Незаконна порубка дерев і чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, що заподіяло істотну шкоду, а також вчинення таких дій у заповідниках або на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах -
карається штрафом від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією незаконно добутого.
- Суспільна небезпечність незаконної порубки лісу полягає в тому, що ці дії завдають шкоди довкіллю в цілому, науково обґрунтованому, раціональному використанню, охороні та відтворенню лісів. Небезпечність даного злочину посилюється і тим, що порубка призводить до ерозії ґрунтів, виснаження річок, погіршення життя людей.
- Нормативними актами, які регулюють порядок порубки деревини у лісах, є перш за все ЛК від 21 січня 1994 р. (ВВРУ. - 1994. - № 17. - Ст. 99); Санітарні правила в лісах України, затверджені Постановою КМУ від 27 липня 1995 р. № 555; постанови КМУ «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів» від 23 травня 2007 р. № 761; «Про затвердження Порядку заготівлі другорядних лісових матеріалів і здійснення побічних лісових користувань в лісах України» від 23 квітня 1996 р. № 449; «Про затвердження Правил поліпшення якісного складу лісів» від 12 травня 2007 р. № 724; «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» від 23 липня 2008 р. № 665; «Про розміри компенсації за добування (збирання) та шкоду, заподіяну видам тварин і рослин, занесеним до Червоної книги України» від 1 червня 1993 р. № 399.
- Об’єктом злочину є науково обґрунтоване, раціональне використання лісів, їх охорона та відтворення для теперішніх та майбутніх поколінь.
- Предметом злочину є ліс на корені, тобто дерева і чагарники у лісах, захисних та інших лісових насадженнях в природному стані (невідділені від коріння), а також у заповідниках, або на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах України.
Порубка лісу в містах, селищах, інших населених пунктах (у парках, скверах, садах, на вулиці, на території підприємств, організацій, у пришляхових смугах, а також на сільськогосподарських угіддях, садибах, дачних ділянках тощо) не є предметом цього злочину.
Заготівля поваленого вітром лісу (буреломного) не підпадає під дію цієї статті і розглядається як самоправство (ст. 356 КК). Викрадення вже зрубаної деревини розглядається як злочин проти власності.
Ліс - це сукупність землі, рослинності, в якій домінують дерева та чагарники, тварин, мікроорганізмів та інших природних компонентів, що в своєму розвитку біологічно взаємопов’язані, впливають один на одного і на навколишнє середовище (ст. 1 ЛК).
Лісові насадження - це захисні та інші штучні насадження дерев і чагарників, які в сукупності набувають корисних властивостей дикоростучих лісів. До лісових насаджень відносять: ліси населених пунктів, лісопаркові частини лісів зелених зон, державні лісові захисні смуги, полезахисні лісові смуги, а також захисні лісові насадження на смугах відводу каналів, залізниць і автомобільних доріг.
Заповідники - ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об’єкти яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища (преамбула Закону України «Про природно-заповідний фонд України»).
Території та об’єкти природно-заповідного фонду - природні території та об’єкти (природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам’ятки природи, заповідні урочища); штучно створені об’єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки- пам’ятки садово-паркового мистецтва).
Інші особливо охоронювані ліси - природні ліси, що мають велику екологічну цінність як унікальні та типові природні комплекси, для збереження сприятливої екологічної обстановки, попередження та стабілізації негативних природних процесів і явищ (Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища»). У таких лісах допускаються тільки рубка з метою догляду; санітарна рубка; рубка, пов’язана з реконструкцією малоцінних молодників і похідних деревостанів, прокладанням просік, створенням протипожежних розливів.
- Об’єктивна сторона злочину виражається в незаконній порубці лісу, тобто це всі випадки відділення дерев і чагарників, які знаходяться в лісі, від кореня незалежно від використовуваних засобів і способів (сокира, пилка чи інші предмети).
