Стаття 399. Підготовка справи до касаційного розгляду

(Стаття 399 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1837-VI ( 1837-17 ) від 21.01.2010)

1. Мінською конвенцією держав-членів СНД (ст. 52) передбачено, що рішення іноземного суду немайнового характеру, які не потребують виконання, винесені судом кожної договірної сторони, після набрання ними законної сили визнаються на територіях інших договірних сторін без спеціального провадження, якщо установою юстиції запитуваної договірної сторони раніше у цій справі не було винесено рішення, що набрало законної сили, або якщо згідно з даною Конвенцією, а в непередбачених нею випадках – відповідно до законодавства договірної сторони, на території якої рішення має бути виконано, ця справа не належить до виключної компетенції установ юстиції останньої.

2. До рішень, які не потребують виконання, належать рішення про:

- визнання прав;

- визнання недійсними певних актів;

- позбавлення батьківства;

- розірвання шлюбу;

- визнання договору недійсним;

- усиновлення;

- встановлення юридичних фактів;

- визнання громадянина безвісно відсутнім чи оголошення його померлим тощо[145].

3. Визнанням іноземного судового рішення в Україні є дозвіл нашої держави на поширення його дії на територію України з такими ж правовими наслідками, які виникають в результаті набрання законної сили рішенням, винесеним судами України. Визнання – надання юрисдикційному акту іноземної держави сили і значення рішення вітчизняного суду, яке не вимагає застосування примусових заходів на захист і поновлення порушеного права.[146]

4. Відповідно до коментованої статті рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, визнається в Україні, якщо його визнання передбачено міжнародними договорами, згода на обов´язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності за домовленістю ad hoc з іноземною державою, рішення суду якої має виконуватися в Україні. Тобто умови визнання таких рішень є тотожними умовам визнання та виконання рішень іноземного суду, які підлягають примусовому виконанню (див. коментар до ст.390 ЦПК України).