Головна Сервіси для юристів ... Закони Кримінальний кодекс України Стаття 143. Порушення встановленого законом порядку трансплантації анатомічних матеріалів людини Стаття 143. Порушення встановленого законом порядк...

Стаття 143. Порушення встановленого законом порядку трансплантації анатомічних матеріалів людини

Кримінальний кодекс України (ЗМІСТ) Інши кодекси
  • 26428

    Переглядів

  • 26428

    Переглядів

  • Додати в обране

    1. Умисне порушення встановленого законом порядку застосування трансплантації анатомічних матеріалів людини, що спричинило істотну шкоду здоров’ю потерпілого, -

    карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

    2. Вилучення у людини шляхом примушування або обману її анатомічних матеріалів з метою їх трансплантації -

    карається позбавленням волі на строк до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

    3. Дії, передбачені частиною другою цієї статті, вчинені щодо особи, яка перебувала в безпорадному стані або в матеріальній чи іншій залежності від винного, -

    караються позбавленням волі на строк від п’яти до семи років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

    4. Незаконна торгівля анатомічними матеріалами людини -

    карається позбавленням волі на строк до п’яти років.

    5. Дії, передбачені частинами другою, третьою чи четвертою цієї статті, вчинені за попередньою змовою групою осіб, або участь у транснаціональних організаціях, які займаються такою діяльністю, -

    караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

    {Стаття 143 в редакції Закону № 2427-VIII від 17.05.2018 ; із змінами, внесеними згідно із Законами № 2617-VIII від 22.11.2018 , № 418-IX від 20.12.2019 , № 3233-IX від 13.07.2023 }

    Попередня

    172/575

    Наступна
    Додати в обране
    1. Порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини -

    карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів гро­мадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

    1. Вилучення у людини шляхом примушування або обману її органів або тканин з метою їх трансплантації -

    карається обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

    1. Дії, передбачені частиною другою цієї статті, вчинені щодо особи, яка перебу­вала в безпорадному стані або в матеріальній чи іншій залежності від винного, -

    караються обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

    1. Незаконна торгівля органами або тканинами людини -

    карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.

    1. Дії, передбачені частинами другою, третьою чи четвертою цієї статті, вчи­нені за попередньою змовою групою осіб, або участь у транснаціональних орга­нізаціях, які займаються такою діяльністю, -

    караються позбавленням волі на строк від п’яти до семи років з позбавленням права обіймати певні посади і займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

    1. Безпосереднім об’єктом незаконної трансплантації є суспільні відносини, які забезпечують життя і здоров’я донора й реципієнта, а також тілесну недоторканність особи у сфері трансплантації органів або тканин людини.
    2. Предметом злочинів, передбачених ст. 143 КК, є органи або тканини людини. Під органами людини слід розуміти певною мірою відокремлену частину цілого ор­ганізму, яка виконує одну або кілька специфічних функцій. Наприклад: шлунок, пе­чінка, нирки, сечовий міхур, стравохід, гортань тощо. Законодавством визначено Перелік органів людини, дозволених до вилучення у донора-трупа, затверджений наказом МОЗ від 25 вересня 2000 р. № 226 (ОВУ. - 2000. - № 42. - Ст. 1804). Ткани­нами людини є система клітин і безклітинних структур, які характеризуються спіль­ністю розвитку, будови та специфічних функцій. Наприклад: фаланги пальців, веноз­ні судини, клапани серця, слухові кісточки, барабанна перетинка, шкіра, рогівка тощо. У даному випадку законодавством також встановлено Перелік анатомічних утворень, тканин, компонентів та фрагментів і фетальних матеріалів, дозволених до вилучення у донора-трупа і мертвого плоду людини, затверджений наказом МОЗ від 25 вересня 2000 р. № 226 (ОВУ. - 2000. - № 42. - Ст. 1804).
    3. З об’єктивної сторони злочин, передбачений ч. 1 ст. 143 КК, виражається в по­рушенні встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини. Диспозиція цієї статті належить до бланкетних і для встановлення характеру пору­шення необхідно звертатись до нормативних актів, які регламентують порядок тран­сплантації, зокрема, до Основ законодавства про охорону здоров’ я від 10 листопада 1992 р. (ВВРУ. -1993. - № 4. - Ст. 19), Закону України «Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людини» від 16 липня 1999 р. (ВВРУ. -1999. - № 41. - Ст. 377) та інших нормативних актів.
    4. Трансплантація - це спеціальний метод лікування, який являє собою медичну операцію з вилучення органів або тканин у донора і пересадку їх реципієнту на умо­вах і в порядку, визначеному законодавством України. Донором є особа, у якої за життя або після її смерті вилучено анатомічні матеріали для трансплантації, а реци­пієнтом - особа, для лікування якої застосовується трансплантація. Трансплантація є двоєдиною операцією, при якій життя чи здоров’я реципієнта рятується за рахунок заподіяння шкоди здоров’ю іншої людини або шляхом пересадки анатомічних мате­ріалів від мертвої людини. Складниками цієї операції є вилучення трансплантата у донора і його пересадка реципієнту. Таким чином, незаконна трансплантація завжди вчиняється стосовно донора або реципієнта.
    5. Залежно від адресата, щодо якого порушується порядок трансплантації, доціль­но виділити три групи кримінально караних діянь, які входять до об’ єктивної сторони злочину, передбаченого ч. 1 ст. 143 КК.

