Стаття 246. Незаконна порубка або незаконне перевезення, зберігання, збут лісу

Незаконна порубка дерев і чагарників у лісах, захисних та інших лісових на­садженнях, що заподіяло істотну шкоду, а також вчинення таких дій у заповід­никах або на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах -

карається штрафом від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів до­ходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією незаконно добутого.

1. Суспільна небезпечність незаконної порубки лісу полягає в тому, що ці дії за­вдають шкоди довкіллю в цілому, науково обґрунтованому, раціональному викорис­танню, охороні та відтворенню лісів. Небезпечність даного злочину посилюється і тим, що порубка призводить до ерозії ґрунтів, виснаження річок, погіршення життя людей.
2. Нормативними актами, які регулюють порядок порубки деревини у лісах, є перш за все ЛК від 21 січня 1994 р. (ВВРУ. - 1994. - № 17. - Ст. 99); Санітарні правила в лісах України, затверджені Постановою КМУ від 27 липня 1995 р. № 555; постанови КМУ «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів» від 23 травня 2007 р. № 761; «Про затвердження Порядку заготівлі другорядних лісових матеріалів і здійснення побічних лісових користувань в лісах України» від 23 квітня 1996 р. № 449; «Про затвердження Правил поліпшення якісного складу лісів» від 12 травня 2007 р. № 724; «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» від 23 липня 2008 р. № 665; «Про розміри компенсації за добування (збирання) та шкоду, заподіяну видам тварин і рослин, занесеним до Червоної книги України» від 1 червня 1993 р. № 399.
3. Об’єктом злочину є науково обґрунтоване, раціональне використання лісів, їх охорона та відтворення для теперішніх та майбутніх поколінь.
4. Предметом злочину є ліс на корені, тобто дерева і чагарники у лісах, захисних та інших лісових насадженнях в природному стані (невідділені від коріння), а також у заповідниках, або на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах України.

Порубка лісу в містах, селищах, інших населених пунктах (у парках, скверах, садах, на вулиці, на території підприємств, організацій, у пришляхових смугах, а також на сільськогосподарських угіддях, садибах, дачних ділянках тощо) не є предметом цього злочину.

Заготівля поваленого вітром лісу (буреломного) не підпадає під дію цієї статті і розглядається як самоправство (ст. 356 КК). Викрадення вже зрубаної деревини роз­глядається як злочин проти власності.

Ліс - це сукупність землі, рослинності, в якій домінують дерева та чагарники, тварин, мікроорганізмів та інших природних компонентів, що в своєму розвитку біологічно взаємопов’язані, впливають один на одного і на навколишнє середовище (ст. 1 ЛК).

Лісові насадження - це захисні та інші штучні насадження дерев і чагарників, які в сукупності набувають корисних властивостей дикоростучих лісів. До лісових на­саджень відносять: ліси населених пунктів, лісопаркові частини лісів зелених зон, державні лісові захисні смуги, полезахисні лісові смуги, а також захисні лісові на­садження на смугах відводу каналів, залізниць і автомобільних доріг.

Заповідники - ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об’єкти яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цін­ність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофон­ду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища (пре­амбула Закону України «Про природно-заповідний фонд України»).

Території та об’єкти природно-заповідного фонду - природні території та об’єкти (природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіо­нальні ландшафтні парки, заказники, пам’ятки природи, заповідні урочища); штучно створені об’єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки- пам’ятки садово-паркового мистецтва).

Інші особливо охоронювані ліси - природні ліси, що мають велику екологічну цінність як унікальні та типові природні комплекси, для збереження сприятливої екологічної обстановки, попередження та стабілізації негативних природних процесів і явищ (Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища»). У та­ких лісах допускаються тільки рубка з метою догляду; санітарна рубка; рубка, пов’язана з реконструкцією малоцінних молодників і похідних деревостанів, прокладанням просік, створенням протипожежних розливів.

1. Об’єктивна сторона злочину виражається в незаконній порубці лісу, тобто це всі випадки відділення дерев і чагарників, які знаходяться в лісі, від кореня незалеж­но від використовуваних засобів і способів (сокира, пилка чи інші предмети).