Порубкою дерев та чагарників у лісах визнається як відокремлення від кореня або викорчовування ростучого чи сухостійкого дерева, чагарника за допомогою спеціальних пристосувань, так і пошкодження, яке припиняє ріст деревостану (наприклад, повалення дерева транспортними засобами, відділення основних гілок від стовбура тощо).
Незаконною є порубка лісу лісозаготівельними організаціями, підприємствами і установами на ділянках, що не призначені для цього, порубка лісу фізичними особами без відповідного дозволу (тобто лісорубного квитка або ордера), або хоча і тими, що мають квиток (ордер), але не на тій ділянці, не в тій кількості, або порубка дерев і кущів не тих порід, на які було дано дозвіл.
ПВСУ звертає увагу судів на те, що кримінальна відповідальність за незаконну порубку лісу настає у випадках, коли остання здійснювалася з порушенням нормативних актів, які регулюють порядок порубки дерев і чагарників, у лісах, захисних та інших лісових насадженнях (якщо при цьому заподіяно істотну шкоду), або в заповідниках чи на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах.
Зокрема, визнається незаконною порубка дерев і чагарників, вчинена: без відповідного дозволу; за дозволом, виданим із порушенням чинного законодавства; до початку чи після закінчення установлених у дозволі строків; не на призначених ділянках чи понад установлену кількість; не тих порід дерев, які визначені в дозволі; порід, вирубку яких заборонено (див. п. 9 ППВСУ «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля» від 10 грудня 2004р. № 17).
Завершеним є злочин, коли дерева зрубані і заподіяна відповідна істотна шкода. Питання про істотність шкоди повинно визначатися в кожному конкретному випадку з урахуванням усіх обставин справи (вартість, екологічна цінність, кількість добутого, чи пошкодженого, чи знищеного, а також розмір шкоди, заподіяної довкіллю).
Вирішуючи питання про те, чи є шкода істотною, слід ураховувати не тільки кількісні та вартісні критерії, а й інші обставини, що мають значення для вирішення цього питання (див. п. 5 ППВСУ «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля» від 10 грудня 2004р. № 17).
У справах про злочини, відповідальність за які передбачена ст. 246 КК, шкода визнається істотною, коли: були знищені певні види дерев у тій чи іншій місцевості; погіршилися породний склад, якість, захисні, водоохоронні й інші екологічні властивості лісу; виникли труднощі у відтворенні заліснення у певній місцевості; знизилась якість атмосферного повітря; змінились ландшафт місцевості, русло річки; сталась ерозія ґрунту тощо. Якщо внаслідок незаконної порубки дерев, чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях істотна шкода не настала, винна особа за наявності до того підстав несе відповідальність за статтями 64-67 КУпАП.
Порубка дерев і чагарників на територіях, не віднесених до лісового фонду (ст. 4 ЛК), не тягне за собою відповідальності за ст. 246 КК. За наявності відповідних підстав такі дії можуть бути кваліфіковані як крадіжка, самоправство тощо (див. п. 9 ППВСУ «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля» від 10 грудня 2004р. № 17).
Заволодіння деревами, зрубаними та підготовленими до складування або вивезення, залежно від обставин справи слід кваліфікувати за відповідними частинами ст. 185 КК або іншими статтями, якими передбачено відповідальність за вчинення злочинів проти власності.
Шкода, заподіяна незаконною порубкою лісу, визначається вартістю незаконно зрубленого дерева і чагарника, їх екологічною цінністю, а також розміром шкоди, заподіяної довкіллю. Шкода, заподіяна незаконною порубкою лісу, обчислюється за таксами, затвердженими постановами КМУ.
- Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.
- Суб’єкт - особа, яка досягла 16 років.
Службова особа, що використовує для цього своє службове становище, відповідає за сукупністю злочинів за цією статтею і статтею про злочини у сфері службової діяльності.
page
youtube
Аналізуйте судовий акт: ВИРОК: за 7 зрубаних дерев - 5 років позбавлення волі (Балтський районний суд Одеської області, справа № 493/977/21 від 21.10.2021 р.)