    Перша група - порушення порядку трансплантації, вчинені щодо реципієнта:

    1. здійснення трансплантації без необхідних медичних показань консиліуму лікарів;
    2. здійснення трансплантації без попереднього надання реципієнту повної, об’єктивної інформації про майбутнє оперативне втручання; 3) здійснення трансплантації без по­переднього отримання від реципієнта згоди на дане оперативне втручання; 4) здійснен­ня трансплантації анатомічних матеріалів людини в закладах охорони здоров’ я, науко­вих установах чи інших організаціях, які не мають права проводити такі оперативні втручання; 5) трансплантація реципієнту органів або тканин, які заборонено переса­джувати, тощо.

    Друга група - порушення порядку трансплантації, які вчинені щодо тіла померлої особи, яке використовується як донор анатомічних матеріалів. Такими діяннями є:

    1. вилучення органів або тканин у донора-трупа без отримання згоди на такі дії; 2) ви­лучення у донора-трупа органів або тканин, які заборонено вилучати; 3) порушення принципу колегіальності при констатації смерті, вилученні органів або тканин у до- нора-трупа; 4) вилучення анатомічних матеріалів у донора-трупа особою, яка перебу­вала у складі консиліуму лікарів із констатації факту смерті цього донора, тощо.

    Третя група - порушення порядку трансплантації, вчинені щодо живого донора. До них необхідно віднести такі діяння, як: 1) вилучення органів або тканин у живого до­нора без попереднього надання йому об’єктивної інформації, яка стосується вилучення фрагментів людського організму; 2) вилучення органів або тканин у живого донора без попередньої згоди на таке вилучення; 3) вилучення трансплантатів без висновку конси­ліуму лікарів; 4) вилучення у донора органів або тканин, які заборонено вилучати;

    1. вилучення органів або тканин в осіб, у яких заборонено їх вилучати, тощо.

    Наведені порушення порядку трансплантації можуть бути вчинені як шляхом дії, так і бездіяльності, встановлення яких є моментом закінчення цього злочину.

