Вирок за незаконну вирубку двох дерев (Місцевий районний суд у справі № 458/238/21 від 19.04.2021).

Фабула судового акту: Проблеми нелегальної вирубки лісів залишається актуальною кожного року. Для боротьби із цим явищем, в Україні працює пілотний проєкт електронного реєстру лісорубних квитків на заготівлю деревини Держагенства лісових ресурсів України. Тобто, це відкрита база даних щодо дозвільних документів з вирубки лісу.

Вирубка лісу без наявності дозволу (лісорубного квитка) загрожує кримінальною відповідальністю.

Так, на розгляд суду направлено кримінальну справу за обвинуваченням чоловіка у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 246 ККУ.

Обвинувачення обгрунтовано тим, що чоловік здійснював незаконну порубку лісу з корисливих мотивів. Слід зазначити, що місце вирубки у даній справі мало вплив на призначення покарання, оскільки здійснення нелегальної вирубки лісу на території природно-заповідного фонду, який є національним природнім парком є кваліфікуючою ознакою за ст. 246 ККУ.

Як вбачається із мотивувальної частини рішення, використовуючи бензопилу обвинувачений відділив два дерева від кореня, загрузив їх на кінну підводу та вивіз. Матеріальний збиток державі оцінено близько 9000 грн.

На стадії досудового розслідування між підозрюваним та прокурором укладено угоду про визнання винуватості. Сторони узгодили призначення покарання за ч.3 ст. 246 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 3 (три) роки із застосуванням ст. 75, 76 КК України зі звільненням від відбування призначеного основного покарання, якщо він протягом іспитового строку в один рік не вчинить нового злочину.

Затверджуючи угоду про визнання винуватості, суд виходив із наступного.

Суд встановив вчинення обвинуваченим дій, що є кримінально караними, тобто матеріалами справи підтверджуються незаконні дії обвинуваченого, передбачені ст. 246 ККУ, і сам він визнав свою провину. Даний злочин є нетяжким.

Також, суд перевірив, що обвинувачений діє добровільно та розуміє наслідки укладення такої угоди.

Дослідивши зміст угоди, суд дійшов до висновку про її відповідність вимогам ККУ та КПК України.

З урахуванням зазначеного, суд затвердив угоду про визнання винуватості та призначив відповідне покарання.

При призначенні покарання судом взято до уваги, що обвинувачений має позитивну характеристику, не працює, разом з тим, має на утриманні троє неповнолітніх дітей, раніше не судимий.

Аналізуйте судовий акт: Суд постановив вирок за використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом (Районний суд по справі №307/1027/21 від 14 квітня 2021).

Одна палата - дві думки: чи може прокурор оскаржити вирок, якщо угода про примирення не відповідає ККУ? (ОКРЕМА ДУМКА ВС/ККС по справі #395/773/18 від 19.02.2021).

Вирок за невиконання рішення суду, або як отримати судимість за ухилення від знесення самовільного будівництва (Голосіївський районний суд м. Києва у справі 752/13360/19 від 05.04.2021).

Суд не може оцінювати у рішенні докази, які не досліджував безпосередньо (ВС/ККС у справі № 489/6110/17 від 03.12.2020 р.).

Справа № 458/238/21

1-кп/458/38/2021

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.04.2021 м. Турка

Турківський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кшик О.І.

секретар судового засідання Сисан С.І.

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора Бохонок З.О.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Буняк Д.М.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт та угоду про визнання винуватості в кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021141290000027 від 11.03.2021 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Верхня Яблунька Турківського району Львівської області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, непрацюючого, неодруженого, який має на утриманні троє неповнолітніх дітей, з професійно-техічною освітою, який відповідно до ст.89 КК України раніше не судимий,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.246 КК України,

встановив:

09 березня 2021 року близько 09.00 год. ОСОБА_1 , з метою незаконної порубки лісу, з корисливих мотивів, будучи в лісовому масиві кварталу № 23 , виділ № 9 Яблунського лісництва, територія якого відноситься до природно-заповідного фонду, є національним природнім парком «Бойківщина», що знаходиться на території Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області, умисно, незаконно зрізав бензопилою, шляхом відокремлення від кореня, два сироростучі дерева породи «Смерека» та «Ялиця» загальною кубомасою 2,28 м3, чим завдав матеріальну шкоду інтересам держави розміром 8946,00 грн.

У подальшому, реалізуючи єдиний злочинний намір, маючи умисел на незаконне перевезення незаконно зрубаних дерев, ОСОБА_1 , за допомогою кінної підводи, 11 березня 2021 року близько 09.30 год., перевіз вищевказану деревину породи «Смерека» та «Ялиця» кубомасою 0,94 м3 з наведеного лісового масиву національного природного парку «Бойківщина» в АДРЕСА_1

Такими діями ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч.3 ст. 246 КК України - незаконну порубку та перевезення незаконно зрубаних дерев на території природно-заповідного фонду.

23.03.2021 між прокурором Турківського відділу Самбірської окружної прокуратури Кричківським В.М. та підозрюваним ОСОБА_1 , за участі захисника Буняк Д.М. на підставі ст.ст. 468 469 470 472 КПК Українибуло укладено угоду про визнання винуватості, за умовами якої підозрюваний повністю визнав свою вину у вказаному в угоді діянні і зобов`язався беззастережно визнавати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні, сприяти розслідуванню кримінального провадження у з`ясуванні обставин у справі. Сторони погодились на призначення покарання ОСОБА_1 за ч.3 ст. 246 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 3 (три) роки із застосуванням ст.ст.75 76 КК України зі звільненням від відбування призначеного основного покарання, якщо він протягом іспитового строкуне вчинить нового злочину та буде періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання. При цьому, ОСОБА_1 в угоді роз`яснено наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст.473 КПК України, та наслідки невиконання угоди.

