Якщо у боржника існує обов`язок, але строк його виконання не встановлений, тоді такий обов`язок боржник має виконати у семиденний строк від дня пред`явлення кредитором йому вимоги (ВС КГС №910/2424/24 від 02.02.2026 р.)

Фабула судового акту: Новостворене у 2022 році ОСББ, звернулося до Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду “Житло - Сервіс” (далі - відповідач, або КП Житло-сервіс), у якому, просило стягнути з відповідача 621 966,40 грн невикористаних коштів за ремонт, а також, 37 523,23 грн інфляційних втрат, 23 650,79 грн три відсотки річних.

Так, КП ”Житло-сервіс” на порушення договірних зобов'язань, не повернув на вимогу ОСББ, суму невикористаних коштів на здійснення поточного ремонту спільного майна будинку, що стало підставою для їх стягнення в судовому порядку та нарахування інфляційних втрат та трьох відсотків річних.

Ще 01.12.2019 відповідачем (далі - управитель) та співвласниками багатоквартирного будинку (до створення ОСББ) укладено договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, за умовами якого, управитель зобов`язується надавати співвласникам послугу з управління будинком, а співвласники зобов`язуються оплачувати управителю послугу з управління згідно з “Кошторисом витрат на утримання будинку та прибудинкової території", який є невід`ємною частиною договору.

Потім було укладено додаткову угоду, якою доповнено договір пунктом, що невикористану суму коштів відповідач перераховує на рахунок нового управителя або об`єднання співвласників багатоквартирного будинку згідно листа, в якому вказані реквізити для перерахування, підписаного Уповноваженою особою.

ОСББ вказувало, що з 01.02.2023 будинок почав обслуговувати позивач, у зв`язку з чим у відповідача за договором виник обов`язок здійснити розрахунки з позивачем щодо невикористаних коштів за "Поточний ремонт спільного майна будинку" згідно додатку № 5, які за спірний період, за розрахунком здійсненим позивачем, становлять суму невикористаних коштів у розмірі 621 966,40 грн.

Тому, 15.11.2023 позивач звернувся до відповідача листом №010, у якому на підставі пункту 6 додаткової угоди та договору просив перерахувати невикористаний залишок коштів по статті видатків на "Поточний ремонт спільного майна будинку" на рахунок позивача. Утім вказаний лист був залишений відповідачем без реагування, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Проте, рішеннями господарського суду, залишеним без змін постановою апеляційного господарського суду - у задоволенні позову відмовлено повністю. ВС КГС скасував спірні рішення і направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Цікавим є висновок - в принципі цілком очевидний, з огляду на приписи ЦК України - але від того не менш практичний. Висновок про те, що робити, якщо в договорі не встановлено чітко строк виконання зобов’язання.

ВС КГС зазначив:

Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Норма вказаної статті регулює відносини, коли у боржника існує обов`язок, але строк його виконання не встановлений, тоді такий обов`язок боржник має виконати у семиденний строк від дня пред`явлення кредитором йому вимоги. Ця норма застосовується у договірних відносинах, коли сторони в договорі встановлюють певний обов`язок, але не визначають строк його виконання. У такому випадку кредитор, направляючи вимогу боржнику, повідомляє про готовність прийняти виконання від боржника.

Подібний правовий висновок викладено у пункті 90 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.02.2024 у справі № 910/3831/22.

Отже у цій справі:

ВС КГС зауважив, що судами попередніх інстанцій не встановлено обставин виконання КП “Житло-сервісом” своїх зобов`язань щодо здійснення поточних ремонтних робіт у будинку. Також, оскаржувані судові рішення не містили дослідження та оцінки зазначеним вище обставинам у контексті належного виконання відповідачем зобов`язання щодо повернення невикористаних коштів за вимогою позивача - у семиденний строк від дня її пред`явлення, крім того, судами не перевірено правильність обрахунку невикористаних коштів та нарахування на них позивачем інфляційних втрат, трьох відсотків річних.

Тому, зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідали, оскільки не ґрунтуювалися на засадах верховенства права, тому такі рішення не можна вважати законним і обґрунтованими, у зв`язку із чим ВС їх скасував, а справу передав на новий розгляд до суду першої інстанції.