    1. Суб’єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 143 КК, характеризується прямим умислом або злочинною недбалістю.
    2. Суб’єктом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 143 КК, може бути лише медичний працівник, який, здійснюючи діяльність, пов’язану з трансплантацією органів або тканин людини, порушує порядок її проведення.
    3. У частині 2 ст. 143 КК встановлено відповідальність за вилучення у людини шля­хом примушування або обману її органів або тканин з метою трансплантації. Вилучення анатомічних матеріалів - це процес хірургічного або іншого оперативного втручання в організм людини і позбавлення її органу або тканини. Таке втручання можливе лише шляхом активної поведінки. Примушування - це дії, які полягають у застосуванні до по­тенційного донора фізичного насильства (нанесення ударів, побоїв, мордування, позбав­лення волі, заподіяння легких, середньої тяжкості, тяжких тілесних ушкоджень тощо) і/або психічного насильства (погроза фізичного насильства над донором чи близькими йому особами або погроза позбавлення їх життя, знищення або пошкодження майна, роз­голошення відомостей, які донор бажав зберегти у таємниці тощо), вчинені з метою по­дальшого вилучення у донора органів або тканин для трансплантації. Обман - це повідо­млення неправдивих відомостей або неповідомлення, замовчування тих відомостей, які особа зобов’язана була повідомити потенційному донору, з метою спонукати його пого­дитися на вилучення у нього анатомічних матеріалів для подальшої трансплантації.
    4. Частина 3 ст. 143 КК передбачає відповідальність за дії, передбачені ч. 2 ст. 143 КК, вчинені щодо особи, яка перебувала в безпорадному стані або в матеріальній чи іншій залежності від винного. Безпорадний стан донора може бути обумовлений його фізичним або психічним станом, унаслідок якого потерпілий не може розуміти харак­теру і значення вчинюваних з ним дій або не може чинити опір винному. Матеріаль­на залежність має місце тоді, коли потенційний донор повністю чи частково пере­буває на утриманні винного або одержує іншу істотну матеріальну допомогу від нього. Інша залежність потерпілого може випливати з родинних, шлюбно-сімейних, партійних, релігійних та інших відносин. Це може бути, наприклад, службова, на­вчальна чи ситуаційна залежність.
    5. Чинним законодавством України заборонено укладення будь-яких угод, що передбачають купівлю-продаж органів або інших анатомічних матеріалів людини, за винятком кісткового мозку. За порушення цієї заборони встановлена кримінальна від­повідальність за незаконну торгівлю органами або тканинами людини (ч. 4 ст. 143 КК). Цей злочин може бути вчинений як самостійно, так і разом із незаконною тран­сплантацією. За умови сукупності вказаних злочинів кваліфікація повинна бути за ч. 4 ст. 143 КК та іншою відповідною частиною ст. 143 КК.
    6. Частина 5 ст. 143 КК встановлює відповідальність за вчинення злочинів, перед­бачених частинами 2, 3, 4 ст. 143 КК, за попередньою змовою групою осіб (див. ко­ментар до ст. 28 КК) або участь у транснаціональних організаціях, які займаються такою діяльністю. Транснаціональними організаціями є організації, які створені з ме­тою вчинення злочинів у сфері трансплантації органів або тканин людини і поширю­ють свою діяльність на територію декількох держав.
    7. Суб’єктивна сторона злочинів, передбачених частинами 2, 3, 4, 5 ст. 143 КК, характеризується прямим умислом. Обов’язковою суб’єктивною ознакою вилучення у людини шляхом примушування або обману її органів або тканин є спеціальна мета - майбутня трансплантація вказаних анатомічних матеріалів реципієнту. Крім того, корисливий мотив і мета є обов’язковими ознаками для незаконної торгівлі органами або тканинами людини.
    8. Суб’єктом незаконних трансплантацій, передбачених частинами 2, 3, 5 ст. 143 КК, є медичні працівники, які протиправно вилучають у людини анатоміч­ні матеріали. Співвиконавцями цих злочинів можуть бути й інші особи, які засто­совують примушування, обман або приводять донора в безпорадний стан, або особи, від яких донор є матеріально чи іншим чином залежний. Суб’єктом неза­конної торгівлі органами або тканинами людини може бути будь-яка особа, яка досягла віку 16 років.

    logo

    Юридичні застереження

    Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

    Повний текст

    Приймаємо до оплати