1. Особу, яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов’язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та щиро покаялася, може бути звільнено від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу підприємства, установи чи організації за їхнім клопотанням за умови, що вона протягом року з дня передачі її на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.
2. У разі порушення умов передачі на поруки особа притягається до кримінальної відповідальності за вчинене нею кримінальне правопорушення.
{Стаття 47 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1698-VII від 14.10.2014 , № 2617-VIII від 22.11.2018 , № 1231-IX від 16.02.2021 , № 1576-IX від 29.06.2021 }
Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.
Повний текстCopyright © 2014-2024 «Протокол». Всі права захищені.
page
youtube
Аналізуйте судовий акт: Обвинувачений «шкодує, що так сталося», отже - «щиро покаявся» (ВС/ККС у справі №161/17452/19 від 11.05.2021).
Аналізуйте судовий акт: При реальній сукупності злочинів закриття провадження у зв’язку із передачею винної особи на поруки НЕ допускається (ВС/ККС у справі № 127/31068/19 від 12.08.2020)
За положеннями статті 33 Кримінального кодексу України сукупністю злочинів визнається вчинення особою двох або більше злочинів, передбачених різними статтями або різними частинами однієї статті Особливої частини цього Кодексу, за жоден з яких її не було засуджено. При цьому не враховуються злочини, за які особу було звільнено від кримінальної відповідальності за підставами, встановленими законом.
При цьому сукупність злочинів поділяється на два види – ідеальну, при якій особа одним діянням вчиняє одночасно два або більше злочинів, та реальну, яка має місце у тому разі, якщо особа в різний час кількома діями вчинила два або більше злочинів.
Одночасно, Кримінальний кодекс України як одну з підстав для звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження визначає передачу особи, яка вчинила злочин на поруки трудовому колективу (стаття 47 КК України).
Основними умова застосування згаданої норми закону у попередній редакції (до набуття законної сили змін про кримінальні проступки) є вчинення злочину невеликої або середньої тяжкості вперше та щире каяття.
У даній справі особа вчинила два злочини передбачені ч. 1 ст. 185 та ч. 1 ст. 357 КК України за таких обставин.
У вечірній час на підлозі магазину біля каси з алкогольними напоями винна особа помітила банківську картку, яка належала потерпілій та була останньою втрачена з власної необережності. В подальшому винна особа, усвідомлюючи, що вказана картка та наявні на ній грошові кошти є чужою власністю умисно приховала вказану картку, яка є офіційним документом та у подальшому під час купівлі товарів розрахувалася банківською карткою згаданою карткою, завдавши своїми діями майнову шкоду.
Судом першої інстанції нерадиву продавчиню було звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст. 47 КК України та кримінальне провадження стосовно неї закрито.
Апеляційний суд із таким рішенням погодився.
Прокурором на вказані рішення було подано касаційну скаргу з тих підстав, що вчинені злочини утворюють реальну сукупність, оскільки обвинувачена своїми відокремленими одна від одної діями вчинила два різні злочини, а отже, у суду не було підстав для застосування ст. 47 КК України через відсутність такої обов`язкової об`єктивної умови, як вчинення злочину вперше.
Касаційний кримінальний суд із такими доводами сторони обвинувачення погодився.
Так, у свої постанові ККС вказав, що однією з обов’язкових умов для звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності на підставі ст. 47 КК України є вчинення злочину невеликої або середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, вперше.
При цьому особою, яка вчинила злочин вперше, вважається особа, котра раніше не вчиняла злочинів або раніше вчинила злочин, що вже втратив правове значення. Вчинення триваючого або продовжуваного злочину, двох або більше злочинів вищевказаної тяжкості, які утворюють сукупність, не перешкоджає для застосування ст. 47 КК України лише за умови, що вони не складають реальної сукупності.
Проте, виходячи з матеріалів справи винну особу обвинувачено у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357 та ч. 1 ст. 185 КК України, тобто у вчиненні двох злочинів.
В свою чергу міський суд помилково виявив наявність ідеальної сукупності злочинів та про можливість звільнення винної від кримінальної відповідальності на підставі ст. 47 КК України, оскільки, вирішуючи питання про те чи має місце у цьому провадженні вчинення кримінального правопорушення вперше, суд не врахував, що винну особу обвинувачено у вчиненні в різний час двох окремих кримінальних правопорушень, що становить реальну сукупність злочинів, а тому застосування до неї ст. 47 КК України є неможливим.