1. Виконання рішень про конфіскацію майна здійснюється органами державної виконавчої служби в порядку, встановленому цим Законом.
2. Реалізація конфіскованого майна здійснюється в порядку, встановленому цим Законом.
3. Розпорядження конфіскованим майном та майном, яке не підлягає реалізації, здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.
Повний текстПриймаємо до оплати
Copyright © 2014-2026 «Протокол». Всі права захищені.
page
youtube
Аналізуйте судовий акт: Належним відповідачем за позовом про зняття арешту з майна, де арешт було накладено для забезпечення конфіскації чи стягнення майна на користь держави, є відповідний територіальний орган Державної податкової служби України. (ВС КЦС №676/5247/24 від 16.07.2026 р.)
У цій справі, Позивач хотіла прийняти спадщину після смерті свого чоловіка, а саме - квартиру, приватизовану ними у січні 1997 року. Як дружина та спадкоємець першої черги за законом вона звернулась із заявою про прийняття спадщини, але їй повідомили, що на квартиру накладено арешт, який зареєстрований на підставі ухвали суду від 04 жовтня 1996 року. За цим вироком 1996 року її сина (який не був власником квартири) засуджено за частиною другою статті 140 КК України (за старим кодексом це була крадіжка) з конфіскацією майна, належного їм на праві власності. Сир помер у 2001 році. Жінка пояснювала, що накладення арешту на квартиру є необґрунтованим і таким що порушує її право на володіння та розпорядження майном, тому просила зняти арешт, який накладено на квартиру. Читати повністю