Приєднуйтесь до нас в соціальних мережах: telegram viber youtube

Стаття 296. Хуліганство

1. Хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, -

карається штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п'яти років.

2. Ті самі дії, вчинені групою осіб, -

караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на строк до чотирьох років.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони були вчинені особою, раніше судимою за хуліганство, чи пов'язані з опором представникові влади або представникові громадськості, який виконує обов'язки з охорони громадського порядку, чи іншим громадянам, які припиняли хуліганські дії, -

караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.

4. Дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, якщо вони вчинені із застосуванням вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, -

караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

{Стаття 296 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3075-III від 07.03.2002, № 721-VII від 16.01.2014 - втратив чинність на підставі Закону № 732-VII від 28.01.2014; із змінами, внесеними згідно із Законом № 767-VII від 23.02.2014}

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ": 

Аналізуйте судовий акт: Наявність неприязних стосунків між винною особою та потерпілим свідчить про ВІДСУТНІСТЬ у діях засудженого хуліганства (ВС/ККС у справі № 720/990/18 від 18.06.2020)

Диспозицією статті 296 Кримінального кодексу України передбачено кримінальну відповідальність за Хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом. Отже, як вбачається із наведеного об’єктом вказаного злочину є саме громадський порядок. При цьому умисел винної особи має бути спрямований саме на його порушення (безпричинне нанесення тілесних ушкоджень, дії, які спричинили роботу організацій, установ та підприємств тощо).

Однак на практиці часто досить важко відрізнити випадки коли особа вчинила саме хуліганство, а не інший злочин, наприклад, нанесла потерпілому легкі тілесні ушкодження.

У даній справі особу було засуджено за ч. 3 ст. 15, п.7 ч. 2 ст. 115 КК України за те, що вона із заздалегідь заготовленим колючо-ріжучим предметом для нанесення тілесних ушкоджень у приміщенні пункту реалізації державних лотерей підійшов до потерпілої, яка там працювала та, грубо порушуючи громадський порядок, демонструючи явну неповагу до суспільства, з особливою зухвалістю, нехтуючи загальнолюдськими правилами співжиття і нормами моралі, безпричинно, реалізуючи свій злочинний намір на умисне заподіяння смерті потерпілої з хуліганських мотивів, завдав їй удар заздалегідь заготовленим уламком цегли в задню праву частину голови та в послідуючому один удар кулаком в обличчя, від чого потерпіла впала на підлогу. Продовжуючи порушувати громадський порядок, реалізуючи злочинний намір на заподіяння смерті потерпілої з хуліганських мотивів, колючо-ріжучим предметом, а саме лезом ножа, завдав ряд ударів в область розташування життєво-важливих органів, заподівши їй легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

При цьому місцевий суд в частині вчинення засудженим хуліганства останнього виправдав.

Апеляційний суд із такою кваліфікацією дій засудженого погодився.

Проте, прокурором як на вирок районного суду так і на ухвалу апеляційного суду було подано касаційну скаргу, яку вмотивовано тим, що рішення про виправдання за ч. 4 ст. 296 КК України є необґрунтованим, оскільки потерпіла стала випадковою жертвою, привід помститись за те, що вона підсипала в каву невідому речовину, є малозначним, діями винної особи було зупинено роботу закладу на 4 години і вони були спрямовані саме на порушення громадського порядку та вчинені з мотивів явної неповаги до суспільства.

Касаційний кримінальний суд із такими доводами прокурора не погодився і його скаргу залишив без задоволення.

Приймаючи таке рішення ККС зазначив, що суди попередніх інстанцій законно та обґрунтовано вказали у своїх рішеннях про те, що дії обвинуваченого були направлені з мотивів помсти лише проти потерпілої потерпілої, у нього не було умислу та ним не вчинено дій, які б утворювали об`єктивну сторону хуліганства, громадський порядок не був порушений, у залі закладу нікого не було, неправомірні дії в часі були динамічними і нетривалими та не мали хуліганського мотиву, у судовому засіданні не встановлено достатніх доказів про наявність в діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

Для юридичної оцінки діяння за ст. 296 КК України обов`язковим є поєднання ознак об`єктивної сторони цього злочину у виді грубого порушення громадського порядку, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, і суб`єктивної сторони, зокрема, мотиву явної неповаги до суспільства.

