Стаття 233. Незаконна приватизація державного, комунального майна

1. Приватизація державного, комунального майна шляхом заниження його вар­тості через визначення її у спосіб, не передбачений законом, або використання під­роблених приватизаційних документів, а також сама приватизація майна, яке не підлягає приватизації згідно з законом, або приватизація неправомочною особою -

караються штрафом від п’яти тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

1. Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, якщо воно призвело до незаконної приватизації майна державної чи комунальної власності в великих розмірах або вчинене групою осіб за попередньою змовою, -

карається штрафом від двадцяти п’яти тисяч до тридцяти п’яти тисяч не­оподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією майна або без такої.

Примітка. Великим розміром, передбаченим у цій статті, визнається неза­конна приватизація майна на суму, що у тисячу і більше разів перевищує нео­податковуваний мінімум доходів громадян.

(Стаття 233 у редакції Закону України № 4025-УІ від 15 листопада 2011 р.)

1. Об’єктом злочину є суспільні відносини, що виникають із приводу встановле­ного законодавством порядку приватизації державного і комунального майна.
2. Предметом злочину є: 1) державне майно; 2) комунальне майно; 3) підроблені приватизаційні документи.

Державним майном є майно, яке належить до об’єктів державної власності, що підлягають приватизації: майно підприємств, цехів, виробництв, дільниць, інших під­розділів, які є цілісними майновими комплексами, якщо у разі їх виділення у само­стійні підприємства не порушується технологічна єдність виробництва з основної спеціалізації підприємства, зі структури якого вони виділяються; об’єкти незаверше­ного будівництва та законсервовані об’єкти; акції (частки, паї), що належать державі у майні господарських товариств та інших об’єднань.

Комунальним визнається майно, що належить територіальній громаді села, сели­ща або міста.

До приватизаційних документів належать документи, які використовуються у про­цесі приватизації, а також документи, якими оформляється перехід права власності на приватизоване майно.

1. З об’єктивної сторони злочин може проявлятися у вчиненні таких діянь: 1) при­ватизації державного чи комунального майна шляхом заниження його вартості через ви­значення її у спосіб, не передбачений законом; 2) приватизації державного чи комуналь­ного майна шляхом використання підроблених приватизаційних документів; 3) привати­зації державного чи комунального майна, яке згідно із законом не підлягає приватизації;

1. приватизації державного чи комунального майна неправомочною особою.

Приватизація державного та комунального майна - це відчуження майна, що перебуває у державній власності, і майна, що належить Автономній Республіці Крим, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до закону (див. ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного майна»).

Поняттям приватизації державного та комунального майна не охоплюється привати­зація об’єктів державного земельного та житлового фондів, а також об’єктів соціально- культурного призначення, які фінансуються з державного бюджету, у тому числі сфери охорони здоров’ я, за винятком тих, які належать підприємствам, що приватизуються, а також зміна організаційно-правових форм власності колгоспів та підприємств споживчої кооперації (див. ч. 2 ст. 3 Закону України «Про приватизацію державного майна»).

Приватизація державного майна здійснюється шляхом: 1) продажу об’єктів прива­тизації на аукціоні, за конкурсом. Продаж об’єктів приватизації на аукціоні полягає у передачі права власності покупцеві, який у процесі аукціону запропонував найвищу ціну. Продаж об’єктів приватизації за конкурсом - це передача права власності покуп­цеві, який запропонував найкращі умови експлуатації об’єкта або за рівних умов - най­вищу ціну; 2) продажу акцій (часток, паїв), що належать державі у господарських това­риствах, на аукціоні, за конкурсом, на фондових біржах та іншими способами, що перед­бачають загальнодоступність та конкуренцію покупців. Підприємства АПК можуть приватизуватися тільки шляхом перетворення їх на КСП або ВАТ у порядку, передба­ченому законодавством; 3) продажу на конкурсній основі цілісного майнового комплек­су державного підприємства, що приватизується, або контрольного пакета акцій від­критого акціонерного товариства при поданні покупцем відповідних документів; 4) ви­купу майна державного підприємства згідно з альтернативним планом приватизації.

Продаж майна державних підприємств неконкурентними способами застосову­ється щодо об’єктів, не проданих на аукціоні чи за конкурсом.

Приватизація законсервованих об’єктів та об’єктів незавершеного будівництва, підприємств торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування населен­ня, готельного господарства, туристичного комплексу здійснюється шляхом: а) про­дажу на аукціоні або за конкурсом; б) викупу.

Ціна продажу об’єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, визначається екс­пертним шляхом або відповідно до методики, затвердженої КМУ.

Під вартістю слід розуміти суспільно визначений еквівалент у грошовій формі. Законодавством передбачено такі види вартості майна: балансова та переоцінена, справедлива (ринкова), інвестиційна, ліквідаційна та заставна вартість, вартість від­творення та вартість активів.

Заниження вартості об ’єктів приватизації - це неправомірне списання або від­чуження основних та оборотних фондів підприємства в період підготовки до його приватизації, непроведення індексації вартості основних засобів, порушення порядку проведення інвентаризації майна, заниження обсягів виробничих площ об’єкта при­ватизації під час визначення його вартості.

