1. У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
2. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
3. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.
Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
4. Ухвала про заміну сторони виконавчого провадження надсилається (надається) учасникам справи, а також державному виконавцю, приватному виконавцю в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу.
5. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.
Повний текстПриймаємо до оплати
Copyright © 2014-2024 «Протокол». Всі права захищені.
Аналізуйте судовий акт: Підставою для заміни сторони виконавчого провадження є правонаступництво саме у матеріальних правовідносинах на стадії виконання рішення (ВС/КЦС справа № 641/6120/14-ц від 31.03.2021 р.)
У справі, що розглядалась ВС КЦС, кредитор спірних правовідносин (заявник) вибув ще до моменту ухвалення рішення суду по суті спору, отже ВС КЦС вирішив, що у поданій ним заяві, фактично йдеться про заміну неналежного позивача на стадії виконання судового рішення, що не передбачено чинним процесуальним законодавством.
Фабула судового акту: За наслідками часткового задоволення позову заявника апеляційним судом вирішено було усунути позивачу (заявнику) перешкоди у користуванні квартирою та виселити із зазначеного приміщення відповідачів. З метою виконання цього рішення було відкрито виконавче провадження. Згодом, ним же - заявником (стороною виконавчого провадження) - було подано заяву до суду про заміну стягувача у цих виконавчих провадженнях.
Заявник зазначав, що ним було передано спірну квартиру до статутного капітулу юридичної особи, як свій додатковий внесок, відповідно сторона виконавчого провадження підлягає заміні, внаслідок заміни власника спірної квартири, на цю юридичну особу.
Судом першої інстанції заявнику було відмовлено у задоволенні його заяви внаслідок недоведеності переходу права власності юридичній особі на спірну квартиру. Апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції і задовольнив заяву – вказавши про обґрунтованість заяви про заміну сторони ВП і наявності відомостей про зміну власника у відповідних реєстрах, згідно з актом приймання-передачі нерухомого майна як внеску до статутного капіталу.
У зв’язку із незгодою із рішенням суду другої інстанції, відповідачами було подано касаційну скаргу де вони зауважили, що перехід права власності від заявника до юридичної особи, відбувся ще до постановлення того рішення, що наразі виконується. Тобто, на момент ухвалення рішення про виселення відповідачів, заявник – вже не був належним позивачем у справі, бо не був власником квартири. Відповідно – такий не може бути й стягувачем у виконавчому провадженні.
ВС КЦС, частково задовольняючи касаційну скаргу - скасував ухвалу суду першої інстанції (внаслідок неправильних мотивів відмови) та постанову апеляційного суду, а замість них прийняв нове рішення, яким відмовив у заміні сторони виконавчого провадження.
Обґрунтовуючи свої доводи, ВС висловив наступне:
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.
Виходячи зі змісту норм права, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи універсального правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття первісного кредитора з одночасною заміною його новим кредитором.
Отже, у цій справі, ВС КЦС застосовано висновок, що підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва на стадії виконання рішення суду, є правонаступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.
Підставою такого вибуття може бути настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.
Таким чином, необхідно встановити факт вибуття сторони виконавчого провадження та переходу до особи саме матеріальних прав і обов`язків вибулої сторони.
У зв`язку з заміною кредитора - припиняється його статус сторони виконавчого провадження, а отже, заміна сторони - належним кредитором (відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України) - проводиться саме за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник (тобто новою стороною), який отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
Ця позиція узгоджується із правовими позиціями Верховного Суду України, викладених у постанові від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13, Великої Палати Верховного Суду у постанові від 23 січня 2019 року у справі № 803/1273/16 (провадження №11-771ас18) та відповідних висновках Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 09 грудня 2019 року у справі № 2-3627/09 (провадження № 61-16520сво18).
У справі ж, що переглядається, кредитор у спірних правовідносинах вибув ще до моменту ухвалення рішення суду по суті спору, тобто у поданій заяві заявником фактично йдеться про заміну неналежного позивача на стадії виконання судового рішення, що не передбачено чинним процесуальним законодавством.
Аналізуйте судовий акт: Міську раду, яка є засновником комунального підприємства не можна вважати його правонаступником у разі припинення підприємства (ВС/КЦС у справі № 462/421/18 від 04.02.2021)
У цій справі ВС дав відповідь на питання, кого можна вважати правонаступником комунального підприємства у разі його припинення.
Позивач звернувся до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні.
Заяву обґрунтовував тим, що рішенням районного суду задоволено його позов щодо стягнення з комунального підприємства (стоматологічної поліклініки) заборгованості по заробітній платі. На момент звернення із заявою судове рішення залишається не виконаним і виконання його є неможливим з підстав відсутності коштів на рахунках відповідача та прийняттям міською радою рішення про ліквідацію боржника.
Комунальна стоматологічна поліклініка є юридичною особою публічного права, засновником якої є міська рада, уповноваженим органом - управління охорони здоров`я міської ради. Установу було створено для здійснення некомерційної господарської діяльності, а його майно перебуває в комунальній власності та було закріплене за ним на праві оперативного управління; все майно та кошти належать засновнику.
Зважаючи на той факт, що у комунального підприємства відсутнє фінансування і воно знаходиться у стані припинення позивач звернувся до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження боржника, на його засновника – міську раду.
На думку позивача, правовий статус комунального підприємства як самостійної юридичної особи не звільняє державу в особі її державних органів від відповідальності за борги підприємства в розумінні ст. 129 Конституції та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Ухвалою суду першої інстанції про заміну сторони виконавчого провадження у справі задоволено.
Рішенням апеляційного суду ухвалу суду першої інстанції скасовано та відмовлено у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження. Так, апеляційний суд зазначив, що відповідач знаходиться в стані припинення, шляхом приєднання до іншого комунального підприємства, до якого, як правонаступника, переходять усі права та обов`язки, тому підстави для заміни сторони виконавчого провадження на міську раду відсутні.
Позиція ВС: ВС погодився з висновком апеляційного суду, зазначивши, що оскільки міська рада та/чи управління охорони здоров`я департаменту гуманітарної політики міської ради не є правонаступниками прав та обов`язків комунальної стоматологічної поліклініки, яке перебуває в стані припинення (ліквідації) відсутні правові підстави для заміни боржника у виконавчому провадженні.
Відповідно до абз. 1 ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї зі сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Також відповідно до ч. 1 та 2 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань комунальна стоматологічна поліклініка перебуває у стані припинення із 29 листопада 2018 року, процедура припинення юридичної особи не завершена, відомості про правонаступників юридичної особи відсутні.