За відсутності відповідного мотиву, коли застосування насильства зумовлене неприязними стосунками з потерпілим і прагненням завдати шкоди конкретній особі з особистих спонукань, сам собою факт вчинення протиправних дій у громадському місці в присутності сторонніх осіб не дає достатніх підстав для кваліфікації їх як хуліганства.

Згідно матеріалів цієї справи засуджений показав, що завдав ударів потерпілій з мотивів помсти, оскільки вона підсипала якусь речовину йому в каву. При цьому відповідно до встановлених судом першої інстанції фактичних обставин, які не оспорюються в касаційній скарзі, засуджений діяв лише щодо потерпілої, в приміщенні пункту розповсюдження державних лотерей відвідувачів не було, його дії були динамічними і нетривалими, а тому в його діях склад злочину, передбачений ч. 4 ст. 296 КК України був відсутнім.

Аналізуйте судовий акт: ВС/Велика Палата: Сам собою факт вчинення протиправних дій у громадському місці в присутності сторонніх осіб не дає достатніх підстав для кваліфікації їх як хуліганства (ВС/ВП від 03.07.2019, справа № 288/1158/16-к)

03 липня 2019 року Великою Палатою Верховного Суду у справі № 288/1158/16-к ухвалено постанову, в якій судом наведено кілька висновків щодо застосування норм кримінального матеріального та процесуального законодавства.

Перш за все, судом надано суттєвий опис розмежування кваліфікації діяння між хуліганством та завданням умисного тілесного ушкодження:

«14. З урахуванням зазначеного дії, що супроводжувалися погрозами вбивства, завданням побоїв, заподіянням тілесних ушкоджень, обумовлені особистими неприязними стосунками, підлягають кваліфікації за статтями КК, що передбачають відповідальність за злочини проти особи. Як хуліганство зазначені дії кваліфікують лише в тих випадках, коли вони були поєднані з очевидним для винного грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.

15. Таким чином, для юридичної оцінки діяння за статтею 296 КК обов`язковим є поєднання ознак об`єктивної сторони цього злочину у виді грубого порушення громадського порядку, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, і суб`єктивної сторони, зокрема, мотиву явної неповаги до суспільства.

За відсутності відповідного мотиву, коли застосування насильства зумовлене неприязними стосунками з потерпілим і прагненням завдати шкоди конкретній особі з особистих спонукань, сам собою факт вчинення протиправних дій у громадському місці в присутності сторонніх осіб не дає достатніх підстав для кваліфікації їх як хуліганства».

Також в постанові наведено інші висновки щодо застосування норм права, зокрема:

- вузьке та широке поняття «закон» в контексті КК України (п. 55-72 постанови), зокрема його ст. 263 (незаконне поводження зі зброєю). Судом надано тлумачення формулюванню: «передбаченим законом дозволом» на поводження зі зброєю»;

- врахування судом активного сприяння розкриттю злочину як обставини, що пом`якшує покарання (п. 77 постанови). Суд зазначив про те, що під активним сприянням розкриттю злочину розуміють дії винної особи, спрямовані на надання органам досудового розслідування і суду допомоги у з`ясуванні дійсних обставин справи, які ще не були відомі цим органам. Саме лише визнання власної винуватості під тиском зібраних доказів і підтвердження інформації, вже встановленої компетентними органами з інших джерел, не є активним сприянням у розкритті злочину;

- з процесуальних питань врахування позиції потерпілого у випадку перекваліфікації діяння на злочин приватного обвинувачення (п. 88-91 постанови).

