Перевищення повноважень, тобто умисне вчинення службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми дій, які явно виходять за межі наданих повноважень, якщо вони завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, інтересам юридичних осіб, -
карається штрафом від трьох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, -
карається штрафом від десяти тисяч до двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
(Статтею 3651 Кодекс доповнено Законом України № 3207-УІвід 7 квітня 2011 р.; із змінами, внесеними згідно із Законом України № 4025-УІ від 15 листопада 2011 р.) свідчити про незакінчений злочин за умови спрямованості діяння на досягнення цих наслідків або про адміністративний чи дисциплінарний проступок.
Злочин вчинюється тільки шляхом активної поведінки, що виявляється у вчиненні дій: а) які є компетенцією іншої службової особи; б) виконання яких дозволяється тільки в особливих випадках, або з особливого дозволу, або з додержанням особливого порядку, - за відсутності цих умов; в) одноособово, тоді як вони могли бути вчинені лише колегіально; г) які ніхто не має права виконувати або дозволяти. Однак при цьому зазначені дії повинні бути пов ’язані з повноваженнями особи та обумовлені її службовим становищем. Якщо такого зв’язку не встановлено, винний може (за наявності для того підстав) нести кримінальну відповідальність за злочини проти особи, власності, громадського порядку, довкілля тощо.
Зазначені дії повинні явно виходити за межі наданих повноважень, характер, зміст та обсяг яких встановлюється відповідно до законодавства та актів юридичної особи приватного права (наприклад, статуту, положення, інструкції, наказу). Явність такого виходу означає, що він є очевидним та безсумнівним і перш за все для самої службової особи. За цією ознакою такий злочин відрізняється від зловживання повноваженнями службовою особою приватного права (ст. 3641 КК), за якого особа хоча і вчинює діяння всупереч інтересам юридичної особа приватного права, однак використовує ті повноваження, які їй надані, у встановлених межах.
Суб’єктивна сторона злочину - умисна чи змішана форма вини. Ставлення винного до своїх дій характеризується прямим умислом, а щодо наслідків - умислом чи необережністю. Обов’язковою ознакою умислу є усвідомлення особою очевидності та безсумнівності виходу за межі наданих їй повноважень. Мотиви та мета вчинення таких дій можуть бути різними і на кваліфікацію злочину, як правило, не впливають.
За частиною 2 ст. 3651 КК карається те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки (див. загальні положення до цього розділу).
Суб’єкт злочину спеціальний - службова особа приватного права.
page
youtube
