вказав: Відповідно до ст. 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Згідно зі ст. 372 ЦПК України апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Читати повністюВ процесі розгляду справи за позовом прокурора про визнання ряду договорів купівлі-продажу нежитлової будівлі недійсними, суд апеляційної інстанції розглянув справу за відсутності представника нинішнього власника такої будівлі - тобто одного з відповідачів, належно не повідомленого про дату, час і місце розгляду. Про це відповідач зазначив подаючи касаційну скаргу. В ході дослідження з’ясувалося, що повістку про виклик до суду апеляційної інстанції йому було направлено на електронну пошту та представнику на телефон.
Аналізуйте судовий акт: Направлення судом кореспонденції за зазначеною у позовній заяві адресою, де відповідач не проживає - не можна вважати належним повідомленням про розгляд справи. (ВС КЦС, справа № 405/1117/20 від 10.05.2023 р.)
Чоловік подав позов про розірвання шлюбу (без якихось похідних вимог), пояснивши тим, що сімейні відносини між ним з дружиною припиненні близько двох років тому, спільне господарство припинено, подальшого сенсу підтримувати сімейні відносини немає, майнових спорів пара немає, дочка буде проживати з відповідачем, а син про своє місце проживання вирішить сам. Суд першої інстанції відкрив провадження у справі, призначив дату слухань, направив запит до управління Державної міграційної служби і разів зо два направляв повідомлення на адресу відповідача, зазначену позивачем в його позові. Проте поштова кореспонденція, направлена судом на адресу відповідача, була повернута з відміткою «відсутній адресат», тому на думку суду відповідач вважалася повідомленою відповідно до норм п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК. Читати повністюЦікаво, як - в принципі - у доволі звичайній категорії справ - розірвання шлюбу - ВС дійшов висновків про необхідність повернення справи на розгляд апеляції… може у відповідача були такі аргументи, що завадили б суду розірвати шлюб? А як же відомий нам всім “принцип процесуальної економії”?
Аналізуйте судовий акт: Телефонограма про виклик в судове засідання НЕ є підтвердженням належного повідомлення про розгляд справи (ВС КЦС справа №463/8859/20 від 31.08.2022 р.)
Суд першої інстанції (що підтримано судом апеляційної інстанції) позов частково задовольнив та визнав батьківство позивача. Однак у липні 2022 року відповідач подала касаційну скаргу мотивувавши тим, що суди першої та апеляційної інстанцій належно не повідомляли її про час та місце розгляду справи. ВС КЦС, приймаючи справу до розгляду, виявив дійсно неналежне повідомлення відповідачки про розгляд справи, у зв‘язку із чим рішення скасував. Пояснював наступним: Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених ст. 369 ЦПК України (ч.3 ст.368 ЦПК України). Читати повністюСправа стосувалась визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини. Спір був у тім, що позивач вважав себе батьком дитини, крім того, це підтверджував тест-ДНК поданий ним до матеріалів справи, а мати - заперечувала.
Аналізуйте судовий акт: Телефонограма не є належним засобом повідомлення сторони про розгляд справи (ВС/КЦС у справі № 295/8610/15-ц від 10.09.2021)
Вже тривалий час судова влада відчуває суттєвий брак коштів на своє фінансування. Це відчувають не тільки працівники апаратів судів, які не отримують заробітну плату у повному обсязі, без премій та надбавок, які як правило складають левову частку заробітку, а і сторони у справах та їх представники. Адже через відсутність коштів сторонам не направляються судові повістки, копії судових рішень, виконавчі листи тощо. Через брак коштів та у зв’язку із необхідністю розгляду справ суди ідуть не певні хитрощі аби таки розглянути справу, але не завжди такі хитрощі є законними, а тому тягнуть за собою скасування в цілому законних судових рішень через формальні порушення процесуального права. У даній справі розглядався позов банку до боржника про стягнення з останнього боргу за кредитним договором. Читати повністюАналізуйте судовий акт: Повернення «за закінченням терміну зберігання» не свідчить про відмову сторони від одержання повістки, а сповіщення дату судового засідання телефонограмою допускається у виключних випадках (ВС/КЦС у справі № 216/3765/16-ц від 12.04.2021).
Судами перших двох інстанцій частково задоволено позовні вимоги. Однак, справа цікава не вирішенням справи по суті, а позицією ВС з процесуальних питань, зокрема, щодо належного сповіщення сторони про розгляд справи. Касаційна скарга Обленерго ґрунтувалась саме на тому, що суд першої інстанції розглянув справу за відсутності представника відповідача, який не був повідомлений про розгляд справи належним чином. Наявні в матеріалах справи телефонограми не передавалися представнику відповідача, а також складені за непередбачених статтею 128 ЦПК України обставин. Натомість суд апеляційної інстанції, за твердженням скаржника, на це порушення уваги не звернув. Читати повністюСудом розглядався спір про визнання дій Обленерго неправомірними та відшкодування майнової й моральної шкоди за незаконне відключення будинку позивача від електроенергії.