Аналізуйте судовий акт: Роботи вважаються прийнятими за підписаним в односторонньому порядку актом за наявності реального їх виконання у разі неотримання у встановлений строк обґрунтованої відмови замовника про неприйняття таких (ВС КГС № 910/16308/20 від 17.08.2021 р.);

Пред`явити позов про стягнення 3% річних та інфляційних втрат з вимоги, строк позовної давності якої пропущено (задавнена вимога), можна тільки разом з пред'явленням позову про стягнення задавненої вимоги (ВС КЦС № 602/140/23 від 22.01.2025 р.);

Якщо майновий поручитель, який передав в іпотеку майно, помер, звернення стягнення на таке майно із спадкоємців не обмежується строками та умовами передбаченими статтями 1281, 1282 ЦК України (ВП ВС №761/382/21 від 25.06.2025 р.);

Направлення банком повідомлення про дострокове погашення кредиту - є односторонньою відмовою від договору. Але при відсутності підстав для такої односторонньої відмови, цей односторонній правочин не зумовлює розірвання договору. (ВС КЦС №756/7112/15-ц від 10.12.2025 р.).

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2026 року

м. Київ

cправа № 910/2424/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульський Г. М. - головуючий, Краснов Є. В., Рогач Л. І.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ?Новодарницьке?

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2025 (колегія суддів: Буравльов С. І. - головуючий, Андрієнко В. В., Шапран В. В.) та рішення Господарського суду міста Києва від 05.05.2025 (суддя Васильченко Т. В.)

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ?Новодарницьке?

до Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло - Сервіс"

про стягнення суми

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1 Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ?Новодарницьке? (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду ?Житло - Сервіс? (далі - відповідач), у якому, з урахуванням заяви про уточнення розміру позовних вимог, просило стягнути з відповідача 621 966,40 грн невикористаних коштів за період з 01.12.2019 по 31.01.2023, 37 523,23 грн інфляційних втрат за період з лютого 2023 року по квітень 2024 року, 23 650,79 грн три відсотки річних за період з 01.02.2023 по 31.12.2023.

1.2 Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач на порушення договірних зобов`язань не повернув суму невикористаних коштів на здійснення поточного ремонту спільного майна будинку, що стало підставою для їх стягнення в судовому порядку та нарахування інфляційних втрат та трьох відсотків річних.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1 Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.05.2025, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2025, у задоволені позову відмовлено повністю.

2.2 Судові рішення мотивовані тим, що позивач не надав належних та допустимих доказів, які б підтверджували обставини, якими обґрунтовані позовні вимоги, що виключає підстави для їх задоволення.

3. Короткий зміст касаційної скарги та позиція інших учасників справи

3.1 У касаційній скарзі позивач просить скасувати вище вказані судові рішення, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

3.2 На обґрунтування касаційної скарги скаржник посилався на те, що судові рішення прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права. Заявник касаційної скарги вказує, що суди не врахували правових висновків щодо застосування статті 74 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у подібних правовідносинах, які викладено у постанові Верховного Суду від 15.11.2019 у справі № 909/887/18 та суди не дослідили зібрані у справі докази.

3.3 Відповідач у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на правильне застосування судами норм чинного законодавства, зазначив про безпідставність доводів та вимог, викладених у касаційній скарзі, у зв`язку з чим просив відмовити у її задоволенні.

4. Мотивувальна частина

4.1 Суди встановили, що 01.12.2019 відповідачем (далі - управитель) та співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: вулиця Юрія Пасхаліна, 17, у Дарницькому районі м. Києва (далі - будинок) в особі Хориса Миколи Миколайовича, який є уповноваженою особою, що діє на підставі протоколу загальних зборів співвласників від 18.05.2019 № 1 укладено договір № 1179-19 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком на вулиці Юрія Пасхаліна, № 17 (далі - договір), за умовами пункту 1.1 якого, управитель зобов`язується надавати співвласникам послугу з управління будинком (далі - послуга з управління), а співвласники зобов`язуються оплачувати управителю послугу з управління згідно з додатком № 5 "Кошторис витрат на утримання будинку та прибудинкової території" до договору, який є невід`ємною частиною договору.

