Стаття 326. Порушення правил поводження з мікробіологічними або іншими біологічними агентами чи токсинами

Порушення правил зберігання, використання, обліку, перевезення мікро­біологічних або інших біологічних агентів чи токсинів, інших правил поводжен­ня з ними, якщо воно створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров’ю потерпілого, -

караються штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займа­тися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей чи інші тяжкі на­слідки, -

карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Предметом цього злочину є мікробіологічні чи інші біологічні агенти (мікро­організми, віруси, бактеріальні речовини та ін.) або токсини (отруйні речовини).

Мікробіологічні та інші біологічні агенти - це предмети і речовини біологічного походження (біохімічні, мікробіологічні, біотехнічні препарати, мікроорганізми, па­тогенні для людей і тварин тощо), які становлять небезпеку для життя і здоров’я людей. До біологічних агентів належать, наприклад, штами мікроорганізмів, речови­ни для обробки зерна, інші біологічно активні речовини і предмети - продукти біо- технологій.

Токсини - це сполуки (частина білкової природи) бактерійного, рослинного або тваринного походження, здатні при потраплянні в організм людини спричиняти за­хворювання або смерть (містяться в отрутах змій, павуків, скорпіонів). Особливу небезпеку для здоров’я населення становлять токсичні речовини, які при проникнен­ні в організм людини через органи дихання, травлення або через шкіру можуть ви­кликати затяжні або хронічні, включаючи ракові, захворювання. Їх перелік міститься у класифікаційних таблицях патогенних для здоров’я людей мікроорганізмів, а також у Списку товарів подвійного використання, що можуть бути використані при створен­ні бактеріологічної (біологічної) та токсичної зброї (додаток № 5 до Порядку здій­снення державного контролю за міжнародними передачами товарів подвійного ви­користання, затвердженого Постановою КМУ від 28 січня 2004 р. № 86, у редакції Постанови КМУ від 8 серпня 2007 р. № 1012 (ОВУ. - 2007. - № 59. - Ст. 2352).

Щодо обігу вказаних предметів встановлено дозвільну систему, тобто сукупність певних правил поводження із цими речовинами, що можуть здійснюватись лише на підставі дозволів (ліцензій, розпоряджень тощо) відповідних уповноважених держав­них органів.

Об’єктивна сторона цього злочину характеризується порушенням правил збе­рігання, використання, обліку, перевезення або інших правил поводження з біологіч­ними агентами і токсинами.

Відповідно до ст. 53 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25 червня 1991 р. (ВВРУ. - 1991. - 8 жовт. (№ 41). - Ст. 546) зі змінами підприємства, установи й організації зобов’ язані забезпечувати екологічно безпечне виробництво, зберігання, транспортування, використання, знищення, зне­шкодження і захоронення мікроорганізмів, інших біологічно активних речовин та продуктів біотехнології, а також інтродукцію, акліматизацію і реакліматизацію тварин і рослин, розробляти і здійснювати заходи щодо запобігання і ліквідації наслідків шкідливого впливу біологічних факторів на навколишнє природне середовище та здоров’я людини.

Підприємства і громадяни-підприємці, здійснюючи зазначені дії, зобов’язані до­тримуватися санітарних норм, що гарантують безпеку для здоров’я населення і до­

вкілля. Ці ж вимоги поширюються на транзитне транспортування через територію України хімічних, біологічних, радіоактивних, інших небезпечних для здоров’я видів сировини, корисних копалин, речовин та матеріалів будь-якими видами транспорту та продуктопроводами (ст. 25 Закону України «Про забезпечення санітарного та епі­демічного благополуччя населення» від 24 лютого 1994 р.). Правила поводження із мікробіологічними чи іншими біологічними агентами та токсинами встановлюються й іншими нормативними актами. Наприклад, такі правила встановлені згідно з По­рядком одержання, обліку, зберігання та утримання тест-штамів мікроорганізмів для проведення контролю якості лікарських засобів за мікробіологічними показниками, затверджений наказом МОЗ від 14 січня 2004 р. № 5 (ОВУ. - 2004. - № 16 (07 трав.). - Ст. 1143) зі змінами. Зазначені та інші правила зобов’язують забезпечувати лабора­торний контроль, гігієнічну регламентацію небезпечних для життя чи здоров’я люди­ни факторів, у тому числі мікробіологічних чи інших біологічних агентів та токсинів, їх державну реєстрацію тощо.

