Головна Сервіси для юристів ... Закони Кримінальний кодекс України Стаття 32. Повторність кримінальних правопорушень

Стаття 32. Повторність кримінальних правопорушень

Кримінальний кодекс України (ЗМІСТ) Інши кодекси
  • 16532

    Переглядів

  • 16532

    Переглядів

  • Додати в обране

    1. Повторністю кримінальних правопорушень визнається вчинення двох або більше кримінальних правопорушень, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини цього Кодексу.

    2. Повторність, передбачена частиною першою цієї статті, відсутня при вчиненні продовжуваного кримінального правопорушення, яке складається з двох або більше тотожних діянь, об'єднаних єдиним кримінально протиправним наміром.

    3. Вчинення двох або більше кримінальних правопорушень, передбачених різними статтями цього Кодексу, визнається повторним лише у випадках, передбачених в Особливій частині цього Кодексу.

    4. Повторність відсутня, якщо за раніше вчинене кримінальне правопорушення особу було звільнено від кримінальної відповідальності на підставах, установлених законом, або якщо судимість за це кримінальне правопорушення було погашено або знято, а також після відбуття покарання за вчинення кримінального проступку.

    {Стаття 32 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2617-VIII від 22.11.2018 }

    Попередня

    33/567

    Наступна
    Додати в обране
    КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

    Аналізуйте судовий акт: При розгляді різних кримінальних проваджень стосовно однієї особи повторність має місце лише у разі постановлення щодо особи обвинувального вироку за тотожний чи однорідний злочин в іншому кримінальному провадженні (ВС/ОП ККС у справі №591/4366/18)

     За нормами ст. 32 КК України повторністю кримінальних правопорушень визнається вчинення двох або більше кримінальних правопорушень, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини цього Кодексу.

    У запропонованому до уваги судовому рішенні Об’єднана палата Касаційного кримінального суду висвітлила свою позицію щодо підстав застосування кваліфікуючої ознаки «повторність» при розгляді справ стосовно однієї і тієї ж особи у різних кримінальних провадженнях.

    У даній справі особу було засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України.

    Справа переглядалась апеляційним судом, але вирок суду залишився без зміни.

    На вирок районного суду та ухвалу суду апеляційної інстанції стороною захисту було подано касаційну скаргу, яку вмотивовано тим, що у провадженні іншого суду перебуває інше кримінальне провадження стосовно засудженого за ч. 1 ст. 185 КК України за яким обвинувальний вирок не постановлено. Отже за відсутності обвинувального вироку, який набрав законної сили, не дає підстав кваліфікувати дії винної особи в цьому кримінальному провадженні за ч. 2 ст. 186 КК України за кваліфікуючою ознакою «повторно», а тому у касаційного суду є усі підстави перекваліфікувати дії засудженого на ч. 1 ст. 186 КК України та пом`якшити призначене покарання.

    Об’єднана палата Касаційного кримінального суду погодилась з такими доводами адвоката та його скаргу задовольнила.

    Приймаючи таке рішення ОП ККС у своїй постанові зазначила, що виходячи з аналізу норм ч.ч. 1, 3 ст. 32 КК України сам факт вчинення злочину не вперше утворює повторність без постановлення обвинувального вироку суду стосовно особи лише у випадку, коли такий факт розслідується органом досудового слідства чи розглядається судом з іншим епізодом тотожного або однорідного злочину в одному кримінальному провадженні. Тобто лише за умов, коли суд безпосередньо досліджує докази та у вироку встановить доведеність винуватості особи одночасно за всіма епізодами кримінальних правопорушень, які інкриміновані обвинуваченому. Оскільки доведеність чи недоведеність вини у першому епізоді встановлюється судом і лише одночасний розгляд судом в одному кримінальному провадженні першого епізоду, що утворює повторність, і наступного, який кваліфікується як повторний.

    У різних кримінальних провадженнях стосовно однієї і тієї ж особи підставою для кваліфікації дій особи за ознакою повторно є не факт обвинувачення її у вчиненні злочину за першим епізодом (без постановлення обвинувального вироку), а саме факт постановлення стосовно неї обвинувального вироку у іншому кримінальному провадженні за епізодом, що дає підстави кваліфікувати її дії з урахуванням повторності.

    Отже повторність, за відсутності обвинувального вироку суду стосовно особи за раніше вчинений злочин має місце лише тоді, якщо такі епізоди розглядаються судом в одному кримінальному провадженні, що узгоджується з положеннями ст. 62 Конституції України та відповідає принципу non bis in idem.

     

    logo

    Юридичні застереження

    Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

    Повний текст