Приєднуйтесь до нас в соціальних мережах:

Стаття 365-2. Зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги

1. Зловживання своїми повноваженнями аудитором, нотаріусом, оцінювачем, уповноваженою особою або службовою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, іншою особою, яка не є державним службовцем, посадовою особою місцевого самоврядування, але здійснює професійну діяльність, пов'язану з наданням публічних послуг, у тому числі послуг експерта, арбітражного керуючого, приватного виконавця, незалежного посередника, члена трудового арбітражу, третейського судді (під час виконання цих функцій), або державним реєстратором, суб’єктом державної реєстрації прав, державним виконавцем, приватним виконавцем з метою отримання неправомірної вигоди, якщо це завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам або інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб, -

карається обмеженням волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до десяти років.

2. Те саме діяння, вчинене стосовно неповнолітньої чи недієздатної особи, особи похилого віку або повторно, -

карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили тяжкі наслідки, -

караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна або без такої.

{Кодекс доповнено статтею 365-2 згідно із Законом № 3207-VI від 07.04.2011; із змінами, внесеними згідно із Законами № 4025-VI від 15.11.2011, № 1261-VII від 13.05.2014, № 629-VIII від 16.07.2015, № 770-VIII від 10.11.2015, № 1403-VIII від 02.06.2016, № 1666-VIII від 06.10.2016}

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Аналізуйте судовий акт: Посада держреєстратора НЕ пов’язана із виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій (ВС/ККС № 283/110/18 від 29.10.2019)

Цікаве судове рішення у якому Касаційний кримінальний суд висвітлив своє бачення поняття «виконання адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій», а також наявність таких функцій у державного реєстратора.

У цій справі особу було визнано винною та засуджено за ч. 1 ст. 389 КК України (Ухилення від покарання, не пов'язаного з позбавленням волі).

Відповідно до вироку суду винна особа, будучи засудженою до додаткового покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративно - господарських функцій подала заяву про прийняття на роботу на посаду державного реєстратора, була прийнята на вказану посаду та підписала договори про надання послуг з реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і вчиняла реєстраційні дії.

Апеляційний суд із таким обвинуваченням погодився і залишив вирок в силі.

На вирок районного суду суду та ухвалу суду апеляційної інстанції стороною захисту було подано касаційну скаргу, яку вмотивовано тим, що засуджена обіймала посаду не пов`язану з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій.

Зазначені доводи Касаційний кримінальний суд визнав слушними.

Обґрунтовуючи таке рішення ККС послався на те, що адміністративно-господарськими обов`язками є обов`язки по управлінню або розпорядженню державним, колективним чи приватним майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації, забезпечення контролю за цими операціями тощо). Такі повноваження в тому чи іншому обсязі є у начальників планово-господарських, постачальних, фінансових відділів і служб, завідуючих складами, магазинами, майстернями, ательє, їх заступників, керівників відділів підприємство, відомчих ревізорів та контролерів тощо.

Поряд з цим організаційно-розпорядчі обов`язки – це обов`язки по здійсненню керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, колективних чи приватних підприємств, установ і організацій, їх заступники, керівники структурних підрозділів, їх заступники, особи, які керують ділянками робіт (майстри, виконроби, бригадири).

Проте, норми ст. 365-2 КК України визначають, що закон про кримінальну відповідальність розмежовує поняття «особа, яка надає публічні послуги» (до яких закон відносить, зокрема, і державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав) та «посади, пов`язані з виконанням адміністративно-господарських або організаційно-розпорядчих функцій», оскільки в тексті КК України ці терміни зустрічаються в різних статтях і в різному контексті.

В свою чергу положення ст. 1 Закону України «Про адміністративні послуги» визначають, що адміністративною послугою є результат здійснення владних повноважень суб`єктом надання адміністративних послуг за заявою фізичної або юридичної особи, спрямований на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов`язків такої особи відповідно до закону. При цьому до суб`єктів надання адміністративної послуги, окрім інших, віднесено, державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, уповноважені відповідно до закону надавати адміністративні послуги.

В свою чергу ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» серед суб`єктів, на яких поширюється дія цього Закону, окремо вказуються особи, які не є державними службовцями, посадовими особами місцевого самоврядування, і які надають публічні послуги (підпункт «б» пункту 2 частини 1 статті 3), та особи, які постійно або тимчасово обіймають посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або спеціально уповноважені на виконання таких обов`язків у юридичних особах приватного права незалежно від організаційно-правової форми (пункт 3 частини 1 статті 3).

Таким чином, чинне законодавство розрізняє осіб, які надають публічні (адміністративні) послуги, та посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій.

Натомість обвинувальний акт не містить указівки на будь-які обставини, які б указували, що засуджена, окрім надання публічних послуг, виконувала ще й адміністративно-господарські обов`язки по управлінню або розпорядженню державним, колективним чи приватним майном або організаційно-розпорядчі обов`язки по здійсненню керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності.

Таким чином, надання засудженою публічних послуг з реєстрації нерухомого майна та їх обтяжень, є таким, що само по собі не пов`язане з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.