Стаття 151-2. Примушування до шлюбу

Кримінальний кодекс України (ЗМІСТ) Інши кодекси
  • 14853

    Переглядів

  • 14853

    Переглядів

  • Додати в обране

    1. Примушування особи до вступу в шлюб або до продовження примусово укладеного шлюбу, або до вступу у співжиття без укладання шлюбу, або до продовження такого співжиття, або спонукання з цією метою особи до переміщення на територію іншої держави, ніж та, в якій вона проживає, -

    караються пробаційним наглядом на строк до трьох років або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

    2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або щодо особи, яка не досягла шлюбного віку згідно із законодавством, або щодо двох чи більше осіб, -

    караються обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.

    {Розділ ІІІ Особливої частини доповнено статтею 151 - 2 згідно із Законом № 2227-VIII від 06.12.2017 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 3342-IX від 23.08.2023 }

    Попередня

    184/575

    Наступна
    Додати в обране
    1. Поміщення в психіатричний заклад завідомо психічно здорової особи -

    карається арештом на строк від трьох до шести місяців або обмеженням волі

    на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

    1. Те саме діяння, що спричинило тяжкі наслідки, -

    карається позбавленням волі на строк від двох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

    атричної допомоги (див. ст. 1 зазначеного Закону). Вид нагляду в психіатричному закладі за хворим не має значення для визначення цієї ознаки складу злочину.

    Злочин вважається закінченим з моменту поміщення потерпілого в психіатричний заклад на стаціонарне обстеження або лікування.

    1. Суб’єктивна сторона злочину. Вина - прямий умисел, за якого винний усві­домлює, що поміщує в психіатричний заклад завідомо психічно здорову людину і бажає цього. Мотиви та мета цього злочину не є обов’язковими ознаками складу злочину, вони можуть бути різними (прагнення отримати матеріальну вигоду, заволо­діти житлом потерпілого, бажання позбутися людини тощо) і на кваліфікацію зло­чину не впливають. Вони можуть ураховуватися при призначенні покарання.
    2. Суб’єкт злочину спеціальний - лікар-психіатр, який одноосібно чи у складі комісії лікарів-психіатрів приймає рішення про поміщення особи у психіатричний заклад. Якщо таким суб’єктом є службова особа (головний психіатр, завідувач відді­лення тощо), вчинене утворює сукупність злочинів і кваліфікується за ст. 151 і ст. 365 КК (перевищення влади або службових повноважень) чи ст. 365[7] (переви­щення повноважень...).
    3. У частині 2 ст. 151 КК вказана обставина, що обтяжує кримінальну відпо­відальність, - спричинення тяжких наслідків. Такими наслідками можуть бути ви­знані смерть потерпілого, його самогубство, тяжка хвороба тощо. Ставлення винної особи до тяжких наслідків може бути як умисним, так і необережним. Залежно від виду тяжких наслідків та ставлення винного до них скоєне може бути кваліфіковано і за сукупністю злочинів: ч. 2 ст. 151 і відповідно частини 1 або 2 ст. 115, частини 1 або 2 ст. 119, ч. 3 ст. 120, частини 1 або 2 ст. 121, ч. 2 ст. 122 КК тощо.

    logo

    Юридичні застереження

    Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

    Повний текст

    Приймаємо до оплати