У 2020 році чоловік звільнився з місць позбавлення волі - де він 7 років відбував покарання за умисне вбивство. По відбуттю строку покарання, він вирішив зрубати кілька дерев з метою опалення свого помешкання. Біля залізничних колій, він - порушуючи порядок заготівлі деревини - звичайно, що не маючи маючи спеціального дозволу (лісорубного квитка або ордера) - за допомогою двох бензопил здійснив порубку семи дерев - двох дубів і п’яти акацій різного діаметру. В цей час туди прибули працівники поліції, які вилучили зрізані дерева та бензопили. У скоєному чоловік розкаявся. Суд встановив розміри дерев (діаметри пня) та їх характеристики (що вони були сироростучими) - та відповідно до постанови КМ України №655 від 23.07.2008 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» прорахував, що чоловік заподіяв шкоду державним інтересам в особі АТ «Українська залізниця» на загальну суму 70350,44 грн. - отже спричинив тяжкі наслідки. Читати повністюНезаконна порубка дерев, якщо вона завдала істотної шкоди - це кримінально каране діяння. Звичайно, що згадуючи наші реалії - особливо - незаконну вирубку лісів (цілими массивами) на Закарпатті, а також - довготривалі спроби знайти та покарати винуватих осіб - видаються дивними такі вироки, де чоловіка було засуджено до 5 років позбавлення волі за 7 зрубаних дерев.
Аналізуйте судовий акт: Вирок за незаконну вирубку двох дерев (Місцевий районний суд у справі № 458/238/21 від 19.04.2021)
Проблеми нелегальної вирубки лісів залишається актуальною кожного року. Для боротьби із цим явищем, в Україні працює пілотний проєкт електронного реєстру лісорубних квитків на заготівлю деревини Держагенства лісових ресурсів України. Тобто, це відкрита база даних щодо дозвільних документів з вирубки лісу.
Вирубка лісу без наявності дозволу (лісорубного квитка) загрожує кримінальною відповідальністю.
Так, на розгляд суду направлено кримінальну справу за обвинуваченням чоловіка у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 246 ККУ.
Обвинувачення обгрунтовано тим, що чоловік здійснював незаконну порубку лісу з корисливих мотивів. Слід зазначити, що місце вирубки у даній справі мало вплив на призначення покарання, оскільки здійснення нелегальної вирубки лісу на території природно-заповідного фонду, який є національним природнім парком є кваліфікуючою ознакою за ст. 246 ККУ.
Як вбачається із мотивувальної частини рішення, використовуючи бензопилу обвинувачений відділив два дерева від кореня, загрузив їх на кінну підводу та вивіз. Матеріальний збиток державі оцінено близько 9000 грн.
На стадії досудового розслідування між підозрюваним та прокурором укладено угоду про визнання винуватості. Сторони узгодили призначення покарання за ч.3 ст. 246 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 3 (три) роки із застосуванням ст. 75, 76 КК України зі звільненням від відбування призначеного основного покарання, якщо він протягом іспитового строку в один рік не вчинить нового злочину.
Затверджуючи угоду про визнання винуватості, суд виходив із наступного.
Суд встановив вчинення обвинуваченим дій, що є кримінально караними, тобто матеріалами справи підтверджуються незаконні дії обвинуваченого, передбачені ст. 246 ККУ, і сам він визнав свою провину. Даний злочин є нетяжким.
Також, суд перевірив, що обвинувачений діє добровільно та розуміє наслідки укладення такої угоди.
Дослідивши зміст угоди, суд дійшов до висновку про її відповідність вимогам ККУ та КПК України.
З урахуванням зазначеного, суд затвердив угоду про визнання винуватості та призначив відповідне покарання.
При призначенні покарання судом взято до уваги, що обвинувачений має позитивну характеристику, не працює, разом з тим, має на утриманні троє неповнолітніх дітей, раніше не судимий