Використання підроблених приватизаційних документів передбачає використан­ня документів, що містять неправдиві відомості, у процесі приватизації державного чи комунального майна.

Під приватизацією майна, яке не підлягає приватизації, потрібно розуміти укладан­ня договорів купівлі-продажу щодо таких об’єктів державної або комунальної власнос­ті, які не підлягають приватизації або можуть бути приватизовані за певних умов, або за погодженням без дотримання таких умов, або без відповідного погодження.

Приватизації не підлягають об’єкти, що мають загальнодержавне значення, а також казенні підприємства. Перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають при­ватизації, не є постійним. Затвердження такого переліку - виключна компетенція ВРУ. Поіменний перелік зазначених об’єктів, які розподіляються за органами управління та областями, затверджується ВРУ за поданням КМУ у формі прийняття відповідного за­кону. На казенне підприємство за рішенням КМУ може бути перетворене державне під­приємство, яке, згідно з чинним законодавством України, не підлягає приватизації.

Об’єкти державної власності, які підлягають приватизації, поділяються на дві категорії: 1) такі, що приватизуються за погодженням з КМУ (наприклад, майнові комплекси підприємств-монополістів на ринку відповідних товарів України, підпри­ємств ВПК, що підлягають конверсії, підприємств, приватизація яких здійснюється із залученням іноземних інвестицій за міжнародними договорами України); 2) такі, для приватизації яких не вимагається погодження з КМУ.

Порушення встановленого порядку приватизації відповідного державного майна (здійснення її без погодження з КМУ), яка не є відчуженням майна, що саме не під­лягає приватизації, ознак розглядуваного складу злочину не містить.

Об’ єктами малої приватизації не можуть бути будівлі (споруди, приміщення) або їх окремі частини, які становлять національну, культурну та історичну цінність і пере­бувають під охороною держави. Не підлягають приватизації визначені у встановле­ному порядку спеціалізовані підприємства торгівлі, що обслуговують виключно громадян, які мають пільги відповідно до чинного законодавства. Заклади культури,

приміщення та будівлі соціально-побутового призначення, споруджені за рахунок коштів державних підприємств, які обслуговують населені пункти, райони чи мікро­райони у містах, громадські організації або певні професійні колективи, можуть бути у встановленому порядку виключені з переліку об’єктів малої приватизації за рішен­ням органів ФДМ, місцевих рад відповідного рівня.

Приватизація неправомочною особою передусім означає, що як покупець держав­ного чи комунального майна виступає особа, якій чинним законодавством не дозво­лено брати участь у приватизації та укладати відповідні договори купівлі-продажу.

Суб’єктами приватизації є: 1) органи приватизації; 2) покупці (громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства; юридичні особи, зареєстровані на території України, крім випадків, передбачених законодавством; юридичні особи інших держав);

1. посередники (довірчі товариства, інвестиційні фонди та інвестиційні компанії тощо).

Покупцями об’єктів приватизації не можуть бути: а) юридичні особи, у майні яких частка державної власності перевищує 25 %; б) органи державної влади та місцевого самоврядування; в) працівники державних органів приватизації; г) юридичні особи, майно яких перебуває у комунальній власності. Покупцями об’єктів малої привати­зації не можуть бути працівники органів приватизації та інші особи, яким згідно з чинним законодавством заборонено займатися підприємницькою діяльністю. У такій приватизації не передбачається й участь посередників.

Законодавство про порядок проведення відкритих торгів установлює, що у тенде­рах з продажу пакетів акцій ВАТ не дозволяється брати участь: 1) радникам; 2) їх афілійованим особам. Радник - це юридична особа (група юридичних осіб), яка надає послуги з підготовки та проведення відкритих торгів. До афілійованих осіб, які ви­ключаються з процедури торгів, належать: а) юридичні особи, які безпосередньо або опосередковано володіють (або мають право за договором на придбання) 10 або біль­ше відсотками акцій (паїв, часток) радника; б) юридичні особи, у яких радник безпо­середньо або опосередковано володіє 10 або більше відсотками акцій (паїв, часток);

в) юридичні особи, які безпосередньо чи опосередковано мають спільно з радником компанію, яка є їх учасником; г) фізичні особи, які обіймають керівні посади в зазна­чених компаніях або отримали від них позику в будь-якій формі, розмір якої переви­щує 10 000 доларів США, а також члени їхніх сімей; д) фізичні особи, які безпосеред­ньо або опосередковано володіють 10 або більше відсотками акцій (паїв, часток) у зазначених компаніях, а також члени їхніх сімей; е) юридичні особи, в яких зазна­чені особи безпосередньо або опосередковано володіють 10 або більше відсотками акцій (паїв, часток), а також члени їхніх сімей.

Злочин, передбачений ст. 233 КК, є закінченим із моменту незаконної приватизації державного або комунального майна. За загальним правилом право власності на при­ватизований об’єкт переходить до покупця з моменту нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу майна, якщо інше не передбачено самим договором купів- лі-продажу.