Порушення встановлених правил поводження з мікробіологічними або іншими біологічними агентами чи токсинами може бути вчинене як шляхом дії, так і шляхом бездіяльності. Таке порушення може виражатися в невиконанні зазначених правил або в їх неналежному виконанні.

Діяння може спричинити відповідальність за ст. 326, у разі якщо порушення пра­вил поводження з мікробіологічними чи іншими біологічними агентами чи токсинами було суттєвим, містило реальну небезпеку для життя чи здоров’я людей.

Спричинення наслідку у вигляді створення загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків передбачає виникнення реальної можливості настання смер­ті людей або захворювання хоча б однієї людини на хворобу, небезпечну для її здоров’я.

Заподіяння шкоди здоров’ю потерпілого означає фактичне захворювання внаслідок вказаних дій хоча б однієї особи (за винятком того, хто брав участь у вчиненні цього злочину).

Порушення встановлених правил поводження з мікробіологічними або іншими біологічними агентами чи токсинами повинно бути обов’язково причинно пов’язане із настанням наслідків, передбачених ст. 326 КК.

Злочин вважається закінченим з моменту настання будь-якого із вказаних на­слідків.

Суб’єктивна сторона характеризується умисним або необережним порушенням зазначених правил, а щодо наслідків - тільки необережним.

Суб’єкт цього злочину - спеціальний, тобто особа, що досягла 16-річного віку та на яку покладений обов’язок дотримуватися правил поводження із зазначеними предметами (наприклад, особи медичного персоналу, працівники аптек, керівники підприємств, що здійснюють діяльність, пов’язану з обігом таких речовин, тощо). Службові особи за порушення цих правил підлягають відповідальності за сукупністю злочинів - за ст. 326 КК та за відповідний службовий злочин.

Обтяжуючими обставинами, передбаченими ч. 2 ст. 326 КК, є вчинення дій, передбачених ч. 1 цієї статті, якщо: 1) діяння спричинило загибель людей або 2) інші тяжкі наслідки.

Під загибеллю людей розуміють смерть хоча б однієї людини внаслідок порушення правил поводження із мікробіологічними чи іншими біологічними агентами чи токсинами.

До інших тяжких наслідків можуть бути віднесені тяжкі тілесні ушкодження одній чи кільком особам; нанесення середньої тяжкості тілесних ушкоджень двом і більше людям, зараження хворобою кількох осіб, заподіяння значної матеріальної шкоди фізичній або юридичній особі. До інших тяжких наслідків можуть бути також відне­сені: велика екологічна чи матеріальна шкода (наприклад, потрапляння мікробіоло­гічних агентів у воду, продукти харчування чи середовище проживання людини, в результаті чого виник осередок поширення гострого інфекційного захворювання) тощо.

Порушення правил зберігання, використання, перевезення або інших правил по­водження з мікробіологічними чи іншими біологічними агентами чи токсинами, якщо воно спричинило забруднення або псування земель, забруднення або іншу зміну при­родних властивостей атмосферного повітря, забруднення поверхневих чи підземних вод і водоносних горизонтів, джерел питних, лікувальних вод або зміну їх природних властивостей, забруднення моря кваліфікується відповідно за статтями 239 241 242 243 КК. У разі, якщо таке забруднення є менш тяжким, ніж порушення правил пово­дження з цими речовинами, вчинене належить кваліфікувати за сукупністю ст. 326 та статей 239 241 242 243 КК.