Головна Сервіси для юристів ... Закони Кримінальний кодекс України Стаття 395. Порушення правил адміністративного нагляду Стаття 395. Порушення правил адміністративного наг...

Стаття 395. Порушення правил адміністративного нагляду

Кримінальний кодекс України (ЗМІСТ) Інши кодекси
  • 31086

    Переглядів

  • 31086

    Переглядів

  • Додати в обране

    Самовільне залишення особою місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду, а також неприбуття без поважних причин у визначений строк до обраного місця проживання особи, щодо якої встановлено адміністративний нагляд у разі звільнення з місць позбавлення волі, -

    караються штрафом від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років.

    {Стаття 395 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3342-IX від 23.08.2023 }

    Попередня

    517/575

    Наступна
    Додати в обране

    Самовільне залишення особою місця проживання з метою ухилення від ад­міністративного нагляду, а також неприбуття без поважних причин у визначений строк до обраного місця проживання особи, щодо якої встановлено адміністра­тивний нагляд у разі звільнення з місць позбавлення волі, -

    караються арештом на строк до шести місяців.

    Адміністративний нагляд - це система тимчасових, примусових, профілактич­них заходів спостереження і контролю, що встановлюються: а) на підставі Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» від 1 грудня 1994 р. (ВВРУ. -1994. - № 52. - Ст. 455); б) постановою (ухвалою) суду; в) щодо окремих осіб, звільнених із місць позбавлення волі; г) з метою запобі­гання вчиненню злочинів і здійснення виховного впливу.

    Відповідно до ст. 9 Закону України від 1 грудня 1994 р. особи, щодо яких вста­новлено такий нагляд, зобов’язані вести законослухняний спосіб життя, не порушу­вати громадський порядок і додержуватися таких правил: прибути у визначений установою виконання покарань строк в обране ними місце проживання і зареєстру­ватися в органі внутрішніх справ; з’ являтися за викликом в ці органи у вказаний строк і давати усні та письмові пояснення з питань, пов’язаних з виконанням правил адмі­ністративного нагляду; повідомляти працівників органу внутрішніх справ, які здій­снюють адміністративний нагляд, про зміну місця роботи чи проживання, а також про виїзд за межі району (міста) у службових справах; у разі від’їзду в особистих справах з дозволу органу внутрішніх справ в інший населений пункт та перебування там біль­ше доби зареєструватися в місцевому органі внутрішніх справ.

    Об’єктивна сторона злочину характеризується дією або бездіяльністю, які полягають в одній із таких форм поведінки особи: а) самовільне залишення місця проживання (дія); б) неприбуття без поважних причин у визначений строк до обрано­го місця проживання (бездіяльність) після звільнення з місць позбавлення волі.

    За статтею 395 КК карається злочин із формальним складом, який визнається за­кінченим з моменту вчинення хоча б одного з наведених діянь. Порушення інших правил адміністративного нагляду (обов’язків та обмежень), передбачених статтями 9 і 10 Закону України від 1 грудня 1994 р. для осіб, які перебувають під наглядом (на­приклад, порушення заборони виходу з будинку (квартири) у визначений час чи за­борони перебування у визначених місцях району (міста) тягне за собою лише адміні­стративну відповідальність (ст. 187 КУпАП). Адміністративну (за п. 2 ч. 1 ст. 187 КУпАП), а не кримінальну (за ст. 395 КК) відповідальність тягне за собою і таке по­рушення правил адміністративного нагляду, яке полягає у неповідомленні працівників органу внутрішніх справ, які здійснюють адміністративний нагляд, про зміну місця роботи чи проживання або про виїзд за межі району (міста) у службових справах, якщо таке діяння вчиняється за відсутності мети ухилитися від нагляду.

    Зміст диспозиції ст. 395 КК, в тексті якої між вказівкою на дві форми порушен­ня правил адміністративного нагляду використовується словосполучення «а також», свідчить про те, що відсутність поважних причин і мета ухилення від адміністра­тивного нагляду є обов’язковими ознаками, притаманними як першій (самовільне залишення місця проживання), так і другій (неприбуття у визначений строк до об­раного місця проживання) формам такого порушення.

    Тому самовільне залишення місця проживання полягає у діях піднаглядного, які спрямовані на ухилення від адміністративного нагляду і виявляються у зміні ним без по­важних причин та без повідомлення органу, який здійснює нагляд, місця проживання як у межах того самого населеного пункту, так і за його межами (виїзд в інший населений пункт без дозволу цього органу - пп. «в» статей 9 і 10 Закону України від 1 грудня 1994 р.).

    Що ж стосується неприбуття без поважних причин у визначений строк до об­раного місця проживання (бездіяльність), то воно полягає у невиконанні обов’язку прибути до обраного місця проживання після звільнення з місць позбавлення волі в строк, визначений рішенням суду про встановлення адміністративного нагляду, за відсутності у піднаглядного поважних причин для цього і з метою ухилення від нагляду (п. «а» ст. 9 Закону України від 1 грудня 1994 р.). Неприбуття до місця проживання озна­чає, що піднаглядний або взагалі не з’ являється в обраному місці, або прибуває туди пізніше строку, встановленого судом при застосуванні адміністративного нагляду.

    Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони злочину є час його вчинення (СПВСУ 2010. - С. 462-463) - протягом строку дії адміністративного нагляду, трива­лість якого встановлюється судом на підставі ст. 6 Закону України від 1 грудня 1994 р. Межі цього нагляду становлять від одного до двох років і не можуть перевищувати строків, встановлених КК для погашення або зняття судимості (статті 89-91 КК).

    Обставиною, що виключає відповідальність за ст. 395 КК, є наявність на боці піднаглядного поважних причин для неприбуття до обраного місця проживання у вста­новлений строк або для самовільного його залишення. Такими причинами можуть бути, наприклад, тяжка хвороба, загибель близьких, стихійне лихо тощо, а також об­ставини, передбачені статтями 39-41 КК. Відповідальність за ст. 395 КК виключаєть­ся і за умови, якщо адміністративний нагляд було встановлено за відсутності для цього законних підстав (статті 3 та 4 Закону України від 1 грудня 1994 р.).

    Суб’єктивна сторона злочину - лише прямий умисел і характерна для обох форм порушення правил адміністративного нагляду спеціальна мета - ухилитися від адміністративного нагляду.

    Суб’єкт злочину спеціальний - особа, щодо якої судом із законних підстав встановлений адміністративний нагляд (ст. 3 Закону України від 1 грудня 1994 р.).

    logo

    Юридичні застереження

    Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

    Повний текст

    Приймаємо до оплати