Стаття 411. Підстави для повного або часткового скасування рішень і передачі справи повністю або частково на новий розгляд або для продовження розгляду

Цивільний процесуальний кодекс України (ЗМІСТ) Інши кодекси

8633

Переглядів

Переглядів

Додати в обране

1. Судові рішення підлягають обов’язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо:

1) справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду;

2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави про відвід обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою;

{Пункт 2 частини першої статті 411 із змінами, внесеними згідно із Законом № 460-IX від 15.01.2020 }

3) судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, що зазначені в судовому рішенні;

4) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглянула справу;

5) справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою;

6) судове рішення ухвалено судом з порушенням правил інстанційної або територіальної юрисдикції;

{Пункт 7 частини першої статті 411 виключено на підставі Закону № 460-IX від 15.01.2020 }

8) суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов’язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

2. Судове рішення, ухвалене судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності), не підлягає скасуванню, якщо учасник справи, який подав касаційну скаргу, при розгляді справи судом першої інстанції без поважних причин не заявив про непідсудність справи.

{Частина друга статті 411 в редакції Закону № 2234-VIII від 07.12.2017 }

3. Підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо:

1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу; або

2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або

3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або

4) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

{Частина третя статті 411 в редакції Закону № 460-IX від 15.01.2020 }

4. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

5. Висновки суду касаційної інстанції, в зв’язку з якими скасовано судові рішення, є обов’язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.

6. Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Попередня

429/520

Наступна

Додати в обране

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Аналізуйте судовий акт: Консультаційних висновків оцінювача про вартість майна достатньо для поділу майна подружжя, якщо протилежна сторона не навела своїх належних доказів вартості такого. (ВС КЦС № 754/3132/16-ц від 16.01.2023 р.)
Суд розглядав справу про поділ спільного майна подружжя. Позов подала дружина, в свою чергу, чоловік подав зустрічний позов: колишнє подружжя не могло дійти згоди. Ділили вони і нерухоме і рухоме майно. Основним спірним моментом у цій справі - що не влаштовувало позивачку, була вартість трьох спільних автомобілів подружжя. Крім того, її не влаштувало, що суд не врахував вартість мотоциклу від вимоги про поділу якого вона відмовилась ще в першій інстанції.

Представник позивачки зазначав у скаргах - що суди встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (п. 4 ч.2 ст. 389, п. 4 ч. 3 ст. 411 ЦПК України). Так, очевидно недопустимими є взяті судами попередніх інстанцій до уваги надані консультаційні висновки про орієнтовну вартість транспортних засобів з огляду на те, що обставини щодо встановлення вартості майна повинні підтверджуватися висновками експерта. У задоволенні клопотання позивачки про проведення експертиз було відмовлено.

Водночас, ВС КЦС не знайшов аргументи представника позивачки обгрунтованими. ВС КЦС у своїй постанові зазначив наступне:

По-перше, позивачка не надала жодного доказу, який спростував би заявлену чоловіком вартість транспортного засобу, визначену у висновку автотоварознавчого дослідження. По-друге, під час апеляційного перегляду справи в задоволенні клопотання позивачки про призначення експертизи для визначення вартості транспортних засобів було відмовлено з огляду на те, що вона не заявляла такого клопотання в суді першої інстанції в передбачений процесуальним законодавством строк і не навела обґрунтування поважності причин його неподання. Читати повністю

Аналізуйте судовий акт: ВС не має право вирішувати питання застосування норм матеріального права у спірних правовідносинах, якщо є прямі підстави для скасування постанови суду апеляційної інстанції з направленням справи на новий розгляд (ВС/ОП КЦС справа № 176/585/17 )

Оскільки скаржник обґрунтовує свою касаційну скаргу, зокрема, тим, що суд апеляційної інстанції не повідомив його про відкладення розгляду справи, розглянув справу без його участі, і ця обставина підтверджується матеріалами справи, тому, ВС/ОП КЦС не міг вирішити питання застосування норм матеріального права у спірних правовідносинах, бо вимушений обов’язково скасувати постанову суду апеляційної інстанції з направленням справи на новий розгляд.

