Приєднуйтесь до нас в соціальних мережах: telegram viber youtube

Стаття 86. Амністія

1. Амністія оголошується законом України стосовно певної категорії осіб.

2. Законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання.

{Частину третю статті 86 виключено на підставі Закону № 3465-VI від 02.06.2011}

4. Особи, визнані винними у вчиненні корупційних злочинів, вироки стосовно яких не набрали законної сили, не можуть бути звільнені від відбування покарання, а особи, вироки стосовно яких набрали законної сили, - не можуть бути повністю звільнені законом про амністію від відбування покарання. Зазначені особи можуть бути звільнені від відбування покарання після фактичного відбуття ними строків, встановлених частиною третьою статті 81 цього Кодексу.

{Стаття 86 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3465-VI від 02.06.2011, № 1698-VII від 14.10.2014}

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ": 

Аналізуйте судовий акт: Вид та розмір призначеного особі покарання, якщо вона є суб’єктом амністії, не впливає на можливість її звільнення від його відбування (ВС/ККС у справі № 623/3346/17 від 10.06.2021)

Амністія є різновидом звільнення від кримінальної відповідальності чи від покарання та його відбування, який на підставі закону про амністію застосовується судом щодо певної, але індивідуально невизначеної категорії осіб, винних у вчиненні злочинів.

При цьому застосування амністії є обов’язком суду, але за умови, що особа щодо якої ставиться питання про звільнення її від кримінальної відповідальності погоджується на застосування акту амністії.

Таким чином основним критерієм для застосування амністії до певної особи є її належність до певного кола осіб, які відповідають певним умовам (неповнолітні, особи, що мають дітей на утриманні, інваліди тощо).

У даній справі особу було засуджено за вчинення необережного злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі без застосування додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Одночасно до засудженого було застосовано амністію та звільнено від відбування зазначеного покарання.

Апеляційний суд вказаний вирок змінив та позбавив винну особу права керувати транспортними засобами.

На вказане рішення потерпілою було подано касаційну скаргу, яку вмотивовано, зокрема, тим, що звільнивши винуватця ДТП від відбування основного та додаткового покарань, суд фактично залишив його без покарання, що не слугуватиме його подальшому відповідальному ставленню до водійських обов`язків. З огляду на викладене, враховуючи, що амністія може бути застосована як повністю, так і частково, вважає, що в даному випадку застосування додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами є обов`язковим.

Однак Касаційний цивільний суд із вказаними доводами не погодився та залишив рішення судів попередніх інстанцій без зміни.

Приймаючи таке рішення ККС у своїй постанові зазначив, що згідно ст.1 Закону України «Про застосування амністії в Україні», амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні кримінального правопорушення, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили. Амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального кодексу України та цього Закону.

Крім того, як визначено ч. 2 ст. 86 КК України, законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні кримінального правопорушення обвинувальним вироком суду, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання.

У даній справі суд першої інстанції встановив, що обвинувачений є суб’єктом амністії.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування амністії в Україні», установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

При цьому відмовити в задоволенні клопотання про застосування амністії та звільнення від відбування основного покарання суд вправі виключно в тому випадку, коли особа, щодо якої ставиться таке питання, не є суб`єктом амністії, тобто не відноситься до кола осіб, до яких амністія може бути застосована, або відноситься до кола осіб, застосування амністії щодо яких прямо заборонено законом.

Таким чином, термін «може бути застосовано», який визначено в Законі України «Про застосування амністії в Україні», передусім зобов`язує суд перевірити, чи є суб`єктом амністії особа, щодо якої таке питання ставиться, та не дає права суду відмовити у задоволенні такого клопотання з інших підстав.

До того ж згадані вище норми закону передбачають застосування амністії за наявності певних умов саме до осіб, а не до покарання. А тому вид та розмір призначеного такій особі покарання, якщо вона є суб`єктом амністії, не впливає на можливість її звільнення від його відбування.

0
Коментарів
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.

Популярні судові рішення
Популярні події
ЕСПЧ
Назва події
Завантаження основного зображення
Вибрати зображення
Текст опис події:
1