- Втягнення особи у вчинення терористичного акту або примушування до вчинення терористичного акту з використанням обману, шантажу, уразливого стану особи, або із застосуванням чи погрозою застосування насильства -
карається позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.
- Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені щодо кількох осіб або повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням службового становища, -
караються позбавленням волі на строк від чотирьох до семи років.
(Кодекс доповнено статтею 258і згідно із Законом України № 170-Vвід 21 вересня 2006р.)
- Об’єктивна сторона втягнення у вчинення терористичного акту виражається у двох формах: 1) втягнення особи у вчинення терористичного акту чи 2) примушування до вчинення терористичного акту з використанням обману, шантажу, уразливого стану особи або із застосуванням чи погрозою застосування насильства.
- Поняття терористичного акту визначено у ст. 258 КК.
- При втягненні у вчинення терористичного акту винний скоює ті чи інші дії щодо фізичного або психічного впливу на особу, щоб схилити її до вчинення терористичного акту, викликати у неї прагнення взяти участь у вчиненні терористичного акту. Способи втягнення особи у вчинення терористичного акту можуть бути різними.
- Примушування до вчинення терористичного акту означає вимагання іншої особи незалежно від її волі та бажання вчинення чи участі у вчиненні терористичного акту.
Примушування до вчинення терористичного акту здійснюється з використанням обману, шантажу, уразливого стану особи або із застосуванням чи погрозою застосування насильства.
- Обман - це введення особи в оману щодо певних фактів шляхом повідомлення неправдивих відомостей (активний обман) або неповідомлення відомостей про факти, які мали бути їй повідомлені (пасивний обман).
- Шантаж - це погроза розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі або члени сім’ї бажають зберегти в таємниці.
- Уразливий стан - це зумовлений психічними чи фізичними властивостями або зовнішніми обставинами стан особи, який позбавляє або обмежує її здатність усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними, приймати за своєю волею самостійні рішення, чинити опір насильницьким чи іншим незаконним діям, збіг тяжких особистих, сімейних або інших обставин (див. п. 2 примітки до ст. 149 КК).
- Застосування насильства полягає в нанесенні ударів, побоїв, заподіянні тілесних ушкоджень, позбавленні волі, інших насильницьких діях (зв’язування, обмеження свободи переміщення) тощо.
- Погроза застосування насильства означає залякування особи застосуванням до неї або до її близьких фізичного насильства: позбавити життя або волі, причинити тілесні ушкодження, зґвалтувати, вчинити інші насильницькі дії. При цьому не має значення, чи мав винний намір реалізувати погрозу. Винний повинен усвідомлювати, що потерпілий сприймає погрозу як таку, що може здійснитися.
- Злочин є закінченим з моменту здійснення дій по втягненню у вчинення терористичного акту чи примушування до його вчинення незалежно від того, чи вдалося винному відповідно втягнути особу у вчинення терористичного акту чи примусити до його вчинення. У разі, коли втягнення у вчинення терористичного акту або примушування до вчинення терористичного акту супроводжувалося вчиненням іншого більш тяжкого злочину, дії винного необхідно кваліфікувати за сукупністю злочинів.
- Суб’єктивна сторона злочину передбачає прямий умисел. Мотиви і цілі можуть бути різними.
- Суб’єкт злочину - особа, яка досягла шістнадцятирічного віку.
- Кваліфікуючими ознаками даного злочину закон визнає вчинення його: 1) щодо кількох осіб; 2) повторно; 3) за попередньою змовою групою осіб; 4) службовою особою з використанням службового становища. Вони достатньо повно висвітлені у попередніх коментарях.
- При втягненні (примушуванні) особи до вчинення конкретного терористичного акту дії винного мають кваліфікуватися за ст. 258[24] КК і за вчинений разом з нею терористичний акт, тобто за ст. 258 КК.
- Дії ж винного, який, не будучи співвиконавцем терористичного акту, втягнув у нього особу, кваліфікуються за ст. 2581 КК та за відповідною частиною ст. 27 КК (залежно від виду співучасника) і ст. 258 КК.
- Коли особа, втягнута у вчинення конкретного терористичного акту, добровільно відмовилася від вчинення терористичного акту або не закінчила його (вчинила готування чи замах), винний (втягувач) несе відповідальність за ст. 258 КК за втяг- нення у вчинення терористичного акту і за співучасть у незакінченому терористичному акті.
- Якщо особа, яку втягували у вчинення конкретного терористичного акту, узагалі не робила спроби його вчинити і не готувалася до цього, винний притягається до відповідальності за ст. 2581 КК за втягнення особи до терористичного акту і за готування до терористичного акту, у вчинення якого він намагався втягнути особу.
page
youtube
Аналізуйте судовий акт: Для кваліфікації ч. 1 ст. 258-3 КК та ч. 2 ст. 260 КК, достатньо участі винуватої особи в терористичній організації, не передбаченого законом збройного формування. Особа стає учасником з моменту утворення такої (якщо вона входить до кола осіб, з яких виникає організація) або ж відтоді, коли інші учасники дали згоду на прийняття її до вже існуючої. (ВС ККС №296/1291/22 від 21.11.2024 р.)
За встановленими судами обставин, фігурант справи добровільно став учасником терористичної організації “ДНР”, вступивши до неодноразово реорганізованого її підрозділу - Гвардійської оперативно-тактичної групи 1 Армійського корпусу Міністерства оборони терористичної організації «ДНР» (далі - ГОТГ). При цьому в складі ГОТГ засуджений перебував на одній із рядових посад протитанкового дивізіону у псевдовійськовому званні «старший лейтенант» та використовував конкретний позивний. Будучи учасником ГОТГ (яка є не передбаченим законом збройним формуванням), перебуваючи на території Донецької області, відповідно до своїх функціональних обов`язків, з-поміж іншого засуджений:ДНРівця було визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 258-3 КК України (участь у терористичній організації) та ч. 2 ст. 260 КК України (участь у діяльності не передбаченого законом збройного формування), з огляду на таке. Остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років з конфіскацією всього належного майна. Апеляційний суд залишив вирок без змін.
-
чинив збройний опір та незаконну протидію виконанню службових обов`язків працівниками правоохоронних органів України і військовослужбовцями Збройних Сил України, задіяними у проведенні антитерористичної операції та операції Об`єднаних сил, шляхом безпосередньої участі у бойових діях проти них;
-
здійснював бойові чергування на позиціях ГОТГ і в місцях їх дислокації;
-
брав участь у проведенні військової, стройової та фізичної підготовки вказаного не передбаченого законом збройного формування;
-
брав участь у заходах, спрямованих на популяризацію діяльності ГОТГ серед цивільного населення.
Подаючи касаційну скаргу, захисник засудження аргументував незаконність рішення тим, що стороною обвинувачення не деталізовано та не підтверджено: Читати повністю