1. Ухвала про судове доручення невідкладно виконується судом, якому вона адресована, за правилами цього Кодексу, які встановлюють порядок вчинення відповідних процесуальних дій.
2. Про виконання або про неможливість виконання з об’єктивних причин судового доручення постановляється ухвала, яка з протоколами про вчинення процесуальних дій і всіма зібраними на виконання судового доручення матеріалами невідкладно надсилається до суду, що розглядає справу.
3. У разі необхідності виконання судових доручень щодо збирання доказів здійснюється у судовому засіданні у встановленому цим Кодексом порядку. Учасники справи повідомляються про дату, час і місце вчинення процесуальної дії судом, який виконує доручення, проте їх неявка не є перешкодою для виконання доручення.
Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.
Повний текстПриймаємо до оплати
Copyright © 2014-2024 «Протокол». Всі права захищені.
Аналізуйте судовий акт: З особи, яка за законом звільнена від сплати судового збору такий стягнутий бути НЕ може (№ 6-1467цс17 від 27.09.2017)
Здавалось би, що може бути простішим трактування Закону України "Про судовий збір" та норм статті 88 ЦПК України щодо стягнення судових витра, у тому числі і судового збори зі сторони, яка справу програла? Нібито Законом чітко визначено і суми судового збору, визначено коло осіб, які звільнені від сплати такого виду збору, але ж навіть такі чіткі норми іноді порушуються судами у зв'язку із чим ВСУ вимушений переглядати такі рішення та висловлюватись щодо їх законності.
В даному випадку суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення місцевого суду та задовольняючи позовні вимоги стягнув з відповідача за первинним позовом та в одночас позивача за зустрічним позовом, який є громадянином, віднесеним до 1 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи суму сплаченого судового збору. З таким рішення погодився і ВССУ.
Проте, ВСУ скасовуючи рішення судів нижчих інстанцій вказав, що відповідно до п. 10 ч. 1 ст, 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.
За нормами ст. 88 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, суди апеляційної та касаційної інстанцій, залшили поза увагою ту обставину, що позивач за зустрічним позовом за Законом України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору, а тому такий стягнуто з нього бути не може.
Аналізуйте судовий акт: Неправильно проведена у справі судова експертиза все одно НЕ дає стороні права на стягнення понесених нею витрат шляхом подання окремого позову на експертну організацію (ВССУ від 17 липня 2017р. у справі № 751/4330/16-ц)
У справі про поділ спільного майна між колишнім подружжям було призначено комплексну будівельно-технічну та земельно-технічну експертизу, яка була доручена експертній організації і оплачена однієї із сторін в сумі біля 6 тис. грн. Ухвалою суду висновок експерта за наслідками проведення такої експертизи було визнано таким, що грубо порушує абз.2, п. 4.15 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та судових досліджень та призначено повторно експертизу у справі, яку знову слід було оплатити стороні. Гроші за попередню неправильну експертизу експертна організація повернути відмовилась. Отже, у сторони, яка оплачувала відхилену судом експертизу виникло справедливе питання: за що сплачені кошти?
Це залишене без відповіді питання трансформувалося у позов до експертної організації. Суд першої інстанції задовільнив позов, стягнув з експертної організації кошти сплачені стороною за «неякісну» експертизу і обґрунтував своє рішення ст. 1166 ЦК України та ст. 1172 ЦК України. Суд апеляційної інстанції залишив рішення суду першої інстанції в силі, проте змінив обґрунтування на ст. ст. 22, 610, 611, 623 ЦК України. Суд касаційної інстанції скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій і відмовив у задоволенні позову.
Суд касаційної інстанції зазначив, що позивачем обрано неправильний спосіб захисту цивільного права. Скасовуючи попередні у справі рішення ВССУ підкреслив неможливість стягнення витрат понесених стороною у судовій справі шляхом подання іншого окремого позову проти експертної організації ні з підстав делікту, ні з підстав порушення експертної організації договірних зобов’язань.
При призначенні судом у справі експертизи сторона (сторони) зобов’язана її оплачувати до початку проведення оскільки це передбачено ст. 88 ЦПК України під час ухвалення рішення суд здійснює розподіл судових витрат між сторонами, де враховує витрати понесені стороною на проведення експертиз. Тому, тільки таким чином сторона може відшкодувати понесені нею витрати на експертизи у справі, проте для цього цій стороні потрібно виграти справу.
А що робити стороні, яка оплатила експертизу, проте внаслідок неправильної, неякісної, незаконної експертизи, ця сторона програла справу? Звичайно на це суд касаційної інстанції не відповів…