Стаття 274. Порушення правил ядерної або радіаційної безпеки

1. Порушення на виробництві правил ядерної або радіаційної безпеки особою, яка зобов’язана їх дотримувати, якщо воно створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров’ю потерпілого, -

карається обмеженням волі на строк до чотирьох років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

1. Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі на­слідки, -

карається позбавленням волі на строк від трьох до дванадцяти років з по­збавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

1. Порушення правил ядерної або радіаційної безпеки можуть спричинити винят­ково тяжкі наслідки: людські жертви, вибухи, знищення або пошкодження атомних реакторів та інших експлуатаційних установок, радіоактивне зараження місцевості, опромінення населення. Основним безпосереднім об’єктом злочину, передбаченого ст. 274 КК, є суспільні відносини, що забезпечують ядерну або радіаційну безпеку виробництва (включаючи безпеку праці).

Ядерна безпека - це дотримання норм, правил, стандартів і умов використання ядерних матеріалів з метою забезпечення радіаційної безпеки.

Радіаційна безпека - дотримання допустимих меж радіаційного впливу на персо­нал, населення і довкілля, що встановлені нормами, правилами та стандартами з ядер­ної та радіаційної безпеки.

Потерпілими від злочину можуть бути як працівники виробництва, на якому ви­користовуються ядерні або радіоактивні матеріали, так і особи, які не мають до тако­го виробництва відношення.

1. Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони є місце вчинення злочину - це ви­робництва, де використовуються ядерні або радіоактивні матеріали. До виробництв, де використовуються ядерні матеріали, належать атомні станції, споруди і комплекси з промисловими, експериментальними і дослідницькими ядерними реакторами і ядер­ними стендами тощо. До виробництв, де містяться радіоактивні матеріали, належать, зокрема, сховища радіоактивних відходів. Ядерними матеріалами є: уран, плутоній, торій у вигляді металу, сплаву, хімічного концентрату, якийсь інший матеріал, що містить зазначені речовини у певній концентрації. Радіоактивні матеріали - це матеріали, здатні до самовільного поділу, що супроводжується виділенням тепла, а також альфа-, бета- і гамма-випромінюванням (див. п. І5 абз. І зазначеної Постанови).

Дотримання ядерної і радіаційної безпеки на виробництві регулюється законодав­чими й іншими нормативно-правовими актами (див. Закон України «Про використан­ня ядерної енергії та радіаційну безпеку» від 8 лютого І995р. № 39/95-ВР // ВВРУ. - І995. - № І2. - Ст. 8І; Закон України «Про поводження з радіоактивними відходами» від 30 червня І995 р. № 255/І95-ВР // ВВРУ. - І995. - № 27. - Ст. І98; Умови та правила провадження діяльності з виробництва джерел іонізуючого випромінювання, затверджені наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 20 березня 200І р. № ІІІ // ОВУ. - 200І. - № І7. - Ст. 769); Загальні положення безпеки атомних станцій, затверджені наказом Державного комітету ядерного регулюван­ня України від І9 листопада 2007р. № І62 // ОВУ. - 2008. - № 9. - Ст. 226 та ін.).

Порушеннями правил ядерної або радіаційної безпеки можуть бути: допуск до роботи осіб, які не мають права працювати на об’єктах атомної енергетики, порушен­ня фізичного захисту атомних реакторів або установок, у яких використовуються радіоактивні матеріали, тощо.

1. Наслідками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 274 КК, є: створення загрози заги­белі людей чи настання інших тяжких наслідків (див. коментар до ст. 272 КК) або заподіяння шкоди здоров’ю потерпілого (див. коментар до ст. 27І КК). Відповідно до ч. 2 ст. 274 КК - загибель людей (див. коментар до ст. 27І КК) або інші тяжкі на­слідки (див. коментар до ст. 272 КК).
2. Між порушеннями на виробництві правил ядерної або радіаційної безпеки і на­слідками потрібно встановлювати причинний зв ’язок.
3. Із суб’єктивної сторони злочин, що розглядається, може мати змішану або необережну форму вини.
4. Суб’єктом злочину можуть бути: громадяни - суб’єкти підприємницької ді­яльності, службові особи, робітники та службовці, сторонні виробництву особи, які зобов’язані дотримуватися на виробництві правил ядерної або радіаційної безпеки.