Головна Сервіси для юристів ... Закони Кримінальний кодекс України Стаття 401. Поняття військового кримінального правопорушення Стаття 401. Поняття військового кримінального прав...

Стаття 401. Поняття військового кримінального правопорушення

Кримінальний кодекс України (ЗМІСТ) Інши кодекси
  • 42641

    Переглядів

  • 42641

    Переглядів

  • Додати в обране

    1. Військовими кримінальними правопорушеннями визнаються передбачені цим розділом кримінальні правопорушення проти встановленого законодавством порядку несення або проходження військової служби, вчинені військовослужбовцями, а також військовозобов’язаними та резервістами під час проходження зборів.

    2. За відповідними статтями цього розділу несуть відповідальність військовослужбовці Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, а також інші особи, визначені законом.

    Поліцейські поліції особливого призначення Національної поліції України, які під час дії воєнного стану залучені до безпосередньої участі у бойових діях, несуть відповідальність за статтями 402, 403, 414-416, 422, 427, 429, 430, 432-435 цього розділу.

    3. Особи, не зазначені у цій статті, за співучасть у військових кримінальних правопорушеннях підлягають відповідальності за відповідними статтями цього розділу.

    4. Особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями цього розділу, крім поліцейських поліції особливого призначення Національної поліції України, може бути звільнена від кримінальної відповідальності згідно із статтею 44 цього Кодексу із застосуванням до неї заходів, передбачених Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.

    5. Особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.

    {Стаття 401 із змінами, внесеними згідно із Законами № 662-IV від 03.04.2003 , № 1414-VI від 02.06.2009 , № 877-VII від 13.03.2014 , № 1194-VII від 09.04.2014 ; в редакції Закону № 1952-VIII від 16.03.2017 ; із змінами, внесеними згідно із Законами № 2617-VIII від 22.11.2018 , № 3000-IX від 21.03.2023 , № 3902-IX від 20.08.2024 }

    Попередня

    524/575

    Наступна
    Додати в обране

    Військовими злочинами визнаються передбачені цим розділом злочини проти встановленого законодавством порядку несення або проходження військо­вої служби, вчинені військовослужбовцями, а також військовозобов’язаними під час проходження ними навчальних (чи перевірних) або спеціальних зборів.

    За відповідними статтями цього розділу несуть відповідальність військово­службовці Збройних Сил Укр аїни, Служби безпеки Укр аїни, Державної прикор­донної служби Укр аїни, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ Укр аїни та інших військових формувань, утворених відповідно до законів Укр аїни, Дер­жавної спеціальної служби транспорту, а також інші особи, визначені законом.

    Особи, не зазначені у цій статті, за співучасть у військових злочинах підлягають відповідальності за відповідними статтями цього розділу.

    Особа, яка вчинила злочин, передбачений статтями цього розділу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності згідно зі статтею 44 цього Ко­дексу із застосуванням до неї заходів, передбачених Дисциплінарним статутом Збройних Сил Укр аїни.

    (Стаття 401 в редакції законів України № 662-ІУ від 3 квітня 2003 р. та № 1414-УІ від 2 червня 2009 р.)

    Поняття військового злочину засноване на загальному визначенні злочину, сформульованому в ст. 11 КК. Крім того, воно має ще й ряд специфічних ознак, вказаних у ст. 401 КК. Цими ознаками є: 1) спеціальний об’єкт злочину - встановлений законодавством порядок несення або проходження військової служби; 2) спеціальний суб’єкт злочину - військовослужбовець, а також військовозобов’язаний під час про­ходження навчальних (чи перевірних) або спеціальних зборів.

    Для наявності складу будь-якого військового злочину крім загальних ознак необхідна сукупність перелічених спеціальних ознак.

    Родовим об’єктом військових злочинів є встановлений законодавством України порядок несення або проходження військової служби.

    Цей порядок визначений низкою законів Укр аїни, Військовою присягою, військо­вими статутами, положеннями про проходження військової служби різними категоріями військовослужбовців, наказами відповідних начальників та іншими нормативно-пра­вовими актами.

    Таким чином, виходячи з вищевикладеного, слід вважати, що порядок проходжен­ня військової служби охоплює ті суспільні відносини, які виникають у зв’язку з регу­люванням процесу життєдіяльності Збройних Сил України та інших військових формувань, пов’язаного з виконанням покладених на ці військові формування завдань.

    Порядок несення військової служби охоплює більш вузьке коло суспільних від­носин. Мова йде про ті суспільні відносини, які виникають у зв’язку з регулюванням діяльності, пов’язаної з реалізацією військовослужбовцями спеціальних прав, обов’ язків щодо виконання завдань бойового чергування, внутрішньої, прикордонної, вартової (вахтової) та патрульної служб на певний період часу.

    Поняття військового правопорядку включає в себе: порядок підлеглості та вій­ськової честі; порядок проходження військової служби; порядок експлуатації озбро­єння і військової техніки та користування військовим майном; порядок несення спе­ціальних служб; порядок здійснення своїх повноважень військовими службовими особами; порядок виконання військового обов’язку в бою та інших особливих умовах; порядок дотримання звичаїв та правил ведення війни.

    Таким чином родовим об’єктом військових злочинів є встановлений порядок не­сення військової служби, який являє собою сукупність суспільних відносин, що ви­никають у процесі проходження служби різними категоріями військовослужбовців, їх службової і бойової діяльності і регламентованих нормами права, підзаконними нормативними актами.

