1. Сторони користуються рівними процесуальними правами.
2. Крім прав та обов’язків, визначених у статті 43 цього Кодексу:
1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу;
2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження;
3) відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
3. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п’ять днів до початку першого судового засідання у справі.
4. У разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею.
Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною третьою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв’язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або, якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, - після початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.
{Абзац другий частини четвертої статті 49 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2234-VIII від 07.12.2017 }
5. У разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частинами третьою, четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копій такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.
{Частина п'ята статті 49 в редакції Закону № 3200-IX від 29.06.2023 }
6. Суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
7. Сторони можуть примиритися, у тому числі шляхом медіації, на будь-якій стадії судового процесу.
Результат домовленості сторін може бути оформлений мировою угодою.
{Частина сьома статті 49 в редакції Закону № 1875-IX від 16.11.2021 }
8. Заявник та заінтересовані особи у справах окремого провадження мають права та обов’язки сторін, крім випадків, передбачених у розділі IV цього Кодексу.
Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.
Повний текстПриймаємо до оплати
Copyright © 2014-2024 «Протокол». Всі права захищені.
Аналізуйте судовий акт: Подані позивачем "уточнення" чи "доповнення" до позову - не дивлячись на те що процесуальним законодавством такі не передбачені - мають розглядатися судом, а не призводити до залишення позову без розгляду (справа № 234/11607/20 від 12.01.2022 р.).
Справа стосувалась визначення місця проживання дитини. Після подання позову батька, зустрічний позов - про визначення місця проживання дитини з нею - подала мама. Справу об’єднано в одне провадження. Після цього, допоки підготовче провадження не було закрите, мати подала ще “уточнений зустрічний позов”.
Ухвалою суду першої інстанції залишено уточнений зустрічний позов без розгляду. Суд мотивував тим, що чинним ЦПК України не передбачено такого документа як уточнена позовна заява, а передбачено лише подання заяви про збільшення або зменшення позовних вимог. Зі змісту уточненого зустрічного позову вбачається, що відповідач фактично підтримує ті ж самі зустрічні позовні вимоги, не збільшуючи та не зменшуючи їх.
Також суд виходив з того, що уточнений зустрічний позов підлягає залишенню без розгляду, якщо в провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між такими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Мати оскаржила ухвалу в апеляційному порядку, і апеляційний суд скасував цю ухвалу, направивши справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, ВС КЦС пояснив порядок розгляду і оцінки таких заяв: Читати повністю