Приєднуйтесь до нас в соціальних мережах: telegram viber youtube

Стаття 27. Виконавчий збір

1. Виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

2. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

{Частина друга статті 27 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2475-VIII від 03.07.2018}

3. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

4. Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

За виконавчими документами про стягнення аліментів за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців, державний виконавець нараховує виконавчий збір із заборгованості зі сплати аліментів. У подальшому державний виконавець зобов’язаний нараховувати виконавчий збір щомісяця у розмірі, визначеному частиною другою цієї статті, залежно від розміру простроченого щомісячного аліментного платежу. Постанова про стягнення виконавчого збору за виконавчими документами про стягнення аліментів виноситься державним виконавцем після погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі або у разі повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження на підставі розрахунку про його нарахування.

Стягнутий виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

{Частина четверта статті 27 в редакції Закону № 2475-VIII від 03.07.2018}

5. Виконавчий збір не стягується:

1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;

{Пункт 1 частини п'ятої статті 27 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2475-VIII від 03.07.2018}

2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;

3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень";

4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону;

5) у разі виконання рішення приватним виконавцем;

6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

{Частину п'яту статті 27 доповнено пунктом 6 згідно із Законом № 1730-VIII від 03.11.2016}

6. У разі наступних пред’явлень державному виконавцю до виконання виконавчого документа виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута під час попереднього виконання.

7. У разі закінчення виконавчого провадження у зв’язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.

{Частина сьома статті 27 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2475-VIII від 03.07.2018}

8. Під час передачі виконавчого документа від органу державної виконавчої служби приватному виконавцю виконавчий збір не стягується, якщо він не був стягнутий на момент передачі.

У разі стягнення частини виконавчого збору на момент передачі виконавчого документа приватному виконавцю стягнута частина виконавчого збору поверненню не підлягає.

9. Виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ": 

Аналізуйте судовий акт: Для уникнення виконавчого збору слід оскаржувати постанову про стягнення САМЕ виконавчого збору, а не постанову про відкриття виконавчого провадження (ВС /КАС у справі справа № 360/4369/19 від 26 серпня 2020 р.)

Виконавчий збір штука неприємна. Особливо для добросовісного боржника.

У попередньому ЗУ «Про виконавче провадження» від 1999 року боржнику після відкриття виконавчого провадження, а саме отримання ним відповідної постанови, надавався строк на добровільне виконання рішення суду до 7 днів, а по деяким рішенням суду до 14 днів.

Діючий закон «Про виконавче провадження» такої можливості не передбачає. Боржник повинен встигнути добровільно виконати рішення суду у період часу між датою вступу рішення суду в законну силу та датою винесення постави про відкриття виконавчого провадження. Інакше виконавчий збір – за майновими вимогами 10 % від суми стягнення.

Так , відповідно до ст. 27 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець разом із відкриттям виконавчого провадження, тобто винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження на підставі заяви стягувача, відразу виносить постанову про стягнення виконавчого збору.

У цій справі після відкриття виконавче провадження тривало рік. У підсумку на підставі ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» у зв’язку із отриманням заяви від стягувача державний виконавець виніс постанову про повернення виконавчого документу.

Проте залишилося питання виконавчого збору, який стягується в бюджет. Ціна питання – майже 1 мільйон доларів. Після повернення виконавчого документу стягувачу д/в виокремив постанову про стягнення виконавчого збору в окреме виконавче провадження, тобто виніс постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання постави про стягнення виконавчого збору.

Чомусь саме цю постанову д/в вирішив оскаржувати боржник, який звернувся до адміністративного суду із вимогою про визнання її протиправною та скасування. Але це була помилка.

Суди трьох інстанцій відмови у задоволенні позову. ВС підкреслив, що в таких випадках слід оскаржувати САМЕ постанову про стягнення виконавчого збору і дійсно окремим позовом за правилами адміністративного судочинства.

Аналізуйте судовий акт: У виконавчому провадженні щодо виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір НЕ стягується, якщо таке рішення НЕ може бути виконане без участі боржника (СУД у справі № 802/354/17-а від 20.06.2017р.)

Постанова адміністративного суду апеляційної інстанції із серії «ми вже давно загрались з правами та забули про обов’язки». Скасовуючи відмовне рішення суду першої інстанції та ухвалюючи постанову про скасування постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору апеляційний суд мабуть зовсім забувся, що рішення суду, особливо рішення суду немайнового характеру, повинні виконуватись боржником ДОБРОВІЛЬНО у встановлений д/в строк у постанові про відкриття виконавчого провадження.

Так, судом у справі ухвалене рішення, яке набрало законної сили, про зобов’язання органу поліції видати позивачу довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з урахуванням вимог Постанови КМУ №988. І чому би органу поліції ДОБРОВІЛЬНО не видати таку довідку стягувачу ще до його звернення у виконавчу службу та відкриття виконавчого провадження. Це його прямий обов’язок, який не потребує бюджетних коштів. Ні – цього не відбувається.

Надалі державний виконавець відкриває виконавче провадження, надає строк на добровільне виконання рішення та попереджає боржника, що у випадку невиконання з нього буде стягнутий виконавчий збір на підставі ч.3 ст. 27 ЗУ «Про виконавче провадження» в сумі 12 800,00 грн. Проте, замість того щоб видати стягувачу довідку, боржник починає оскаржувати стягнення виконавчого збору і пропускає строк на добровільне виконання.

Звичайно така дурня притаманна державним службовців мабуть буде завжди. Водночас ця дурня всіляко заохочується судами, які ухвалюють подібні рішення.

Суд апеляційної інстанції правильно зазначає, що обов’язковими умовами для стягнення виконавчого збору є фактичне виконання судового рішення та вжиття виконавцем заходів примусового виконання рішень. Проте, не враховує, що при примусовому виконанні немайнових рішень, які можуть бути виконані лише боржником саме накладення на боржника штрафів в порядку, передбаченому ст. 75, 76 ЗУ «Про виконавче провадження» і є єдиними примусовими заходами, які може вчинити державний виконавець у такому випадку.

Натомість, суд приходить до парадоксального висновку, що якщо рішення немайнового характеру неможливо виконати без участі боржника, державний виконавець жодних примусових заходів не здійснює, тому немає підстав для стягнення виконавчого збору. І це незважаючи на ч.3, ст. 27 ЗУ «Про виконавче провадження». На практиці отримавши таке рішення суду апеляційної інстанції орган поліції звичайно не видасть довідку стягувачу, і рішення суду не буде боржником виконане взагалі.

0
Коментарів
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.

Популярні судові рішення
ЕСПЧ
Назва події
Завантаження основного зображення
Вибрати зображення
Текст опис події:
0