Стаття 284. Ненадання допомоги судну та особам, що зазнали лиха

Ненадання допомоги капітаном судна в разі зіткнення з іншим судном екіпа­жу та пасажирам останнього, а також зустрінутим у морі або на іншому водному шляху особам, які зазнали лиха, якщо він мав можливість надати таку допомогу без серйозної небезпеки для свого судна, його екіпажу і пасажирів, -

карається штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шес­ти місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.

1. Суспільна небезпечність цього злочину виражається в тому, що в океані, на морі або інших водних шляхах, особливо в умовах шторму, урагану, створюється реальна загроза судну, пасажирам, екіпажу та іншим особам, які зазнали лиха. Надання допомоги в таких умовах є дуже важливим заходом для того, щоб вряту­вати судно і людей від загибелі. Відповідно до Брюссельської конвенції «Про зі­ткнення суден та надання допомоги і спасання на морі» від 23 вересня 1910 р. капітан судна зобов’язаний надати допомогу будь-якій зустрінутій у морі особі, якій загрожує смерть.
2. З об’єктивної сторони злочин виражається в бездіяльності капітана судна. Обов’язок капітана надавати допомогу виникає при зіткненні суден, а так само зустрі­нутим на морі чи іншому водному шляху особам, що зазнали лиха. Крім обов’язку капітан повинен мати можливість надати таку допомогу без серйозної небезпеки для свого судна, його екіпажу та пасажирів. У такій обстановці певний ризик є, але при вмілому проведенні заходів щодо порятунку людей від загибелі цей ризик є виправ­даним. Для відповідальності капітана не має значення, чи були при цьому порушені правила безпеки руху та експлуатації водного транспорту, чи є вина капітана та екі­пажу судна, що зазнало лиха.
3. З іншого боку, якщо в діях капітана є ознаки порушення правил безпеки руху та експлуатації водного транспорту, то він повинен відповідати і за ст. 276 КК. Якщо ж порушень правил не було, але судно причетне до зіткнення, і члени екіпажу та па­сажири були поставлені в небезпечне для життя становище, то скоєне необхідно кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених статтями 284 та 135 КК («За­лишення в небезпеці»), за умови, що капітан ухилився від надання допомоги.
4. Злочин є закінченим з моменту ухилення капітана судна від надання допомоги судну та особам, які зазнали лиха.
5. Суб’єктивна сторона злочину виражається в прямому умислі по відношенню до факту ненадання допомоги судну та особам, які зазнали лиха і потребують допо­моги. Капітан розуміє, що він зобов’язаний і має можливість надати їм допомогу, але не надає її.
6. Суб’єктом злочину є капітан судна або особа, яка виконує його обов’язки. Якщо капітан судна не надав допомоги, виконуючи наказ або розпорядження власника суд­на в межах його повноважень та в належному порядку, то він не підлягає криміналь­ній відповідальності за умови, що він не усвідомлював і не міг усвідомлювати зло­чинного характеру наказу чи розпорядження. Відповідальності за це діяння підлягає тільки особа, яка віддала злочинний наказ чи розпорядження.