4.2 Підпунктом 1.3.3 пункту 1.3 договору визначено, що послуга з управління полягає у забезпеченні управителем належних умов проживання та задоволення господарсько - побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна будинку та його прибудинкової території та включає проведення поточного ремонту спільного майна багатоквартирного будинку.

4.3 Підпунктами 3.1.1, 3.1.2 пункту 3.1 договору передбачено, що ціна послуги з управління становить 7 (сім) гривень 88 копійок (в тому числі податок на додану вартість) на місяць за 1 квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку згідно з кошторисом (додаток № 5 до договору), та включає: витрати на утримання будинку та прибудинкової території і поточний ремонт спільного майна будинку в розмірі 5 (п`ять) гривень 93 копійки відповідно до кошторису витрат на утримання будинку та прибудинкової території на місяць за 1 квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку, сума без ПДВ; винагороду управителю в розмірі 0,64 гривні на місяць за 1 квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку, сума без ПДВ.

4.4 Відповідно до пункту 7.1 договору, внесення змін до умов договору здійснюється шляхом укладення сторонами додаткової угоди, якщо інше не передбачено цим договором.

4.5 За умовами пунктів 9.1, 9.2 договору, цей договір укладається терміном на один рік та набирає чинності з дня його підписання сторонами. Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від цього договору, він вважається подовженим на один рік.

4.6 Згідно з підпунктами 9.6.2, 9.6.3 пункту 9.6 договору, у разі припинення дії договору не пізніше дня, що настає за днем припинення дії договору, управитель передає новому управителю багатоквартирного будинку чи особі, уповноваженій співвласниками або об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку інформацію про виконані роботи з технічного обслуговування і ремонту конструктивних елементів багатоквартирного будинку та інженерних систем за строк дії договору, але не більше трьох останніх років; дані бухгалтерського обліку доходів та витрат на утримання багатоквартирного будинку за строк дії договору, але не більше трьох останніх років.

4.7 Додатком № 5 до договору погоджений кошторис витрат на управління будинком у загальному розмірі 2 231 034,58 грн у тому числі ПДВ, до яких увійшли витрати на поточний ремонт спільного майна будинку на суму 4 500,00 грн.

4.8 01.12.2021 укладена додаткова угода № 01-21 про внесення змін до договору (далі - додаткова угода), пунктом 2 якої внесені зміни до договору та викладено його умови в наступній редакції: "3.1. Вартість послуги з управління визначена у додатку № 5 "Кошторис витрат на управління будинком", що є невід`ємною частиною цього договору, та включає: 3.1.1. витрати на утримання будинку та прибудинкової території і поточний ремонт спільного майна будинку в розмірі 7,0833 грн відповідно до кошторису витрат на утримання будинку та прибудинкової території на місяць за 1 квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку, сума без ПДВ; 3.1.2. винагороду управителю в розмірі 1,0064 грн на місяць за 1 квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення в будинку, сума без ПДВ".

4.9 Пунктом 4 додаткової угоди доповнено розділ 2. Права і обов`язки сторін п. 2.4 підпунктом: "2.4.14. Витрачати кошти пункту "Поточний ремонт спільного майна будинку" додатку № 5 "Кошторис витрат на управління будинком" тільки за попереднім письмовим погодженням з уповноваженою особою".

4.10 Пунктом 5 додаткової угоди внесено зміни до розділу 9. Строк дії, порядок і умови продовження дії та розірвання договору, та викладено його в наступній редакції: пункт 9.1."Цей договір діє до 30 листопада 2022 року"; пункт 9.2. "Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від цього договору, чи про бажання внесення змін до договору шляхом підписання додаткової угоди, вважається подовженим на один рік".

4.11 Відповідно до пункту 6 додаткової угоди доповнено розділ 9. п. 9.6. пп. 9.6.6. в наступній редакції: "Невикористану суму коштів пункту "Поточний ремонт спільного майна будинку" додатку № 5 "Кошторис витрат на управління будинком" Комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-сервіс" перераховує на рахунок нового управителя або об`єднання співвласників багатоквартирного будинку згідно листа, в якому вказані реквізити для перерахування, підписаного Уповноваженою особою, протягом п`яти банківських днів".