    Конкретний військовий злочин безпосередньо посягає не на весь порядок несення або проходження військової служби, а на окремі сторони (елементи) цього порядку. Безпосереднім об’єктом конкретного військового злочину є ті відносини військової служби, проти яких спрямоване злочинне діяння.

    Суб’єктами військових злочинів можуть бути солдати, матроси, сержанти, старшини, прапорщики, мічмани, особи офіцерського складу, курсанти та слухачі військово-навчальних закладів та військовозобов’язані під час проходження навчальних (чи перевірних) або спеціальних зборів (статті 5, 29 Закону України «Про військовий обов ’язок і військову службу» від 25 березня 1992 р. у ред. Закону від 4 квітня 2006 р. // ВВРУ. - 2006. - № 38. - Ст. 34).

    Військова служба у Збройних Силах Укр аїни регулюється Законом України «Про військовий обов’язок і військову службу» і полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров’я і віком громадян Укр аїни, пов’язаній із захистом Вітчизни.

    Встановлено такі види військової служби: 1) строкова військова служба; 2) військова служба за контрактом солдатів і матросів, сержантів і старшин; 3) військова служба за контрактом прапорщиків і мічманів; 4) військова служба (навчання) за контрактом курсантів (слухачів) вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають кафедри військової підготовки (факультети військової підготовки, відділення військової підготовки, інститути військової підготовки) з програмами підго­товки на посади осіб офіцерського складу; 5) військова служба за контрактом осіб офі­церського складу; 6) військова служба осіб офіцерського складу за призовом; 7) кадрова військова служба осіб офіцерського складу, зарахованих до Збройних Сил України та інших військових формувань до запровадження військової служби за контрактом.

    Не є суб ’єктами військових злочинів допризовники; рядовий і начальницький склад міліції; призовники; начальницький склад установ по виконанню кримінальних по­карань; невійськовозобов’язані - особи, не взяті на військовий облік або зняті з нього; особливий склад державної служби охорони, особи, які працюють за трудовим до­

    говором (контрактом) - робітники і службовці Збройних Сил; працівники відомчої воєнізованої охорони; особи, які служать у міжнародних миротворчих силах ООН не в складі Збройних Сил України; учні військових ліцеїв, шкіл, особи, які проходять альтернативну (невійськову) службу.

    Початком проходження військової служби вважається: 1) для призовників і офіцерів, призваних із запасу, - день прибуття до військового коміс аріату для відправлення у військову частину; 2) для військовозобов’язаних і жінок, які вступають на військову службу за контрактом, - день зарахування до списків особового складу військової частини (військового закладу, установи тощо); 3) для громадян, які добро­вільно вступають на військову службу, - день призначення на посаду курсанта (слухача) вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу; 4) для військовозабов’язаних - перший день фактичного перебування на зборах (ст. 30 Закону України «Про військовий обов ’язок і військову службу» від 25 березня 1992р.).

    Закінченням проходження військової служби вважається день, з якого військо­вослужбовець виключений наказом по військовій частині (військовому закладу, установі тощо) із списків особового складу; для військовозобов’язаних - останній день фактичного перебування на зборах (ст. 24 Закону України «Про військовий обов ’язок і військову службу» від 25 березня 1992р.).

    Відповідно до ч. 2 ст. 401 КК за вчинення військового злочину несуть відповідальність військовослужбовці Збройних Сил Укр аїни, Служби безпеки України, Державної при­кордонної служби України, внутрішніх військ МВС, Державної спеціальної служби транспорту та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, а також інші особи, визначені законом (закони України «Про Державну прикордонну службу України» від 3 квітня 2003р.; «Про Службу безпеки України» від 25 березня 1992р.; «Про внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України» від 26 березня 1992р.; «Про державну спеціальну службу транспорту» від 5лютого 2004р.).

    Громадяни, звільнені з військової служби, а також звільнені від призову на строкову військову службу (крім виключених з військового обліку), зараховуються в запас і є військовозобов’язаними.

    Виконання військового обов’язку в запасі у мирний час полягає у дотриманні по­рядку і правил військового обліку, проходженні навчальних, перевірних та спеціальних зборів, збереженні та вдосконаленні знань, навичок і умінь, необхідних для виконання обов’язків військової служби у воєнний час.

    Особи, які не є військовослужбовцями, не можуть бути виконавцями або спів- виконавцями військових злочинів, але можуть бути організаторами, підбурювачами і пособниками. Якщо цивільна особа р азом з військовослужбовцем чи військовозобов’язаним, який проходить збори, безпосередньо бере участь у вчиненні діянь, що створюють об’ єктивну сторону військового злочину, то її дії визнаються не співвиконанням, а пособництвом. Згідно із ч. 3 ст. 401 КК особи, не зазначені у роз­глядуваній статті, за співучасть у військових злочинах підлягають відповідальності за відповідними статтями цього розділу.

    Певною особливістю норм, які включені у розд. ХІХ КК, є диференціація умов і меж відповідальності за військові злочини залежно від часу і обставин їх вчинення. Підвищується відповідальність та застосовуються більш суворі міри покарання за вчинення окремих злочинів в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, на полі бою чи в районі війскових дій, із застосуванням зброї, якщо діяння спричинило тяж­кі наслідки, групою осіб тощо. Це обумовлено підвищенням ступеня суспільної не­безпеки діяння в умовах, коли необхідні максимальна чіткість, стійкість та дисціплі- нованість усіх військовослужбовців.

    logo

    Юридичні застереження

    Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

    Повний текст

    Приймаємо до оплати