Стаття 413. Втрата військового майна

(Виключена на підставі Закону № 270-УІ від 15 квітня 2008р.)

Втрата або зіпсування ввірених для службового користування зброї, бойо­вих припасів, засобів пересування, предметів технічного постачання або іншого військового майна внаслідок порушення правил їх зберігання -

караються арештом на строк до шести місяців або триманням у дисциплінар­ному батальйоні на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк.

Ті самі діяння, вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці, -

караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.

(Стаття 413 в редакції Закону України № 270-УІ від 15 квітня 2008 р. // ВВРУ. -

2008. - № 24. - Ст. 236)

Об’єктом цього злочину є встановлений військовими статутами, рекомендаці­ями, інструкціями та наказами порядок використання і зберігання військового майна.

Предметом злочину є: зброя, бойові припаси, засоби пересування, предмети тех­нічного постачання та інше військове майно.

Поняття «зброя, «бойові припаси» див. коментар до ст. 410. У статті 413 йдеть­ся про зброю і бойові припаси, які видані особисто військовослужбовцю і закріпле­ні за ним (пістолет, автомат), а також для колективного користування (кулемет, гармата та ін.).

Засоби пересування включають усі види військового транспорту, що перебуває в особистому чи колективному службовому користуванні.

Предметами технічного постачання вважаються різноманітні прилади, інстру­менти і пристрої, які використовуються у військах.

Під іншим військовим майном слід розуміти будь-яке військове майно, що пере­буває у віданні та на балансі військової частини (установи, організації) Збройних Сил України та інших військових формувань, вручається військовослужбовцю для служ­бового користування за цільовим призначенням і підлягає поверненню.

З об’єктивної сторони злочин виражається у втраті чи зіпсуванні зазначених у законі предметів внаслідок порушення правил їх зберігання.

Втрата - це вихід предметів обмундирування та спорядження із володіння вій­ськовослужбовця. Як втрату належить кваліфікувати випадки, коли військовослужбо­вець внаслідок порушень правил збереження втратив ці предмети або залишив їх без догляду і вони були вкрадені.

Зіпсування - це приведення предметів обмундирування та спорядження в повну або часткову непридатність.

За втрату і зіпсування ввірених для службового користування зброї, боєпри­пасів, засобів пересування, предметів технічного постачання чи іншого військового майна відповідальність настає за ч. 2 ст. 413 КК лише за умов порушення правил їх зберігання.

З суб’єктивної сторони для втрати та зіпсування військового майна характерна необережна форма вини.

Суб’єктом злочину є військовослужбовець строкової служби, особа офіцерсько­го складу, військовослужбовці за контрактом.

Порушення правил зберігання слід відрізняти від порушення правил експлуатації військової техніки. Відповідальність за злочинне порушення правил експлуатації військової техніки передбачена статтями 414-416 КК.

Умисне зіпсування зброї чи іншого майна кваліфікується за ст. 411 КК. Неза­конна розтрата майна з корисливою метою розглядається як розкрадання. Ті ж дії щодо вогнестрільної зброї та боєприпасів кваліфікуються за сукупністю злочинів - за ст. 410 КК.

Про воєнний стан та бойову обстановку див. коментар до ст. 401 КК.