1. Проголошення рішення суду – це прилюдне доведення судом його змісту до відома осіб, які беруть участь у справі.
Проголошення рішення відбувається усно шляхом зачитування суддею тексту рішення, виготовленого у нарадчій кімнаті. Проголошення рішення без видалення суду в нарадчу кімнату або іншою особо (замість судді) не допускається.
2. Проголошується усе рішення повністю або лише його вступна та резолютивна частини. Це питання вирішується на розсуд суду залежно від того, складає він повний текст рішення одразу, чи відкладає це на певний строк (не більше 5 днів) відповідно до ч. 3 ст. 209 ЦПК.
Пленум ВС України в п. 4 Постанови № 14 від 18.12.2009 р. “Про судове рішення у цивільній справі” наголосив, що відкладення допускається лише у виняткових випадках, коли унаслідок складності справи складання повного рішення потребує багато часу. Але відкладання проголошення вступної і резолютивної частин рішення після закінчення розгляду справи не допускається. Суди повинні суворо дотримуватися визначеного строку складання повного рішення.
У разі проголошення у судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частин судового рішення, суд повідомляє, коли особи, які беруть участь у справі, зможуть ознайомитися з повним рішенням суду, тобто повідомляє конкретну дату.
3. Рішення проголошується негайно після закінчення судового розгляду, тобто після виходу суду з нарадчої кімнати. Негайність означає, що суд не вправі відкладати проголошення рішення на інший час.
За загальним правилом, рішення оголошується прилюдно. Відповідно до ч. 9 ст. 6 ЦПК рішення суду проголошується прилюдно, крім випадків, коли розгляд проводився у закритому судовому засіданні.
4. Коментована норм покладає на головуючого обов’язок роз’яснити зміст рішення, порядок і строк його оскарження. Тому суд повинен запитати чи зрозуміле рішення особам, які присутні під час оголошення рішення. На прохання цих осіб суд повинен роз’яснити зміст рішення, а саме пояснити як вирішено спір, а також як оскаржується рішення. Суд не зобов’язаний і не вправі коментувати мотиви свого рішення.
5. За загальним правилом, після проголошення рішення суд, який його ухвалив, не може сам скасувати або змінити це рішення.
Суд вправі скасувати своє рішення внаслідок його перегляду за нововиявленими обставинами (ст. 365 ЦПК), під час перегляду заочного рішення (ст. 232) а також в деяких категоріях справ окремого провадження (ст. 241, 250, 255).
page
youtube
