Стаття 126-1. Домашнє насильство

1. Умисне завдання удару, побоїв або вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень, -

карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів гро­мадян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року.

1. Ті самі діяння, що мають характер мордування, вчинені групою осіб, або з метою залякування потерпілого чи його близьких, або з мотивів расової, на­ціональної чи релігійної нетерпимості, -

караються обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.

(Стаття 126 у редакції Закону України № 1707-VI від 5 листопада 2009 р.)

1. Об’єктивна сторона злочину характеризується завданням удару, побоїв або вчиненням інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.
2. Під ударом слід розуміти одноразовий вплив тупим предметом на тіло людини, що заподіяв фізичний біль.
3. Побої - це неодноразове нанесення потерпілому численних ударів.
4. Під іншими насильницькими діями слід розуміти фізичний вплив на людину (крім ударів та побоїв), що спричинив болісні відчуття (стискування частин тіла, ви­ривання волосся тощо).
5. Передбачений у ст. 126 КК злочин не призводить до порушення анатомічної цілості тканин або нормального функціонування тканин чи органів тіла людини. За цією ознакою він відрізняється від тілесного ушкодження. В той же час він повинен обов’язково викликати фізичний біль. Побої, не будучи особливим видом тілесних ушкоджень, характеризуються заподіянням болю шляхом нанесення кількох ударів. Факти нанесення удару, побоїв або вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю, визначаються судом, а не експертизою.
6. Суб’єктивна сторона злочину характеризується умисною виною.
7. Суб’єктом є осудна особа, яка досягла 16-річного віку.
8. Згідно з ч. 2 ст. 126 КК обставинами, що обтяжують кримінальну відпові­дальність, є вчинення діянь, передбачених ч. 1 цієї статті: 1) що мають характер мордування; 2) групою осіб; 3) з метою залякування потерпілого чи його близьких;

1. з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості.

1. Під мордуванням Правила розуміють дії, що полягають у багаторазовому або тривалому спричиненні болю: щипання, шмагання, нанесення численних, але неве­

ликих ушкоджень тупими чи гостроколючими предметами, дія термічних факторів та інші аналогічні дії. Якщо внаслідок таких дій заподіяно тілесні ушкодження, то від­повідальність повинна наставати залежно від ступеня їх тяжкості за статтями 121, 122 чи 125 КК.

1. Вчинення побоїв і мордування групою осіб згідно з ч. 1 ст. 28 КК має місце у випадках, якщо в ньому брали участь декілька (два або більше) виконавців без попередньої змови між собою (див. також коментар до ст. 28 КК та до ст. 121 КК - п. 26).
2. Побої і мордування, вчинені з метою залякування потерпілого чи його близь­ких, мають місце, якщо особа вчиняє злочин, прагнучи викликати почуття страху перед винним або іншими особами. Залякування близьких потерпілому осіб може бути вчинене щодо його родичів, членів сім’ї, друзів, а також інших осіб, у яких, на думку винного, спричинення потерпілому побоїв або мордування викличе почуття страху.
3. Про побої і мордування, вчинені з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості - див. коментар до п. 14 ч. 2 ст. 115 КК.