Головна Сервіси для юристів ... Закони Кримінальний кодекс України Стаття 262. Викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживанням службовим становищем Стаття 262. Викрадення, привласнення, вимагання во...

Стаття 262. Викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживанням службовим становищем

Кримінальний кодекс України (ЗМІСТ) Інши кодекси
  • 66507

    Переглядів

  • 66507

    Переглядів

  • Додати в обране

    1. Викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин, вибухових пристроїв чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства -

    караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

    2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, а також заволодіння предметами, що перелічені в частині першій цієї статті, шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем -

    караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.

    3. Дії, передбачені частинами першою чи другою цієї статті, якщо вони вчинені організованою групою, розбій з метою викрадення вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або радіоактивних матеріалів, а також вимагання цих предметів, поєднане з насильством, небезпечним для життя і здоров'я, -

    караються позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна.

    Попередня

    335/575

    Наступна
    Додати в обране
    1. Викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї (крім гладко- ствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин, вибухових при­строїв чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства -

    караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

    1. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, а та­кож заволодіння предметами, що перелічені в частині першій цієї статті, шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем -

    караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.

    1. Дії, передбачені частинами першою чи другою цієї статті, якщо вони вчи­нені організованою групою, розбій з метою викрадення вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або радіо­активних матеріалів, а також вимагання цих предметів, поєднане з насильством, небезпечним для життя і здоров’я, -

    караються позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років з кон­фіскацією майна.

    1. Підвищена суспільна небезпечність цього злочину пояснюється тим, що з ви­користанням незаконно вилучених вогнепальної зброї, бойових припасів та вибухових речовин часто вчинюються тяжкі і особливо тяжкі злочини проти найвищих соціаль­них цінностей: життя, здоров’я, недоторканності та безпеки людей. Тому успішна боротьба з цими злочинами має важливе значення як для охорони громадської без­пеки, так і для запобігання іншим більш тяжким злочинам.
    2. Предмет злочину - вогнепальна зброя (крім гладкоствольної мисливської), бойові припаси, вибухові речовини, вибухові пристрої та радіоактивні матеріали. Вони можуть бути як саморобними, так і виготовленими промисловим способом.
    3. Основною характерною ознакою цих предметів є їх призначення - ураження живої цілі, знищення чи пошкодження оточуючого середовища (п. 3 ППВСУ «Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоак­тивними матеріалами» від 26 квітня 2002 р. № 3). Тому ці предмети мають бути придатними для використання за своїм цільовим призначенням.
    4. У випадках, коли для вирішення питання про те, чи є відповідні предмети зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями або радіоак­тивними матеріалами, а також для з’ ясування їх придатності до використання за ці­льовим призначенням потрібні спеціальні знання, у справі слід призначити експерти­зу з проведенням її у відповідних експертних установах. Для з’ ясування лише при­датності предмета до використання за цільовим призначенням достатньо участі спе­ціаліста (п. 10 зазначеної ППВСУ).
    5. Якщо винна особа незаконно заволоділа непридатними до використання вогне­пальною зброєю, бойовими припасами або їх частинами чи деталями, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями, помилково вважаючи їх такими, що можуть бути використані за призначенням, вчинене належить розцінювати як замах на заво- лодіння цими предметами і кваліфікувати за ст. І5 та відповідною частиною ст. 2б2 КК (абз. 1 п. 23 зазначеної ППВСУ).
    6. Незаконне заволодіння завідомо несправною вогнепальною зброєю (наприклад, учбовою) і приведення її у придатний до використання за призначенням стан необ­хідно кваліфікувати як заволодіння чужим майном та незаконне виготовлення вогне­пальної зброї. Так само мають кваліфікуватися дії винного й у тому разі, коли для виготовлення придатної до використання зброї частина деталей була ним викрадена, а решта виготовлена самостійно чи придбана будь-яким іншим чином (абз. 2 п. 23 зазначеної ППВСУ).
    7. У разі викрадення складових частин, деталей чи вузлів, комплект яких дозволяє виготовити придатну до використання вогнепальну зброю, дії винної особи слід роз­цінювати як закінчений злочин і кваліфікувати за ст. 262 КК (абз. 1 п. 22 зазначеної ППВСУ).
    8. Вогнепальною зброєю вважається зброя, в якій снаряд (куля, шрот тощо) при­водиться в рух миттєвим звільненням хімічної енергії заряду (пороху або іншої паль­ної суміші) (п. 8.2 наказу МВС «Про затвердження Інструкції про порядок виготов­лення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями металь­ними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів» від 21 серпня 1998 р. № 622).
    9. До вогнепальної зброї як предмета злочину, передбаченого ст. 262 КК, належать усі види бойової, спортивної, нарізної мисливської зброї, як серійно виготовленої, так і саморобної чи переробленої, для проведення пострілу з якої використовується сила тиску газів, що утворюється при згоранні вибухових речовин (пороху або інших спе­ціальних горючих сумішей) (абз. 1 п. 4 зазначеної ППВСУ).
    10. До предмета злочину належить і перероблена зброя, тобто зброя зі зміненим калібром ствола і пристосована для стрільби некаліберними (для неї) кулями, у тому числі й обрізи із гладкоствольної мисливської зброї. Невідповідність обрізів мислив­ської зброї в ряді випадків може бути встановлена лише за допомогою експертного дослідження, бо незначне укорочення ствола зброї, що іноді роблять мисливці для полегшення її ваги, не має суттєвого впливу на бойові властивості і не перетворює її в обріз.
    11. Не належать до предмета злочину пневматична зброя, сигнальні, стартові, будівельні, газові пістолети (револьвери), пристрої вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, ракетниці, а також вибухові пакети й інші імітаційно-піротехнічні та освітлювальні засоби, що не містять у собі вибухових ре­човин і сумішей (абз. 2 п. 4 зазначеної ППВСУ).
    12. Бойовими припасами визнаються патрони до нарізної вогнепальної зброї різ­них калібрів, артилерійські снаряди, бомби, міни, гранати, бойові частини ракет і торпед та інші вироби в зібраному вигляді, споряджені вибуховою речовиною і при­значені для стрільби з вогнепальної зброї чи для вчинення вибуху. Патрони та набої до гладкоствольної мисливської зброї, а також патрони, споряджені гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, не є предметом злочину, передбаченим ст. 262 КК (п. 5 зазначеної ППВСУ).
    13. Викрадення складових частин і деталей бойових припасів, що містять вибухо­ві речовини (запали, детонатори, підривники, гранати без підривників тощо), теж потрібно кваліфікувати за ст. 262 КК як закінчене викрадення таких речовин (абз. 2 п. 22 зазначеної ППВСУ).

    logo

    Юридичні застереження

    Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

    Повний текст

    Приймаємо до оплати