4.12 Додатком № 5 до додаткової угоди є кошторис витрат на управління будинком з 01.12.2021, згідно з пунктом 3 якого, передбачена стаття "Поточний ремонт спільного майна будинку" у розмірі 372 897,66 грн.

4.13 Також встановлено, що відповідачем затверджено кошторис витрат на управління будинком з 01.10.2022, зі змісту пункту 3 якого вбачається, що стаття "Поточний ремонт спільного майна будинку" складає 372 900,62 грн.

4.14 Суди встановили, що власниками квартир та нежитлових приміщень будинку відповідно до Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" створений позивач, державну реєстрацію якого здійснено 10.11.2022 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

4.15 Позивач вказував, що з 01.02.2023 будинок почав обслуговувати позивач, у зв`язку з чим у відповідача за договором виник обов`язок здійснити розрахунки з позивачем щодо невикористаних коштів за "Поточний ремонт спільного майна будинку" згідно додатку № 5, який передбачений пунктом 9.6.6 додаткової угоди, які за спірний період, за розрахунком здійсненим позивачем, становлять суму невикористаних коштів у розмірі 621 966,40 грн.

4.16 15.11.2023 позивач звернувся до відповідача листом №010, у якому на підставі пункту 6 додаткової угоди та договору просив перерахувати невикористаний залишок коштів по статті видатків на "Поточний ремонт спільного майна будинку" на рахунок позивача.

4.17 Утім вказаний лист був залишений відповідачем без реагування, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

4.18 Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог, викладених у касаційній скарзі, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

4.19 Предметом касаційного оскарження є незгода позивача з судовими рішеннями, оскільки за доводами скаржника, викладеними у касаційній скарзі, невикористана сума грошових коштів в зазначеному розмірі перебуває у відповідача, який не заперечує цю обставину і за умовами пункту 6 додаткової угоди зобов`язаний їх повернути на користь позивача.

4.20 Суд першої інстанції, з висновками якого, погодився апеляційний суд виходив з того, що: співвласниками будинку в інтересах яких діє позивач не виконані умови договору щодо повної сплати грошових коштів на виконання узгоджених кошторисів за спірний період, що свідчить про неналежне виконання співвласниками своїх зобов`язань та впливає на можливість компенсації відповідачем грошових коштів по статті видатків кошторисів "Поточний ремонт спільного майна будинку"; за умовами пункту 6 додаткової угоди відповідач має повернути позивачу, як новому управителю будинку, саме невикористані грошові кошти по цій статті видатків, а не заплановані. При цьому суд першої інстанції пославшись на лист від 31.05.2022 уповноваженої особи співвласників будинку Миколи Хориса, який повідомив відповідача про те, що співвласники будинку не заперечують щодо компенсації вартості наданих послуг за рахунок накопичень поточного ремонту будинку, констатував, що визнання боргу співвласниками та узгодження механізму його погашення не суперечить умовам договору та вимогам чинного законодавства, а звернення позивача до суду із цим позовом є проявом суперечливої поведінки.

4.21 Утім, колегія суддів не може погодитися з такими висновками судів та вважає їх передчасними, виходячи з наступного.

4.22 Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

4.23 Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

4.24 Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

4.25 Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

4.26 Норма вказаної статті регулює відносини, коли у боржника існує обов`язок, але строк його виконання не встановлений, тоді такий обов`язок боржник має виконати у семиденний строк від дня пред`явлення кредитором йому вимоги. Ця норма застосовується у договірних відносинах, коли сторони в договорі встановлюють певний обов`язок, але не визначають строк його виконання. У такому випадку кредитор, направляючи вимогу боржнику, повідомляє про готовність прийняти виконання від боржника.

4.27 Подібний правовий висновок викладено у пункті 90 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.02.2024 у справі № 910/3831/22.

