Приєднуйтесь до нас в соціальних мережах: telegram viber youtube

Стаття 15. Сторони виконавчого провадження

1. Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.

2. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов’язок щодо виконання рішення.

3. За рішеннями про стягнення в дохід держави коштів або вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави, що приймаються судами у справах, які розглядаються в порядку цивільного, адміністративного та господарського судочинства, стягувачем виступає державний орган, за позовом якого судом прийнято відповідне рішення.

4. За рішеннями про стягнення в дохід держави коштів або вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави, прийнятими у справах про адміністративні правопорушення, та за рішеннями, прийнятими у кримінальних провадженнях, стягувачем виступає державний орган, який прийняв відповідне рішення або за матеріалами якого судом прийнято відповідне рішення.

За рішеннями про стягнення судового збору, про накладення штрафу (як засобу процесуального примусу) стягувачем є Державна судова адміністрація України.

{Частину четверту статті 15 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016}

5. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов’язковими тією мірою, якою вони були б обов’язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім’я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ": 

Аналізуйте судовий акт: Підставою для заміни сторони виконавчого провадження є правонаступництво саме у матеріальних правовідносинах на стадії виконання рішення (ВС/КЦС справа № 641/6120/14-ц від 31.03.2021 р.)

У справі, що розглядалась ВС КЦС, кредитор спірних правовідносин (заявник) вибув ще до моменту ухвалення рішення суду по суті спору, отже ВС КЦС вирішив, що у поданій ним заяві, фактично йдеться про заміну неналежного позивача на стадії виконання судового рішення, що не передбачено чинним процесуальним законодавством.

Фабула судового акту: За наслідками часткового задоволення позову заявника апеляційним судом вирішено було усунути позивачу (заявнику) перешкоди у користуванні квартирою та виселити із зазначеного приміщення відповідачів. З метою виконання цього рішення було відкрито виконавче провадження. Згодом, ним же - заявником (стороною виконавчого провадження) - було подано заяву до суду про заміну стягувача у цих виконавчих провадженнях.

Заявник зазначав, що ним було передано спірну квартиру до статутного капітулу юридичної особи, як свій додатковий внесок, відповідно сторона виконавчого провадження підлягає заміні, внаслідок заміни власника спірної квартири, на цю юридичну особу.

Судом першої інстанції заявнику було відмовлено у задоволенні його заяви внаслідок недоведеності переходу права власності юридичній особі на спірну квартиру. Апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції і задовольнив заяву – вказавши про обґрунтованість заяви про заміну сторони ВП і наявності відомостей про зміну власника у відповідних реєстрах, згідно з актом приймання-передачі нерухомого майна як внеску до статутного капіталу.

У зв’язку із незгодою із рішенням суду другої інстанції, відповідачами було подано касаційну скаргу де вони зауважили, що перехід права власності від заявника до юридичної особи, відбувся ще до постановлення того рішення, що наразі виконується. Тобто, на момент ухвалення рішення про виселення відповідачів, заявник – вже не був належним позивачем у справі, бо не був власником квартири. Відповідно – такий не може бути й стягувачем у виконавчому провадженні.

ВС КЦС, частково задовольняючи касаційну скаргу - скасував ухвалу суду першої інстанції (внаслідок неправильних мотивів відмови) та постанову апеляційного суду, а замість них прийняв нове рішення, яким відмовив у заміні сторони виконавчого провадження.

Обґрунтовуючи свої доводи, ВС висловив наступне:

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.

Виходячи зі змісту норм права, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи універсального правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття первісного кредитора з одночасною заміною його новим кредитором.

Отже, у цій справі, ВС КЦС застосовано висновок, що підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва на стадії виконання рішення суду, є правонаступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Підставою такого вибуття може бути настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Таким чином, необхідно встановити факт вибуття сторони виконавчого провадження та переходу до особи саме матеріальних прав і обов`язків вибулої сторони.

У зв`язку з заміною кредитора - припиняється його статус сторони виконавчого провадження, а отже, заміна сторони - належним кредитором (відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України) - проводиться саме за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник (тобто новою стороною), який отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Ця позиція узгоджується із правовими позиціями Верховного Суду України, викладених у постанові від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13, Великої Палати Верховного Суду у постанові від 23 січня 2019 року у справі № 803/1273/16 (провадження №11-771ас18) та відповідних висновках Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 09 грудня 2019 року у справі № 2-3627/09 (провадження № 61-16520сво18).

У справі ж, що переглядається, кредитор у спірних правовідносинах вибув ще до моменту ухвалення рішення суду по суті спору, тобто у поданій заяві заявником фактично йдеться про заміну неналежного позивача на стадії виконання судового рішення, що не передбачено чинним процесуальним законодавством.

Аналізуйте судовий акт: Статус ФОП не впливає на можливість процесуального правонаступництва, борги слід повертати спадкоємцям, а виконавцю їх встановлювати (ВП/ВС у справі № 916/617/17 від 03 листопада 2020 р.)

У даній справі з ФОП на користь міськради стягнуто збитки за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів. На виконання цих рішень судом було видано відповідний наказ, на підставі якого відкрито виконавче провадження.

Пізніше державним виконавцем згідно з п. 3 ч. 1 ст. 39 та ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду у зв`язку зі смертю боржника (ФОП).

Водночас, ч. 1 ст. 15 цього Закону передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

Позиція ВП ВС: Виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи.

Законом передбачена можливість відновлення виконавчого провадження. Так, згідно із частиною першою ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення. Отже, відповідна заміна сторони виконавчого провадження правонаступником може бути здійснена лише у разі скасування постанови виконавця про закінчення такого виконавчого провадження.

З урахуванням наведеного вище, у разі смерті фізичної особи - сторони виконавчого провадження виконавець повинен перевірити, чи допускають відповідні правовідносини правонаступництво, чи ні.

Якщо ж виконавче провадження було закінчене виконавцем, у тому числі у зв`язку зі смертю боржника, і виконавець при цьому не врахував відповідні вимоги чинного законодавства щодо можливого правонаступництва боржника, постанову про закінчення виконавчого провадження можна оскаржити в судовому порядку. У разі задоволення скарги можна вирішувати питання щодо заміни сторони виконавчого провадження правонаступником, у тому числі у зв`язку зі смертю боржника.

Щодо можливості заміни боржника - фізичної особи - підприємця на його правонаступника - фізичну особу.

Фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур за жодних умов не втрачає і не змінює свого статусу фізичної особи, якого вона набула з моменту народження, а лише набуває до нього нової ознаки - підприємця. При цьому правовий статус фізичної особи - підприємця сам по собі не впливає на будь-які правомочності фізичної особи, зумовлені її цивільною право- і дієздатністю, та не обмежує їх.

Ст. 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Наявність у спадкодавця статусу фізичної особи - підприємця не впливає на можливість заміни боржника (як сторони у справі, так і сторони виконавчого провадження) його правонаступником - фізичною особою.

0
Коментарів
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.

Популярні судові рішення
Популярні події
ЕСПЧ
Назва події
Завантаження основного зображення
Вибрати зображення
Текст опис події:
0