Стаття 75. Перекладач

Цивільний процесуальний кодекс України (ЗМІСТ) Інши кодекси
  • 10636

    Переглядів

  • 10636

    Переглядів

  • Додати в обране

    1. Перекладачем може бути особа, яка вільно володіє мовою, якою здійснюється цивільне судочинство, та іншою мовою, знання якої необхідне для усного чи письмового перекладу з однієї мови на іншу, а також особа, яка володіє технікою спілкування з глухими, німими чи глухонімими.

    2. Перекладач допускається ухвалою суду за заявою учасника справи або призначається з ініціативи суду.

    Участь перекладача, який володіє технікою спілкування з глухими, німими чи глухонімими, є обов’язковою при розгляді справи, одним із учасників якої є особа з порушенням слуху. Кваліфікація такого перекладача підтверджується відповідним документом, виданим у порядку, встановленому законодавством.

    3. Перекладач зобов’язаний з’являтися до суду за його викликом, здійснювати повний і правильний переклад, посвідчувати правильність перекладу своїм підписом на процесуальних документах, що вручаються сторонам у перекладі на їхню рідну мову або мову, якою вони володіють. За відсутності заперечень учасників справи перекладач може брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

    4. Перекладач має право задавати питання з метою уточнення перекладу, відмовитися від участі у цивільному процесі, якщо він не володіє достатніми знаннями мови, необхідними для перекладу, а також на оплату виконаної роботи та на компенсацію витрат, пов’язаних із викликом до суду.

    Попередня

    75/525

    Наступна
    Додати в обране

    1. Судова повістка про виклик у суд повинна містити:

    1) ім’я фізичної особи чи найменування юридичної особи, якій адресується повістка;

    2) найменування та адресу суду;

    3) зазначення місця, дня і часу явки за викликом;

    4) назву справи, за якою робиться виклик;

    5) зазначення, в якості кого викликається особа (як позивач, відповідач, третя особа, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач);

    6) зазначення, чи викликається особа в судове засідання чи у попереднє судове засідання, а у разі повторного виклику сторони у зв’язку з необхідністю дати особисті пояснення – про потребу дати особисті пояснення;

    7) у разі необхідності – пропозицію особі, яка бере участь у справі, подати всі раніше неподані докази;

    8) зазначення обов’язку особи, яка одержала судову повістку в зв’язку з відсутністю адресата, за першої можливості вручити її адресату;

    9) роз’яснення про наслідки неявки залежно від процесуального статусу особи, яка викликається (накладення штрафу, примусовий привід, розгляд справи за відсутності, залишення заяви без розгляду), і про обов’язок повідомити суд про причини неявки.

    2. В оголошенні про виклик вказуються дані, зазначені в пунктах 1–7 і 9 частини першої цієї статті.

    3. Судова повістка-повідомлення повинна містити найменування та адресу суду, назву справи, вказівку про те, яку дію буде вчинено, місце, день і час її вчинення, а також про те, що участь у її вчиненні для цієї особи не є обов’язковою.

    4. Якщо разом із судовою повісткою надсилаються копії відповідних документів, у повістці особі, якій вони надсилаються, повинно бути зазначено, які документи надсилаються і про її право подати заперечення та відповідні докази на їх підтвердження.

    1. Коментована стаття містить правило про обов’язкові реквізити повістки про виклик у суд та повістки-повідомлення.

    У повістці про виклик у суд повинно бути зазначено:

    - ім’я фізичної особи чи найменування юридичної особи, якій адресована повістка. Допускається скорочення ініціалів та використання загальноприйнятих абревіатур;

    - найменування та адресу суду. Зазначай ці відомості відображаються на штампі суду;

    - місце, день і час явки за викликом. Зазначається адреса суду, дата судового засідання та точна його година;

    - в якості кого викликається особа (як позивач, відповідач, третя особа, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач чи ін);

    - наслідки неявки і обов’язок повідомити суд про причини неявки. Вони зазначаються на зворотній стороні повістки та є елементом бланку повістки;

    - зазначення, чи викликається особа в судове засідання чи у попереднє судове засідання, а у разі повторного виклику сторони у зв’язку із необхідністю дати особисті пояснення – про потребу дати особисті пояснення;

    - у разі необхідності – пропозицію особі, яка бере участь у справі, подати всі раніше неподані докази;

    - зазначення обов’язку особи, яка одержала судову повістку у зв’язку з відсутністю адресата, за першої можливості вручити її адресату.

    2. Судова повістка-повідомлення повинна містити лише найменування та адресу суду, назву справи, вказівку про те, яку дію буде вчинено, місце, день і час її проведення, а також про те, що участь в її вчинені для цієї особи не є обов’язковою.

    3. В оголошенні про виклик вказуються всі перелічені вище реквізити, за винятком зазначення обов’язку особи, що одержала судову повістку в зв’язку із відсутністю адресата, за першої можливості вручити її адресату, оскільки тут такої особи просто не існує.

    4. Оскільки разом з повісткою можуть надсилатися копії документів, то, у випадку їх додання, про них має бути також зазначено у повістці з роз’ясненням про право особи, якій вони надсилаються, подати заперечення і докази на їх підтвердження.

    5. Під днем і часом судового засідання мається на увазі день і час його початку. У повістці не відбивається момент, коли засідання буде закінчено, його тривалість та ін. Під місцем судового засідання (здійснення окремих слідчих дій) мається на увазі адреса і кімната, куди у вказаний час має підійти дана особа. В судовій повістці може не вказуватись місце, куди викликана особа повинна буде направитись разом із судом, наприклад, для участі в проведенні огляду на місці події. Та обставина, що повістка повинна містити найменування адресата, означає наявність в ній відомостей про прізвище, ім’я, по-батькові (як мінімум, мають вказуватися ініціали) та місце проживання адресата.

    6. ЦПК в статтях 169, 170 вказує на наслідки неявки в судове засідання позивача, відповідача, свідка, експерта, спеціаліста, перекладача та осіб, що беруть участь у справі. Цими наслідками можуть бути: відкладення розгляду справи в межах строків, встановлених для розгляду справи (ст. 157 ЦПК) – ч. 1 ст. 169 ЦПК; залишення заяви без розгляду – ч. 3 ст. 169 ЦПК; постановлення заочного рішення – ч. 4 ст. 169 ЦПК; накладення штрафу; примусовий привід – так ст. 94 ЦПК регламентує примусовий привід для свідка; розгляд справи за відсутності певної особи.

    7. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 48 ЦПК та п. 2.1 Типової посадової інструкції секретаря судового засідання місцевого загального суду, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України від 20.07.2005 року, обов’язок здійснення (виготовлення і розсилання) судових викликів та повідомлень покладено на секретаря судового засідання.

    logo

    Юридичні застереження

    Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

    Повний текст

    Приймаємо до оплати