4.28 Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

4.29 Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

4.30 Так, суди, вказуючи, що неналежне виконання співвласниками своїх зобов`язань щодо повної сплати грошових коштів на виконання узгоджених кошторисів у заявлений позивачем спірний період, вплинуло на можливість компенсації відповідачем грошових коштів по статті видатків кошторисів "Поточний ремонт спільного майна будинку", помилково ототожнили зобов`язання співвласників щодо сплати відповідачу цих коштів по усім статтям витрат на управління будинку із зобов`язанням відповідача щодо повернення отриманих ним коштів за статтею "Поточний ремонт спільного майна будинку" за цей період, яке виникло у нього на підставі пункту 6 додаткової угоди.

4.31 При цьому у ході розгляду справи, позивач, зокрема, у відповіді на відзив від 07.05.2024 (т.5, а.с.52-56) вказував, що за період з 01.12.2021 по 31.01.2023 відповідач отримавши від співвласників будинку грошові кошти за статтею "Поточний ремонт спільного майна будинку", жодного разу не проводив поточних ремонтних робіт у будинку, компенсації вартості послуг за рахунок цих накопичень співвласникам не здійснював.

4.32 Судами попередніх інстанцій не встановлено обставин виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо здійснення поточних ремонтних робіт у будинку.

4.33 Оскаржувані судові рішення не містять дослідження та оцінки зазначеним вище обставинам у контексті належного виконання відповідачем зобов`язання за пунктом 6 додаткової угоди та вимогою позивача від 15.11.2023 № 010 у семиденний строк від дня її пред`явлення, судами не перевірено правильність обрахунку невикористаних коштів та нарахування на них позивачем інфляційних втрат, трьох відсотків річних.

4.34 Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суди обмежились лише посиланням на лист від 31.05.2022 уповноваженої особи співвласників будинку Миколи Хориса, як на підставу компенсації вартості наданих послуг за рахунок накопичень на поточний ремонт будинку та зміни порядку зарахування коштів на користь погашення боргу за послуги управителя з коштів, що передбачались на поточний ремонт будинку.

4.35 У той же час, суди не з`ясували такої обставини та не перевірили її відповідними доказами, як виконання відповідачем пункту 6 додаткової угоди, з урахуванням листа відповідача від 15.12.2022 про припинення дії договору з 31.01.2023 (т.5, а.с. 63).

4.36 Наведені обставини, які мають вирішальне значення для правильного вирішення спору, а також доводи, на яких ґрунтується позиція учасників справи, залишилися поза межами дослідження судів.

4.37 Помилковим є висновок суду першої інстанції про те, що звернення позивача до суду із цим позовом є проявом суперечливої поведінки, оскільки не перерахуванням позивачем повної суми коштів за встановлених судом обставин справи, та визнання цього факту зазначеною судом особою, не дає правових підстав вважати, що у відповідача відсутній обов`язок повернути позивачу не використані кошти у разі, якщо буде встановлено, що їх невикористання мало місце.

4.38 Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

4.39 Тлумачення змісту статті 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, ця норма права дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

4.40 Наполягаючи на задоволенні позову, заявник вказував, що він надав усі необхідні документи, що дозволяють достеменно встановити виникнення у відповідача обов`язку повернути невикористані грошові кошти, що, як зазначав позивач, є правовою підставою для задоволення позову.

4.41 Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (ч.1). Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права (ч.2). Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5).

4.42 Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають, оскільки не ґрунтуються на засадах верховенства права, тому такі рішення не можна вважати законним і обґрунтованими, у зв`язку із чим судові рішення підлягають скасуванню, а справу належить передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

4.43 З урахуванням доводів, викладених у касаційній скарзі та наведеного вище, касаційна скарга підлягає задоволенню.

4.44 Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід врахувати викладене, всебічно, повно й об`єктивно встановити обставини справи та вирішити спір відповідно до вимог чинного законодавства.

4.45 Згідно приписів статті 129 частини четвертої ГПК України судові витрати у справі підлягають розподілу під час вирішення спору по суті, а оскільки за результатами розгляду касаційної скарги спір у даній справі не вирішено, розподіл судових витрат за результатами розгляду касаційної скарги є передчасним.

Керуючись статтями 240 300 308 310 315 316 317 ГПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ?Новодарницьке? задовольнити.

Постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2025 та рішення Господарського суду міста Києва від 05.05.2025 у справі № 910/2424/24, скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Г. М. Мачульський

Судді Є. В. Краснов

Л. І. Рогач