Стаття 193. Зустрічний позов

1. Судові дебати – частина судового розгляду, в якій сторони та інші особи, що беруть участь у справі виступають з промовами з метою переконати суд у тому, яке рішення він повинен постановити.

В цій частині судового розгляду на підставі обставин, які встановленні і перевіренні в процесі розгляду справи по суті, особи, які беруть участь у справі, виступають з промовами, в яких підводять підсумки розгляду справи. В своїх виступах особи, які беруть участь у справі, дають свою оцінку доказам, які досліджувались у судовому засіданні, роблять висновки про встановлення або не встановлення обставин, які мають значення для справи, висловлюють свої думки щодо застосування відповідного закону до встановлених правовідносин.[73]

2. Законом встановлюється послідовність виступів у судових дебатах. Першим надається слово позивачеві та його представникові. Треті особи без самостійних вимог виступають у судових дебатах після особи, на стороні якої вони беруть участь. Третя особа, яка заявила самостійні позовні вимоги щодо предмета спору, та її представник у судових дебатах виступають після сторін

За клопотанням сторін і третіх осіб у судових дебатах можуть виступати лише їхні представники.

Органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, виступають у судових дебатах першими. За ними виступають особи, в інтересах яких відкрито провадження у справі.

Суд не може обмежувати тривалість судових дебатів певним часом, але коли промовець виходить за межі справи, для виключення зловживань, головуючий може зупинити промовця. Головуючий може зупинити промовця лише тоді, коли він виходить за межі справи, що розглядається судом.

3. Основна задача дебатів – оцінка доказів, досліджених під час розгляду справи по суті, переконування суду у перевазі одних доказів над іншими, схилення суду до прийняття позиції промовця.

Хороша промова – та, яка переконала суддю. Промова повинна бути аргументованою, логічною, послідовною, емоційною, зрозумілою.

Основні правила підготовки судової промови:

4. Певні особливості має захисна промова. Її мета – спростувати тезу позивача і обгрунтувати власну. Поряд із загальними рекомендаціями, при підготовці захисної промови потрібно враховувати й таке:

• Не повторювати сильних аргументів противника. Напротивагу цим аргументам треба наводити свої. Клин клином вибивають. Людська пам‘ять влаштована так, що найкраще запам‘ятовується останнє.
• Не доказувати, коли можна заперечити. Це особливо торкається аргументів безпідставних, надуманих.
• Заперечувати не факти, а їх оцінку. Очевидні або доведені факти заперечувати недоцільно. Але одні й ті самі факти можуть по-різному оцінюватися сторонами. Враховуйте мотиви, обстановку та інші фактори, які не враховував супротивник, але які впливають на оцінку факту. Оцінку окремих фактів потрібно робити в сукупності з іншими доказами.
• Користуватися фактами та аргументами, які противник визнав або не заперечив. Це демонструє суду безсилість противника перед цими фактами та аргументами.
• Використовувати нейтралізовані докази опонента. За словами Р.Гарріса, самий вдалий прийом судового захисту – спростовувати позов показаннями тих, хто покликаний для його доведення. З невдалого свідка противника потрібно робити важливу фігуру, надавати його показанням великого значення.[75]

5. У промовах можна посилатися лише на обставини і докази, досліджені в судовому засіданні.

Суд не може обмежувати тривалість судових дебатів певним часом. Головуючий може зупинити промовця лише тоді, коли він виходить за межі справи, що розглядається судом, або повторюється.

6. З дозволу суду промовці можуть обмінюватися репліками. Репліка – це коротка відповідь на почуте у судовій промові протилежної сторони. Репліка адресується конкретній особі. Ця особа має право на відповідь. Право останньої репліки завжди належить відповідачеві та його представникові.

7. Під час судових дебатів не можна подавати нові докази, заяву про залишення позову без розгляду, збільшувати або зменшувати розмір позовних вимог. Зазначена норма перешкоджає затягуванню розгляду справи.

На нашу думку, в судових дебатах не можна подавати заяв чи клопотань будь-якого характеру. Як зазначено у частині 1 коментованої статті, в дебатах виступають з промовами. Промова має іншу мету, ніж клопотання. Тому якщо під час промови особа заявляє клопотання, суд залишає його без розгляду і пропонує заявнику продовжити виступ в дебатах. Водночас, якщо суд вважає, що клопотання слід розглянути по суті, суд може ухвалити повернутися до з‘ясування обставин справи та відновити судове слідство (ст. 194 ЦПК).

Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦПК заявляти відвід після початку з‘ясування обставин у справі та перевірки їх доказами можна лише тоді, коли про підстави відводу стало відомо після цього. Відтак, якщо в судових дебатах заявлено відвід з підстав, про які не було відомо підготовчій частині судового засідання, суд повинен вирішити заяву і після цього продовжує судові дебати.

8. Позовну заяву від третьої особи, що заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, подану після початку судових дебатів, суд своєю ухвалою повертає заявнику. З урахуванням вимог ст. 122-123 ЦПК, третя особа може заявити позов лише до початку розгляду справи по суті. Тому така заява підлягає поверненню не лише тоді, коли заявлена під час судових дебатів.

В судових дебатах виступають особи, які беруть участь у справі. Особа, яка подала позов до сторін чи однієї з них, набуває статус третьої особи лише після прийняття її позовної заяви. Відтак, саме по собі подання позовної заяви не робить її особою, яка бере участь у справі, а тому вона не має права виступати в дебатах.