Фабула судового акту: Позивач у розглядуваній справі мав намір визнати окремий пункт кредитного договору недійсним. Позов обґрунтований тим, що вимога банку, викладена у пункті цього договору, стосовно сплати щомісячної винагороди від суми виданого кредиту, не відповідає вимогам закону і підлягає визнанню недійсною, оскільки є несправедливою та містить умови про зміни у витратах. Він вказував, що строк позовної давності ним пропущено не було, тому що про порушення його прав він дізнався лише на початку 2017 року.

Суд першої інстанції відмовив йому у задоволені позову: мотивовано тим, що до заявлених позивачем вимог мають бути застосовані наслідки спливу позовної давності, про які було заявлено банком, крім того ж оспорюваний пункт договору не містить у собі несправедливих умов, які б могли тягнути за собою визнання його недійсним, оскільки позивач, підписавши договір, свідомо погодився на всі умови, які передбачені його змістом.

Суд апеляційної інстанції хоча і скасував рішення першої інстанції, але відмовив у задоволені позову з інших правових підстав, мов: позовні вимоги є необґрунтованими (не має доказів несправедливості, а волевиявлення позивача при укладенні договору було вільним, свідомим, направленим на реальне настання правових наслідків і договір добровільно виконувався), а тому не підлягають застосуванню наслідки спливу позовної давності.

Позивач подав касаційну скаргу. Він обґрунтовував, що порушення все ж таки було, і пункт слід визнати недійсним, а позовна давність за його позовними вимогами не пропущена.

Колегія суддів Третьої судової палати КЦС ВС передала справу на розгляд до Об’єднаної палати КЦС ВС – у зв’язку із неоднозначністю висновків ВС КЦС у аналогічних справах щодо позовної давності спірних правовідносин.

Так - у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 лютого 2020 року у справі № 302/946/17, від 08 квітня 2020 року у справі № 466/2053/17 в аналогічних правовідносинах, зроблено висновок, про пропущення позивачем позовної давності (на них апелював відповідач), а у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 травня 2018 року у справі № 333/865/16-ц, зазначено, що оскільки договором кредиту передбачено сплату комісії щомісячними фіксованими платежами - позивачем не пропущено строк звернення до суду з позовом про зобов`язання банку здійснити перерахунок заборгованості за 3-річний період щодо конкретних щомісячних платежів.

Однак, на що особливо варто звернути увагу – у касаційній скарзі скаржник наводив доводи про те, що суд апеляційної інстанції провів розгляд справи без участі позивача, належним чином не повідомивши його про призначення справи до розгляду. Так, матеріалами справи підтверджується, що розгляд справи судом апеляційної інстанції, призначений на 11 грудня 2018 року на 09 год. 20 хв., про час і місце проведення якого скаржник був повідомлений належним чином – втім с/з не відбулося через перебування судді у відпустці. Наступне судове засідання було призначено судом апеляційної інстанції на 14 грудня 2018 року на 09 год. 20 хв. В матеріалах справи міститься лише розписка представника відповідача про повідомлення щодо відкладення розгляду справи на 14 грудня 2018 року на 09 год. 20 хв. Докази повідомлення скаржника про відкладення розгляду судом апеляційної інстанції про відкладення - в матеріалах справи відсутні. Відповідно це засідання і розгляд справи було проведено без участі скаржника.

Отже, у цій справі: Апелюючи на пункт 5 частини першої статті 411 ЦПК України про те що судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою, ОП КЦС ВС зазначила:

“Оскільки скаржник обґрунтовує свою касаційну скаргу, зокрема, тим, що суд апеляційної інстанції не повідомив його про розгляд справи й розглянув справу без його участі, і ця обставина підтверджується матеріалами справи, то оскаржена постанова суду апеляційної інстанції підлягає обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Встановивши обставини, які є обов`язковою підставою для скасування постанови суду апеляційної інстанції з направленням справи на новий розгляд, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду позбавлений можливості вирішити питання застосування норм матеріального права у спірних правовідносинах.”

Популярні новини