1. У разі призначення покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі вагітним жінкам або жінкам, які мають дітей віком до семи років, крім засуджених до позбавлення волі на строк більше п'яти років за тяжкі і особливо тяжкі злочини, а також за корупційні кримінальні правопорушення, кримінальні правопорушення, пов’язані з корупцією, суд може звільнити таких засуджених від відбування як основного, так і додаткового покарання з встановленням іспитового строку у межах строку, на який згідно з законом жінку може бути звільнено від роботи у зв'язку з вагітністю, пологами і до досягнення дитиною семирічного віку.
2. У разі звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років, суд покладає на засуджену обов’язки відповідно до статті 76 цього Кодексу.
3. Нагляд за засудженими здійснюється уповноваженим органом з питань пробації.
4. Після закінчення іспитового строку суд, залежно від поведінки засудженої, звільняє її від покарання або направляє для відбування покарання, призначеного вироком.
5. У разі, коли звільнена від відбування покарання з випробуванням жінка відмовилася від дитини, передала її в дитячий будинок, зникла з місця проживання, ухиляється від виховання дитини, догляду за нею, не виконує покладених на неї судом обов'язків або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про її небажання стати на шлях виправлення, суд за поданням контролюючого органу направляє засуджену для відбування покарання згідно з вироком суду.
6. Якщо засуджена вчинила в період іспитового строку нове кримінальне правопорушення, суд призначає їй покарання за правилами, передбаченими у статтях 71 і 72 цього Кодексу.
{Стаття 79 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1254-VI від 14.04.2009 , № 1698-VII від 14.10.2014 , № 1492-VIII від 07.09.2016 , № 2617-VIII від 22.11.2018 , № 1576-IX від 29.06.2021 }
Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.
Повний текстПриймаємо до оплати
Copyright © 2014-2024 «Протокол». Всі права захищені.
Аналізуйте судовий акт: Згідно частини 1. статті 79 КК України засуджена матір дитини до сьомі років НЕ звільняється від такого виду покарання як громадські роботи оскільки воно не пов’язане з позбавленням або обмеженням волі (ВС/ККС, № 335/7300/16-к)
Чітка постанова ВС, яка розтлумачує, як слід суду застосовувати ч.1 ст. 79 КК України - "Звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років".
Ми знаємо багато випадків, коли жінка-злочинець вдало прикривається дитиною, і хоча отримує обвинувальний вирок, але уникає покарання. Чого тільки варта, наприклад, циганка - матір шести дітей, яка розповсюджуує нарктотики. Трапляються випадки, коли так відбувається декілька разів. На жаль український кримінальний кодекс надзвичайно гуманний.
Проте в цій справі фіксується важливий нюанс. Частина 1, статті 79 КК України надає право суду звільнити від покарання жінку, яка має дитину до сьомі років, але виключно від таких видів покарань як позбавлення та обмеження волі. Суд не має право на підставі цій статті звільнити засуджену жінку від інших видів покарань передбачений КК України.
На це необхідно звертати увагу особливо тоді, коли жінка-матір засуджується за декільком статтями КК України, і суд застосовує принцип призначення покарання за сукупністю злочинів та приєднує невідбуті частини покарання за попередніми судимостями.
В даному випадку особу було засуджено за ст. 303 КК України - "Сутенерство або втягнення особи в заняття проституцією" та за ч.2, ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. Водночас з’ясувалося, що у так званої матері вже була судимість за ч.1 ст. 185 КК України із призначенням покарання 80 годин громадських робіт, яке суд визнав невідбутим та приєднав до другої судимості. Отже, саме це покарання – 80 годин громадських робіт слід відбувати засудженій реально, оскільки такі роботи не пов’язані із обмеженням або позбавленням волі.