Порубкою дерев та чагарників у лісах визнається як відокремлення від кореня або викорчовування ростучого чи сухостійкого дерева, чагарника за допомогою спеціаль­них пристосувань, так і пошкодження, яке припиняє ріст деревостану (наприклад, повалення дерева транспортними засобами, відділення основних гілок від стовбура тощо).

Незаконною є порубка лісу лісозаготівельними організаціями, підприємствами і установами на ділянках, що не призначені для цього, порубка лісу фізичними осо­бами без відповідного дозволу (тобто лісорубного квитка або ордера), або хоча і тими, що мають квиток (ордер), але не на тій ділянці, не в тій кількості, або порубка дерев і кущів не тих порід, на які було дано дозвіл.

ПВСУ звертає увагу судів на те, що кримінальна відповідальність за незаконну порубку лісу настає у випадках, коли остання здійснювалася з порушенням норматив­них актів, які регулюють порядок порубки дерев і чагарників, у лісах, захисних та інших лісових насадженнях (якщо при цьому заподіяно істотну шкоду), або в запо­відниках чи на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду, або в інших особ­ливо охоронюваних лісах.

Зокрема, визнається незаконною порубка дерев і чагарників, вчинена: без відпо­відного дозволу; за дозволом, виданим із порушенням чинного законодавства; до початку чи після закінчення установлених у дозволі строків; не на призначених ді­лянках чи понад установлену кількість; не тих порід дерев, які визначені в дозволі; порід, вирубку яких заборонено (див. п. 9 ППВСУ «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля» від 10 грудня 2004р. № 17).

Завершеним є злочин, коли дерева зрубані і заподіяна відповідна істотна шкода. Питання про істотність шкоди повинно визначатися в кожному конкретному випадку з урахуванням усіх обставин справи (вартість, екологічна цінність, кількість добутого, чи пошкодженого, чи знищеного, а також розмір шкоди, заподіяної довкіллю).

Вирішуючи питання про те, чи є шкода істотною, слід ураховувати не тільки кіль­кісні та вартісні критерії, а й інші обставини, що мають значення для вирішення цього питання (див. п. 5 ППВСУ «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля» від 10 грудня 2004р. № 17).

У справах про злочини, відповідальність за які передбачена ст. 246 КК, шкода ви­знається істотною, коли: були знищені певні види дерев у тій чи іншій місцевості; погіршилися породний склад, якість, захисні, водоохоронні й інші екологічні власти­вості лісу; виникли труднощі у відтворенні заліснення у певній місцевості; знизилась якість атмосферного повітря; змінились ландшафт місцевості, русло річки; сталась ерозія ґрунту тощо. Якщо внаслідок незаконної порубки дерев, чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях істотна шкода не настала, винна особа за наявності до того підстав несе відповідальність за статтями 64-67 КУпАП.

Порубка дерев і чагарників на територіях, не віднесених до лісового фонду (ст. 4 ЛК), не тягне за собою відповідальності за ст. 246 КК. За наявності відповідних під­став такі дії можуть бути кваліфіковані як крадіжка, самоправство тощо (див. п. 9 ППВСУ «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля» від 10 грудня 2004р. № 17).

Заволодіння деревами, зрубаними та підготовленими до складування або вивезен­ня, залежно від обставин справи слід кваліфікувати за відповідними частинами ст. 185 КК або іншими статтями, якими передбачено відповідальність за вчинення злочинів проти власності.

Шкода, заподіяна незаконною порубкою лісу, визначається вартістю незаконно зрубленого дерева і чагарника, їх екологічною цінністю, а також розміром шкоди, за­подіяної довкіллю. Шкода, заподіяна незаконною порубкою лісу, обчислюється за таксами, затвердженими постановами КМУ.

1. Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.
2. Суб’єкт - особа, яка досягла 16 років.

Службова особа, що використовує для цього своє службове становище, відповідає за сукупністю злочинів за цією статтею і статтею про злочини у сфері службової ді­яльності.