Обвинувачений ОСОБА_1 у підготовчому засіданні свою вину в скоєнні інкримінованого йому злочину за ч.3 ст. 246 КК України при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, визнав в повному обсязі. Просив затвердити угоду про визнання винуватості від 23.03.2021, яка укладена ним добровільно, без примусу і призначити погоджене покарання. Наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості йому зрозумілі.

Захисник Буняк Д.М. не заперечив щодо затвердження угоди про визнання винуватості від 23.03.2021.

Прокурор Бохонок З.О. просив затвердити угоду про визнання винуватості від 23.03.2021 та призначити обвинуваченому покарання узгоджене сторонами угоди.

Розглядаючи у відповідності до п.1 ч.3 ст. 314 КПК України питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно ст.468 КПК України в кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно з положеннями ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена зокрема у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів. При цьому, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

У ході підготовчого судового засідання суд встановив, що дії, які інкримінуються ОСОБА_1 дійсно мали місце та були скоєні ним, тобто він обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 246 КК України, який згідно з положеннями ст. 12 КК України є нетяжким злочином.

Також суд достовірно встановив, що обвинувачений ОСОБА_1 цілком розуміє положення ч.4 ст.474 КПК України, а також наслідки невиконання угоди про визнання винуватості, передбачені ст.476 КПК України.

Суд перевірив та встановив, що укладення угоди між прокурором та обвинуваченим є добровільним, тобто не є наслідком застосування примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Умови укладеної угоди між прокурором та обвинуваченим не суперечать вимогам Кримінального процесуального Кодексу та Кримінального Кодексу України, не суперечать інтересам суспільства, не порушують прав, свобод та інтересів інших осіб, узгоджена міра покарання відповідає вимогам ст.65 КК України, зокрема таке покарання визначено в межах, встановлених санкцією ч. 3 ст. 246 КК України, відповідно до положень Загальної частини КК України, враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом`якшують покарання та відсутність обтяжуючих покарання обставин. Угода укладена на добровільних засадах, обвинувачений в змозі виконати взяті на себе зобов`язання та є винним у скоєнні злочину, передбаченому ч.3 ст. 246 КК України.

Відповідно до ч.1 ст.475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду та призначає узгоджену сторонами міру покарання.

На підставі наведеного суд вважає, що укладена угода між прокурором Турківського відділу Самбірської окружної прокуратури Кричківським В.М. та підозрюваним ОСОБА_1 від 23.03.2021 відповідає вимогам закону і не порушує законних прав та інтересів сторін та інших осіб, а також інтересів суспільства, а тому така угода може бути затверджена судом.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, обставини, що пом`якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, відомості про особу обвинуваченого.

Зокрема, що обвинувачений ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується позитивно, на "Д" обліку в наркологічному та психіатричному кабінетах Турківської ЦРП не перебуває, непрацює, має на утриманні троє неповнолітніх дітей, відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимий.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому відповідно до п.1 ч.1 ст.66 КК України, суд визнає активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому відповідно до ст.67 КК України, суд не встановив.

Таким чином, узгоджена міра покарання для обвинуваченого ОСОБА_1 за скоєння злочину, передбаченого ч.3 ст.246 КК України, у вигляді позбавлення волі строком 3 (три) роки та звільнення обвинуваченого на підставі ст. 75 КК України від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком та покладенням на нього обов`язків, визначених ст. 76 КК України, є достатньою для його виправлення та попередження скоєння нових злочинів, відповідає загальним засадам призначення покарання.

Щодо питання тривалості іспитового строку, то суд вважає, що такий необхідно визначити в межах ч. 4 ст. 75 КК України, а саме тривалістю 1 рік.

Відтак, заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши зміст угоди про визнання винуватості, матеріали справи, що характеризують особу обвинуваченого, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості та призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Цивільний позов не заявлявся.

Запобіжний захід не обирався.

Процесуальних витрат у справі немає.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 18.03.2021 на лісопродукцію у кількості трьох сотримантів об`ємом 0,94 м.3, а саме: два сотрименти деревини породи "Ялиця" довжиною 5 м. та 6 м. кожна, один сортимент деревини породи "Смерека" довжиною 6 м. - скасувати на підставі ч. 4 ст. 174 КПК України.

Питання речових доказів вирішити відповідно до вимог ч. 9 ст.100 КПК України.

Керуючись ст. 100 174 373 374 474 475 КПК України суд,

ухвалив:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 23 березня 2021 року між прокурором Турківського відділу Самбірської окружної прокуратури Кричківським В.М. та підозрюваним ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.246 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину та відповідно до ч.1 ст.76 КК України виконає наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 18.03.2021 на лісопродукцію у кількості трьох сотримантів об`ємом 0,94 м.3, а саме: два сотрименти деревини породи "Ялиця" довжиною 5 м. та 6 м. кожна, один сортимент деревини породи "Смерека" довжиною 6 м. - скасувати

Речові докази - лісопродукцію у кількості трьох сотримантів об`ємом 0,94 м.3, а саме: два сотрименти деревини породи "Ялиця" довжиною 5 м. та 6 м. кожна, один сортимент деревини породи "Смерека" довжиною 6 м - повернути законному володільцю Національному природньому парку «Бойківщина».

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Львівського апеляційного суду через Турківський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, та прокурору.

Вирок ухвалено та підписана в нарадчій кімнаті 19.04.2021