Аналізуйте судовий акт: Хуліганство – ч.4 ст. 296 КК України: що таке предмет спеціально пристосований або заздалегідь заготовлений для нанесення тілесних ушкоджень – роз’яснення (ВС/ККС у справі № 749/1092/16-к від 12 березня 2019 р.)

Насправді хуліганство складна річ з точки зору кваліфікації. Ця постанову ВС можна назвати фундаментальною у відношенні частини 4, ст. 296 КК України – «Хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом вчинене із застосуванням вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень»

Яким чином суду слід визначити кваліфікуючу ознаку злочину - предмет заздалегідь заготовлений для нанесення тілесних ушкоджень?

ВС надає чітке роз’яснення з цього приводу. Спеціально пристосованими для нанесення тілесних ушкоджень слід визнавати предмети, пристосовані винною особою для цієї мети наперед або під час вчинення хуліганських дій. Заздалегідь заготовленими для нанесення тілесних ушкоджень є предмети, які хоча і не піддавались будь-якому попередньому обробленню, але були спеціально підготовлені винним для вказаної цілі та об'єктивно можуть бути використані для нанесення тілесних ушкоджень.

В цій справі обвинувачений взяв вдома і використав як «заготовлений предмет» палицю бабусі для ходьби, яка була обладнана металевим штирем. Обвинувачений дочекався у під’їзді потерпілого та серед іншого наніс йому удари палицею та, завдяки металевому штирю, завдав тілесні ушкодження. І хоча палиця бабусі спеціально не пристосовувалася обвинуваченим для нанесення ударів, на приклад штир не заточувався, все одно слід вважати такий предмет кваліфікуючою ознакою ч. 4 ст. 296 КК України.

У своїй постанові суд касаційної інстанції цитує Пленум ВСУ від 22 грудня 2006 року № 10 «Про судову практику в справах про хуліганство» : вирішуючи питання щодо наявності в діях винної особи вказаної кваліфікуючої ознаки хуліганства, слід ураховувати, що вона має місце лише в тих випадках, коли винний за допомогою названих предметів заподіяв чи намагався заподіяти тілесних ушкоджень або коли використання цих предметів під час вчинення хуліганських дій створювало реальну загрозу для життя чи здоров'я громадян.

Тому оскільки потерпілий отримав тілесні ушкодження – палиця бабусі на жаль стала знаряддям хуліганства.

Аналізуйте судовий акт: Для кваліфікації дій особи за ст. 296 КК обов'язковим є наявність умисла винного саме на порушення громадського порядку (№ 5-17кс12 від 04.10.2012)

Єдине рішення ВСУ у якому ґрунтовно проаналізовано проблематику кваліфікації дій за ст. 296 КК України(Хуліганство).

За вироком суду особу засуджено за те, що він у вечірній час з метою відігнати бродячих собак здійснив постіріл із пістолета, спорядженого гумовими кулями чим порушив спокій і відпочинок жителів вулиці, які стали роботи йому зауваження.

У відповідь на це засуджений почав лаятись на їх адресу нецензурною лайкою та провокувати бійку. Після цього винна особа зробила постріл із вказаного пістолета у бік одного з потерпілих чим спричинив останньому тілесні ушкодження та намагався вистрілити в іншого потерпілого.

За такі дії його було засуджено за ч. 4 ст. 296 КК України. З таким рішенням погодився і ВССУ.

У своїй заяві до ВСУ засуджений поставив питання про закриття справи стосовно нього у зв'язку із відутністю у його діях складу злочину, оскільки конфлікт між ним та потерпілими виник на ґрунті особистих неприязних стосунків, постріл з пістолета стався випадково під час обопільної штовханини із потерпілим, в процесі якої він упав і, коли вдарився об тверду поверхню, мимоволі натиснув на курок пістолета, який в момент падіння тримав у руці. Ці обставини, на переконання заявника, виключають кваліфікацію його дій за ознаками хуліганства.

