Головна Сервіси для юристів ... Закони Кримінальний кодекс України Стаття 165. Ухилення від сплати коштів на утримання непрацездатних батьків Стаття 165. Ухилення від сплати коштів на утриманн...

Стаття 165. Ухилення від сплати коштів на утримання непрацездатних батьків

Кримінальний кодекс України (ЗМІСТ) Інши кодекси
  • 11275

    Переглядів

  • 11275

    Переглядів

  • Додати в обране

    1. Злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання непрацездатних батьків -

    карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин, або виправними роботами на строк до одного року, або пробаційним наглядом на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк.

    2. Те саме діяння, вчинене особою, раніше судимою за кримінальне правопорушення, передбачене цією статтею, -

    карається громадськими роботами на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин або виправними роботами на строк до двох років, або пробаційним наглядом на строк від двох до трьох років, або обмеженням волі на той самий строк.

    {Стаття 165 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2456-IV від 03.03.2005 , № 270-VI від 15.04.2008 , № 2617-VIII від 22.11.2018 , № 3342-IX від 23.08.2023 }

    Попередня

    203/575

    Наступна
    Додати в обране

    годин або виправними роботами на строк до одного року, або обмеженням волі на строк до двох років.

    1. Те саме діяння, вчинене особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, -

    карається громадськими роботами на строк від ста двадцяти до двохсот со­рока годин або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк від двох до трьох років.

    (Стаття 165 у редакції законів України № 2456-ІУ від 3 березня 2005р., № 270-УІ від 15 квітня 2008 р.)

    1. Небезпечність даного злочину полягає в тому, що він посягає на суспільні від­носини, які забезпечують захист майнових прав непрацездатних батьків.
    2. З об’єктивної сторони цей злочин виявляється у злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання непрацездатних батьків. Поняття злісного ухилення, а також визначення моменту закінчення цього злочину, див. у ко­ментарі до ст. 164 КК.
    3. Непрацездатними є батьки - жінки, що досягли 55 років, чоловіки - 60 років, а також інваліди 1-ї та 2-ї групи.

    Необхідною умовою притягнення особи до кримінальної відповідальності за ст. 165 КК є наявність рішення суду, яке набрало чинності, згідно з яким винна особа зобов’язана сплачувати кошти на утримання своїх непрацездатних батьків.

    1. Суб’єктивна сторона злочину - прямий умисел.
    2. Суб’єктом злочину можуть бути рідні діти, усиновлені (удочерінені), а також пасинки і падчерки, які досягли 18 років, і зобов’язані у випадках, установлених су­довим рішенням, надавати утримання непрацездатним вітчиму або мачусі.

    У частині 2 ст. 165 КК передбачена відповідальність за вчинення даного діяння особою, раніше судимою за такий самий злочин.

    Стаття 166. Злісне невиконання обов’язків по догляду за дитиною

    або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування

    Злісне невиконання батьками, опікунами чи піклувальниками встановлених законом обов’язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування, що спричинило тяжкі наслідки, -

    карається обмеженням волі на строк від двох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.

    вання встановлюються над дітьми, які залишилися без батьківського піклування; опіка - над дитиною, що не досягла чотирнадцяти років, а піклування - над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

    1. Об’єктивна сторона цього злочину полягає в діянні (дії або бездіяльності) і виражається у злісному невиконанні обов’язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування, а саме: у залишенні дітей без нагляду, харчування, одягу, ненаданні грошового утримання, ухиленні від догляду і лікування тяжкохворого тощо, якщо це призвело до тяжких наслідків Обов’язки батьків по до­гляду за дитиною, по її вихованню і захисту покладені на батьків ст. 150 СК. Неви­конання обов’язків по догляду за дитиною або за підопічним повинно мати злісний характер, тобто бути тривалим за часом, або систематичним, незважаючи на відповід­ні попередження з боку органів опіки і піклування, або місцевих органів влади.
    2. Злочин вважається закінченим з моменту настання тяжких наслідків. Під тяж­кими наслідками слід розуміти різні види фізичної або моральної шкоди, заподіяної дитині або підопічному: розлад здоров’я, психічне захворювання, інвалідність, са­могубство потерпілого тощо. При цьому обов’язковою умовою кримінальної відпо­відальності батьків, опікунів чи піклувальників є наявність причинного зв’язку між вчиненим діянням і тяжкими наслідками, що настали (див. Ухвалу колегії Судової палати у кримінальних справах ВСУ від 15 лютого 2005 р. //ПС (2001-2005). - С. 216-217).
    3. Суб’єктивна сторона злочину характеризується змішаною виною: прямим умислом щодо вчиненого діяння (на це вказує його злісний характер) і необережністю (злочинною самовпевненістю чи злочинною недбалістю) щодо наслідків цього зло­чину.
    4. Суб’єкт злочину - спеціальний: батьки дитини, усиновителі, а також особи, призначені відповідно до закону опікунами або піклувальниками.

    logo

    Юридичні застереження

    Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

    Повний текст

    Приймаємо до оплати