В свою чергу ВСУ відмовляючи у задоволенні цієї заяви зазначив, що диспозиція ст. 296 КК України визначає обсяг суспільних відносин, які охороняються їх дією, й водночас визначають умови, характер, підстави застосування заходів примусу до суб’єктів, які порушили встановлений ними обов’язок утримуватися від учинення дій певного змісту.

Об’єктом захисту цих норм є громадський порядок, який слід розуміти як стан суспільних відносин, що виник, сформувався, змінюється та існує під впливом дії правових норм (значною мірою), моральних засад, звичаїв, етичних правил, традицій, інших позаюридичних чинників і знаходить свій вияв (відображається) у безпечності громадського спокою, охороні здоров’я, честі та гідності людини, її прав та свобод, зокрема, права на відпочинок, усталених правил співжиття, комунікації (спілкування), у поведінці в побуті, у повазі і ставленні членів спільноти один до одного, у нормальному функціонуванні органів державної влади, місцевого самоврядування, різних установ, організацій, громадських об’єднань, інших інституцій, які займаються корисною суспільною діяльністю.

В основі відмежування хуліганства від злочинів проти здоров’я, крім інших ознак, перебувають об’єкт злочину, який значною мірою визначає правову природу (характер) кожного із цих діянь та їхню суспільну небезпечність, і така ознака суб’єктивної сторони злочину, як його мотив.

Хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок та інші зазначені вище об’єкти захисту. Зміст та спрямованість цього діяння висновуються із характеру дій особи, яка їх вчиняє, а також із стосунків, які склалися між такою особою та потерпілим.

Аналізуйте судовий акт: Вирок за ст. 296 КК: Чи являється викручування штатної дросельної втулки з каналу ствола переробкою його в бойову зброю? Виявляється, що ні? (Івано-Франківський міський суд, суддя Болюк І.І.)

Суд не бере до уваги та відкидає, як доказ висновок експерта ОСОБА_17 від 26.06.2013 року №147 (Т.2 а.с.157-161) та покази самого експерта ОСОБА_17, який підтримав даний висновок, оскільки він в повній мірі та належними чином спростований висновком №1780/1781 балістичної комісійної експертизи, згідно якого, газовий пістолет «ПГШ-10» серійний номер НОМЕР_3 не є вогнепальною зброєю. Вищевказаний газовий пістолет виготовлений заводським способом, ознак стороннього втручання в конструкцію з метою зміни цільового використання не має. Причиною, яка дозволяє вкрутити штатну дросельну втулку з каналу ствола є не переробка саморобним способом пістолета у вогнепальну зброю, а конструктивні особливості виготовлення пістолету заводом виробником, які дозволяють проводити постріли, як патронами спорядженими газовою сумішшю подразнюючої дії (з вкрученою дросельною втулкою), так і патронами спорядженими гумовими кулями (при вкрученій втулці), але не бойовими патронами (боєприпасами). Конструктивна особливість пістолета призначеного для відстрілу патронів нелетальної дії декількох видів, не є підставою відносити його до вогнепальної зброї.

Видалення експертом, під час проведення первинної експертизи, з каналу ствола пістолета Шмайсер «ПГШ-10» серійний номер НОМЕР_4 дросельної втулки, не призвело до втрати його властивостей як газового пістолета (постріли газовими патронами проводити з нього можливо), але дозволили його використання для стрільби іншими патронами нелетальної дії - споряджених гумовими кулями.

З пістолета «ПГШ-10» НОМЕР_5 калібру 9 мм після останньої чистки та змазки проводилась стрільба, як з вкрученою вставкою (дросельною втулкою) так і без неї. Для цього були використані патрони, спорядженні свинцевим снарядом і набоями спорядженими речовинами сльозоточивої та подразливої дії (Т.3 а.с.217-222).

0
Коментарів
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярні судові рішення
ЕСПЧ
Назва події
Завантаження основного зображення
Вибрати зображення
Текст опис події:
0